«Остаточна пропозиція» мирного плану від Трампа, за своїм змістом, не варта навіть папірця, на якому надрукована.

Отже, згідно з нею (за версією видання Axios), Україна отримує:

«Надійні гарантії безпеки» за участі спеціальної групи європейських і потенційно неєвропейських країн-однодумців (США до цих «однодумців» не входять) — франко-британський план розгортання Сил стримування навіть на цьому етапі набагато кращий і конкретніший за ось це.

Повернення невеликої частини Харківської області, окупованої росією, — за результатами Курської операції росія й так має більше проблем на цьому напрямку.

Безперешкодне судноплавство по річці Дніпро в зонах, де вона проходить уздовж лінії фронту, — діятиме до першої ж російської провокації, далі про цей пункт можна просто забути.

Компенсація та допомога на відбудову — джерела фінансування не вказані, але підозрюю, це та ж сама «мінеральна угода».

Натомість росія отримує:

«Де-юре» визнання США російського контролю над Кримом — те, за що путін боровся з самого лютого 2014 року.

«Де-факто» визнання окупації майже всієї Луганської області та окупованих частин Донецької, Херсонської та Запорізької областей — вже й так є.

Обіцянку, що Україна не стане членом НАТО (членство в ЄС можливе).

Скасування санкцій, запроваджених із 2014 року, — старт перезапуску російського ВПК.

Посилення економічної співпраці зі США, зокрема, в енергетичній та промисловій сферах —гроші + технології для перезапуску російського ВПК.

В результаті путін отримує значну частину бажаного, в той час як Україна — те, що вже має, тільки в новій обгортці + додаткові серйозні поступки.

Погоджуватися на такий «розвод» точно не варто.

У Трампа вже засмикалися: окрім формального демаршу — відмови Держсекретаря Рубіо їхати на зустріч до Лондона (яка фактично таким чином була зірвана), у Вашингтоні розбудили Джея Венса, який знову почав погрожувати, що США «відмовляться від посередництва між Україною і росією», якщо їх пропозицію буде відхилено.

Вестися на цю істерику теж не треба.

По-перше, наші європейські партнери теж не в захваті (мʼяко кажучи) від такої «миротворчості» Трампа.

По-друге, «посередництво» США в такій формі відкритого і грубого підігрування агресору, нікому, окрім путіна, взагалі не потрібне.

По-третє, варто памʼятати, що за цією «мирною пропозицією» стоїть виключно припинення вогню, після чого Білий дім (а) і так вийде з усіх процесів, (б) згорне військову допомогу Україні, (в) зосередиться на старанному улещуванні путіна і спільному зароблянні грошей.

Тому можна сміливо, але дипломатично, слати цю ініціативу за курсом російського військового корабля.

Читайте також: Що станеться зі США, якщо Китай і Японія продадуть американські облігації

І продовжувати кооперуватися з нашими європейськими союзниками у розгортанні Сил стримування без привʼязки до Трампа, а також далі працювати з адекватною частиною американського політикуму.