Такий прогноз надав Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, Голова правління Глобус Банку.

«У першій половині наступного року інфляція збережеться досить високою (у річному вимірі вона складе 10−11%), однак вже з другого кварталу варто очікувати її поступового зниження. Ми припускаємо, що за підсумками року інфляція не перевищить 7%», — підкреслив фахівець.

Банкір вважає, що зниження інфляції дасть змогу НБУ поступово скоротити облікову ставку та ставку за 3-місячними депсертифікатами. Очікується, що в другому півріччі облікова ставка може знизитися орієнтовно до 12,8−12,6%, а до кінця року вона може скласти 12,5%. Синхронної корекції можна очікувати і за ставкою 3-місячних депозитних сертифікатів: починаючи з другої половини й до кінця 2025 року вона може знизитися з 15,5% до 14%.

«Умови за кредитними програмами можуть дещо покращитися, однак не варто очікувати стрімкого зниження ставок. Натомість дохідність гривневих вкладів для фізосіб буде відкоригована відповідно до зміни ставки за депозитними сертифікатами», — сказав фахівець.

На його погляд, важливим для монетарної політики у 2025 році може стати наповнення бюджету міжнародною фінансовою допомогою, до якої можна віднести й кредит від країн «Великої сімки», що планується гасити коштом заморожених активів країни-агресора. Також підтверджено плани щодо виділення Україні протягом 2024−2027 рр. €38,27 млрд від країн ЄС в рамках ініціативи ЄС «Ukraine Facility».

«Для країни важливо зберегти потужні зовнішні фінансові „джерела“. Адже економіка поки що суттєво залежить від міжнародної фінансової допомоги, що спрямовується переважно на покриття дефіциту бюджету, який наступного року може скласти понад 1,61 трлн грн», — розповів він.

На переконання банкіра, у 2025 році вагомим для економіки та монетарної політики зокрема, залишатиметься «воєнний чинник», який протягом року може трансформуватися у «чинник замирення». Досі цей фактор є невизначеним та неоднозначним, адже потенційне настання миру не означає відсутність невигідних для України низки умов і вимог. Проте з метою безпеки та захисту країни потенційне припинення бойових дій не вплине на скорочення воєнних витрат.

«Наступного року монетарна політика країни залишатиметься досить зваженою, можна сказати майже повністю адаптованою до воєнних обставин. В умовах, коли скорочення видатків є малоймовірним, на авансцену має вийти розвиток всіх стратегічних галузей — таких як машинобудування, АПК, ВПК, будівництво тощо. Крім того, великі надії покладатимуться на розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема на державні пільгові програми кредитування та активний розвиток партнерських банківських кредитних програм», — підсумував Сергій Мамедов.