Саме цьому була присвячена дискусія на тему «Фондовий ринок України під час війни: де шукати можливості?», яка відбулася в межах конференції «Жити на відсотки». До обговорення долучилися:
-
Сергій Фурса, інвестиційний банкір, заступник директора Dragon Capital;
-
Андрій Журжій, засновник Inzhur — компанії, яка стала партнером конференції «Жити на відсотки»;
-
Тарас Козак, президент Інвестиційної Групи УНІВЕР.
Розмову модерував фінансовий експерт сайту «Мінфін» Олексій Козирєв. Відразу зауважимо, що це завдання було нелегким, адже фахівці завзято сперечалися, висловлюючи свої думки та позиції. Яких саме висновків щодо роботи фондового ринку України дійшли експерти — читайте нижче.
Що саме змінила війна?
Найголовніше — в Україні нарешті пішло у небуття сприйняття ринку облігацій, яке було у Радянському Союзі. Нібито це ризиковано, а держава завжди «кине», зауважив заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса.
За його словами, сьогодні в ОВДП інвестовано 70 млрд гривень фізосіб. А це дуже велика сума, якої раніше ніколи не було.
«Плюс сам формат ринку змінився, бо це стало дуже просто. Бюрократія пішла, з’явилися додатки. Плюс та історія, що працює заборона на виведення капіталу, люди сидять з грошима в Україні й вимушені кудись ці гроші спрямовувати. І тому ми бачимо, що бізнес, який працює в Україні, вимушений інвестувати. Іноді навіть в незвичні для себе проєкти, як цього року в енергетику. Люди вимушені інвестувати в облігації», — зазначив експерт.
Президент Інвестиційної Групи УНІВЕР Тарас Козак вважає, що поштовхом до підвищення інтересу до ОВДП став запуск військових облігацій. Їх доручили продавати Мінцифрі, а міністерство виконало це завдання досить якісно.
«Сьогодні для того, щоб купити ОВДП, треба мати 1000 грн, „Дію“ і все. Далі все робиться автоматично, і потім через деякий час ця 1000 грн повертається з відсотками. І все це дуже просто. І стало зрозуміло, що облігації — це не папірці, які діди та баби розповідали, що їх колись в Союзі замість зарплати видавали, а це нормальний інструмент з нормальною дохідністю, вище, ніж інфляція», — зауважив Тарас Козак.
За його словами, з початку 2022 року до листопада 2024 року кількість українців, які інвестували кошти в облігації зросла з 25 тисяч до 200 тисяч людей.
«У 8 разів зросла кількість людей, які це використовують. Перше — це „Дія“, ОВДП. Друге — це Монобанк, який теж дав у своєму застосунку можливість купувати ОВДП одним кліком. Це дало поштовх розвитку ринку капіталів. Фондовий ринок, я б сказав, вмер», — сказав експерт.
Засновник Inzhur Андрій Журжій погодився з тезою Тараса Козака про те, що фондовий ринок як такий в Україні помер. Натомість настав момент та можливість народження ринку капіталів, коли компанії інвестують в свою репутацію, в продукти.
Разом з тим, на його думку, традиційні інвестиції в нерухомість, в котлован, теж як такі вмерли, бо українець не готовий зараз приймати ризик інвестування у фундамент для того, щоб отримати свої квадратні метри. Натомість українці більш охоче інвестують разом з такими компаніями як Inzhur (інвестиційний фонд нерухомості, що приносить пасивний дохід).
«Inzhur на сьогодні, на час повномасштабки, це 10 000 інвесторів. Це 2,3 млрд грн в управлінні. Тобто 70 млрд ОВДП з усією державною машиною і 2,3 млрд маленька компанія Inzhur. І більше 215 млн грн виплачених дивідендів», — зазначив Андрій Журжій.
Чому інвестори обирають ОВДП?
Експерти зійшлися на думці про те, що ОВДП — один із найстабільніших інвестиційних інструментів на сьогодні. Тарас Козак зауважив, що дохідність за ОВДП коливається в районі 15−16%, залежно від терміну, на який ви інвестуєте.
Водночас з доходу за ОВДП немає податків. На відміну від депозитів чи будь-яких інших інструментів, дохід за якими оподатковується за ставкою 18% ПДФО плюс 1,5% військовий збір (а може бути і 5%, якщо президент підпише закон про збільшення ВЗ).
«Дані останніх аукціонів — у жовтні найбільше залучено коштів державою через ОВДП — понад 100 млрд грн за один місяць. Це просто нонсенс, величезні кошти», — зауважив Козак, наголосивши, що при цьому дохідність з ОВДП падає і сьогодні інвестори отримують менше, ніж ще кілька місяців тому.
Експерт вважає, що хоч ця ситуація дивна, це показує, що ринок дуже стабільний, дохідності фактично не підлягають сумніву, українці вірять в ОВДП, так само як і банки.
Фінансовий експерт сайту «Мінфін» Олексій Козирєв переконаний, що незабаром держава піде на підвищення дохідності ОВДП.
«Я вважаю, що може бути ситуація, що кошти фізосіб державі знадобляться і я прогнозую, що скоро вони на 0,5% — 1% можуть підняти дохідність. В гривні», — зазначив він.
Українців хочуть зобов’язати купувати ОВДП з зарплати?
Ще одне питання, яке жваво обговорювали експерти на конференції «Жити на відсотки» — пропозицію голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева щодо того, щоб залучати гроші для держави, вирахувавши з зарплати кожного українця 7% в якості придбання ОВДП.
Заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса порадив не боятися цієї ініціативи, адже, на його думку, вона не буде реалізованою.
«Ця ідея нецікава і нереалістична одночасно. Вона знищить ринок, який тільки зароджується. Тому що коли ви когось змушуєте, люди думають, що це не щось корисне, якщо вас змушують це робити. Тому нав’язування облігацій вб'є ринок. Тому ця ідея нецікава. А нереалістична тому, що українська держава приймає тільки популярні рішення. А це рішення дуже непопулярне», — вважає експерт.
До того ж він нагадав, що зовнішній борг України продовжує збільшуватися, а обслуговування цього боргу буде дорого коштувати бюджету, і це буде проблемою наступних років. Тому, на думку Сергія Фурси, залучати ще більше грошей за рахунок внутрішнього дорогого боргу не має сенсу. Бо держава не може собі дозволити так сильно збільшувати борг, адже його потім треба буде обслуговувати, а цього держава може «не вивезти».
Чи надійні корпоративні облігації?
Експерти також згадали про ринок корпоративних облігацій. За словами Сергія Фурси, інвесторам потрібно готуватися до виходу на цей ринок, виконавши такі дві дії:
-
Оцінивши навіть не спроможність платити, а те, чи буде у компаній бажання платити. Оцінюєте власника, менеджмент і те, як ці бізнес-компанії себе вели протягом своєї історії. Це дуже важливо, адже часто українські компанії користуються кризами просто для того, щоб не платити відсотки інвесторам.
-
Провівши кредитний аналіз платоспроможності компанії. Проаналізувати ринок, на якому компанія працює, фінанси цієї компанії. Можливо, звернутися до аналітиків для детального вивчення цього питання.
Засновник Inzhur Андрій Журжій зізнався, що не вірить в історію, коли інвестор самостійно буде проводити такий аналіз. Натомість він вірить, що в Україні продовжать з’являтися такі керуючі компанії як Inzhur, які будуть створювати фонди, щоб навчити роздрібного інвестора заробляти на інвестуванні в ті чи інші проєкти і водночас дати старт побудові ринку капіталу в Україні.
А далі ми говоримо: якщо ви хочете мати щомісячний стабільний пасивний дохід, ви інвестуєте в фонди від Inzhur з контрактами в McDonald’s чи з супермаркетами Сільпо. Якщо ви хочете заробляти на капіталізації, у найближчі тижні буде запущений енергетичний фонд. Компанія виграла контракт з Укренерго на 5 років. І стратегія цього фонду, щоб за рахунок цих грошей, які будуть зароблятися, інвестувати у побудову нової енергетики. Я завжди кажу, що українець відповідає на те, що йому росіяни гасять світло тим, що він свою 1000 доларів чи 10000 грн інвестує у побудову нової генерації", — зазначив Андрій Журжій.
Куди вкласти 10 000 доларів просто сьогодні Учасники дискусії погодилися, що в Україні можна і потрібно інвестувати. Водночас Тарас Козак зауважив, якщо йдеться про короткострокове інвестування, наприклад, на рік, то це мають бути дуже ліквідні і надійні інструменти: «Це, в першу чергу, ОВДП, це 10−15% корпоративні облігації, це фонди, наприклад нерухомості, які мають вторинний обіг».
Щодо довгострокових інвестицій, Сергій Фурса виокремив сільськогосподарські землі. Водночас він погодився з думкою Тараса Козака. «Якщо короткострокове інвестування, то дійсно, це тільки ОВДП», — резюмував заступник директора Dragon Capital.