«Обирати рекреаційні проекти слід дуже ретельно, адже частина з них недобудується, а частина після завершення роботи не демонструватиме ті показники дохідності, які обіцяє», — відзначив Євген Лавренюк.
На його думку, перше, на що мають звертати увагу інвестори, це досвід девелопера та керуючої компанії. «Багато проектів без досвіду і вони відразу будують готелі на 200−300 номерів. Я в цьому бізнесі 15 років і ще не наважився на те, щоб будувати такий великий готель, бо дуже складно зробити так, щоб він ефективно працював», — зазначає керуючий партнер УЛІС.
Другий фактор, на який він звертає увагу, — наскільки цей проект довгий в реалізації. «Якщо це комплекс будинків, то можна побудувати 5−10 будинків і інвестиції працюватимуть. Якщо ж мова про великий готель, він не почне працювати доки не буде завершений повністю. Шукайте ті моделі, які простіші і швидкі в реалізації» — пояснює Євген Лавренюк.
Третій важливий фактор — де ці проекти засновані. Тобто, говорить експерт, чи відбувається короткостроковий тренд інтересу до певного регіону, чи це місце залишатиметься туристично привабливим в наступні 10−15 років, необхідні для заробітку на інвестиціях. «Якщо ви пройдете по цих трьох пунктах, то половину нинішніх проектів відхилете», — переконаний він.
Читайте також: Без грошей і кадрів: що відбувається на будівельному ринку України
У свою чергу інвестори, відзначає Лавренюк, також цікавляться у забудовників деяким неочевидними питаннями. Зокрема, чи допомагає бізнес державі, чи працює «в білу», а також чи буде у випадку потреби можливість перевезти будинок до іншого регіону.