Офіційна статистика, за підсумками жовтня, зафіксувала зростання цін на продукти 10,9% у річному вимірі. Але гаманці пересічних споживачів відчувають інфляцію набагато сильніше. Багато українців запевняють, що за один і той же продуктовий кошик їм доводиться платити на 15−20% більше, ніж торік.
«Такий ефект в інфляційних процесах виникає, якщо так звані „чутливі“ товари у споживчому кошику дорожчають швидше, ніж решта. При цьому люди не можуть відмовитись від таких продуктів. В Україні у списку таких „чутливих“ товарів, наприклад, картопля, цибуля, сало. І всі вони зараз дорожчають», — пояснив «Мінфіну» економіст Олексій Кущ.
Читайте також: Інфляція прискорюється: що відбувається зі ставками за депозитами та ОВДП
Як їжа «розігріває» інфляцію
Цінники на їжу в Україні йдуть на рекорд. У жовтні, за даними Держстату, вони зросли на 3,3%, порівнюючи з попереднім місяцем. Це найвищий показник із початку року.
Минулої зими, хоча на той момент вже були проблеми з овочами та фруктами через проблеми з їх зберіганням, подорожчання продуктів харчування коливалося в межах від 0,4% до 1,2% на місяць, а з весни почалося зниження цін на їжу (у березні — мінус 0,2%, у квітні — мінус 0,4%).
У травні та червні був невеликий стрибок за цінами (плюс 0,9% та 0,5% відповідно), у липні цінники знову впали на 0,8%, у серпні зросли на 0,9%, а у вересні знову відкотили на 0,8%.
Такі цінові гойдалки дозволяли загалом утримувати споживчу інфляцію у межах порівняно невисоких значень. А Нацбанк прогнозував, що, за підсумками року, вона не перевищить 8,5%.
Утім, уже у жовтні регулятор погіршив свій прогноз до 9,7%. Але, як свідчить офіційний зріз цін, і цей прогноз дуже занижений. Тим паче, що НБУ і сам визнав, що найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через ситуацію на продуктовому ринку, високі темпи зростання зарплат і проблеми з енергетикою. На пік цінники вийдуть у 1 кварталі наступного року — тоді очікується їхнє зростання на 11,4%.
Чому в Україні так різко пішли вгору цінники на їжу?
За даними Держстату, найбільше у жовтні подорожчали:
- овочі (на 18,2%, порівнюючи з вереснем),
- яйця (на 18,1%),
- вершкове масло (на 6,9%),
- 4% до цінника додали фрукти,
- 3,3% — олія,
- 2,9% — сир,
- 1,6% — хліб тощо.
Найменше зросли в ціні м'ясо (на 0,7%) та макарони (на 1%). На відміну від попередніх місяців, у жовтні виявився дуже коротким список продуктів, що подешевшали за місяць. Власне, у ньому лише одна позиція — цукор, ціни на який впали на 4,2%, порівнюючи з вереснем цього року, та на 6,5% — у річному вимірі.
Здешевлення цукру легко пояснити: в Україні у розпалі сезон переробки буряків. Урожай на нього цього року досить хороший, а ось можливості для експорту у цукрозаводчиків обмежені — квота з безмитного ввезення цього продукту в ЄС давно вичерпана, і виробники самі наполягли, щоб Кабмін запровадив заборону на відвантаження.
Чому дорожчають продукти
Свої причини є і у подорожчання продуктів. Скажімо, зростання цін на яйця прогнозувалося ще влітку. Раніше цінники на цей продукт рекордно обвалилися, і навіть після подорожчання у жовтні вони все ще залишаються майже на 26% дешевшими, ніж на початку року.
Виробники просто чекали на зручний момент — доки попит на їх продукцію почне зростати, а конкуренція з боку приватних домогосподарств знизиться. Відповідні умови створилися саме у жовтні, коли споживання яєць почало сезонно збільшуватися, а приватні виробники зменшили постачання на ринок через те, що кури з осені почали гірше нестись.
Як каже керівник Спілки птахівників України Сергій Карпенко, навесні та влітку цінники на яйця були нижчими за собівартість, що призводило птахофабрики до збитків. Плюс, весь цей час тривало зростання собівартості, оскільки, наприклад, зерно, кукурудза, шрот подорожчали, порівнюючи з червнем, у середньому на 50%.
Тобто цінники на яйця ще тільки наздоганяють реальне збільшення собівартості. Тому виробники намагатимуться переписати прайси і надалі.
Така сама ситуація з хлібом.
«Мінфін» вже писав про ситуацію в цьому сегменті продуктового ринку.
Як розповів нашому виданню перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, у жовтні ціни на хліб у магазинах уже зросли на 5−10%. Таких домовленостей було досягнуто з торговими мережами (виробники змушені узгоджувати з ними переоцінку товару).
Але собівартість продукції збільшилася суттєвіше, тому зараз ціни в супермаркетах лише «наздоганяють» реальне зростання витрат виробників.
При цьому практично всі складові собівартості хліба продовжують дорожчати.
«З листопада до кінця року ми очікуємо подорожчання борошна ще на 11% (зараз хлібопіки купують його за 15−16 тисяч гривень за тонну з ПДВ), пакування — на 10%, логістики — на 8%, газу — на 11%, електроенергії — на 11%», — каже Дученко.
Борошно в Україні дорожчає з весни. І попри те, що зібрано новий урожай пшениці, ситуація лише загострилася.
Минулорічних запасів продовольчої пшениці вже немає, у структурі нового врожаю на продовольчі сорти припадає до 30%, а от у структурі експорту вона займає 70%. Тобто, продовольчу пшеницю активно вивозять за кордон.
Через це ціни на неї зростають, а виробники продають таке зерно на внутрішній ринок малими партіями або ж взагалі притримують, в очікуванні ще вищого цінника. Тому чи не щодня ми отримуємо нові ціни на зерно та борошно", — пояснив Дученко.
За його словами, подорожчання пакування пов'язане із валютними коливаннями, зростання вартості логістики провокує дефіцит водіїв та необхідність підвищувати їм зарплати.
Для багатьох українців справжнім шоком стали цінники на молочну продукцію, особливо на вершкове масло, яке вже продають дорожче 100 гривень за пачку.
«Мінфін» запитав у керівника компанії «Молочний альянс» Сергія Вовченка про причини такого злету цін.
«Перше — ціна на сировину. Цього року вона зросла як ніколи — на 27%. Друге — електроенергія. Вона подорожчала на понад 40%. Газ теж почав дорожчати. Усе це позначається на вартості готової продукції.
Третє — світові ціни. У світі нині дефіцит тваринних жирів. У Європі нефасоване масло продається за 8,5 євро за кілограм. Таких цін ніколи не було. Для порівняння: у 2021 році ми продавали в ЄС масло за 5 євро, і це здавалося на той момент чудовою ціною.
Нинішні ціни є дуже привабливими для експортерів. Ті, хто не має зобов'язань перед вітчизняними торговельними мережами щодо обсягів, нарощують постачання до Європи. Через це вже є дефіцит і сировини, і готової продукції, що тисне на ціни", — пояснив «Мінфіну» Вовченко.
Ажіотаж і на овочевому ринку. Попри те, що в Україні зовсім нещодавно зібрали врожай, цінники лише за місяць зросли на понад 18%.
За даними профільного майданчика EastFruit, лише за тиждень у жовтні картопля на опті подорожчала з 17 до 20 грн, а в роздріб ціни на неї доходять до 30−35 грн. Капуста та цибуля за цей же період додали в ціні по 2 грн на кілограмі (до 20 та 14 грн на опті), цвітна капуста — 10 грн (до 40−45 грн за кілограм), гарбуз — 5 грн (до 35 грн) тощо.
Як пояснюють аналітики EastFruit, більшість господарств на середину жовтня вже закінчили збирання врожаю, зокрема, цибулі. Тому пропозицій овочів «із поля» за порівняно невисокими цінами поменшало.
Водночас, як розповіли «Мінфіну» учасники ринку, активізувалися посередники, які викуповують врожай, закладають його у сховища та починають «качати ціни», сподіваючись добре заробити. А оскільки врожай овочів в Україні загалом був не дуже гарним, наприклад, та сама цибуля вже на 33% дорожча, ніж минулого року.
«Кліматичні умови з року в рік Україні диктують умови сезонного зростання цін. Втім цього року воно буде ще більш помітним через підняття цін на електрику з 1 червня. Влітку цей фактор впливав менше, але в жовтні-листопаді зазвичай ціни на електрику, тепло та паливо стають більш значущими в собівартості товарів. Тож ми маємо справу з сезонністю, каталізатором впливу на інфляцію якої стало рішення уряду підняти ціни на електрику та збільшити податки на паливо», — пояснив «Мінфіну» Віталій Шапран, екс-член Ради НБУ.
Як інфляція б'є по гаманцях
Насправді продуктова інфляція відчувається зовсім інакше, ніж у звітах Держстату.
Наприклад, за один і той же умовний пакет продуктів цього року доводиться платити на 15−20% більше, ніж торік, а це набагато більше за офіційну інфляцію в країні.
Як каже економіст Олексій Кущ, із одного боку такий ефект пояснюється різким підвищенням цін на так звані «чутливі» продукти (картопля, сало, цибуля тощо). На прикладі тієї ж цибулі — за рік цінник виріс на рекордні 33%, у картоплі зростання також понад 20%, у сала — 10−12%.
«При цьому, навіть попри зростання цін на „чутливі“ товари, люди не можуть від них відмовитись, оскільки вони становлять основу раціону. Тому інфляція на побутовому рівні видається набагато більшою, ніж вона є насправді», — зазначає Кущ.
З іншого боку, є великі відмінності між офіційними даними та цифрами, які видають моніторинги профільних організацій.
Приміром, Юрій Дученко говорить про зростання цін на хліб у жовтні на 5−10%, а Держстат видає цифру в 1,6%, а за категорією «Хліб і хлібопродукти» — і зовсім 1,3%.
«Вимірювання інфляції це досить складна і політизована штука. Справа в тому, що в нас з вами в кожного своя інфляція, бо в кожного — свій споживчій кошик. Якщо ви харчуєтеся крупами, хлібом і не вживаєте овочів, то інфляція, розрахована державним відомством, може здатися й завеликою. Втім, якщо ви звикли до овочів, алкоголю, яєць, молочної продукції то, навпаки, буде відчуття, що вас обдурюють. Насправді ДССУ просто публікує середню температуру по лікарні, при чому цей індикатор далеко не ідеальний і вразливий як для сезонних, так і для структурних коливань», — зазначив Шапран.
Він також звернув увагу на «інфляційні неточності» з боку Нацбанку.
«Якщо візьмемо поточну інфляцію й порівняємо її з прогнозами НБУ, які він публікував два останні роки, то майже не зможемо знайти співпадінь. В НБУ або систематична помилка в системі прогнозування, або їх прогнози були політично вмотивовані. З цим питанням має розбиратись монетарний комітет Ради НБУ. Я розумію прогнозистів Нацбанку, в війну прогнози робити складно, але їх прогнози весь час то більші, то менші за фактичній рівень інфляції. Оскільки ці прогнози використовуються в тому числі для встановлення ставки НБУ таке явище просто неприпустиме», — вважає Шапран.
Мінфін регулярно моніторить ціни на їжу в Україні. Тому можна порівняти, як реально змінювалася вартість середнього набору продуктів.
Наприклад, у жовтні кілограм гречки в Україні коштував 28,7 грн, а у вересні — 28,3 грн (плюс 1,4%).
Цукор коштував у жовтні 35,4 грн за кілограм, а у вересні — близько 35,09 грн (плюс 0,9%, хоча Держстат говорить про те, що цей продукт подешевшав). Соняшникова олія однієї з відомих марок продавалася минулого місяця за 62,5 грн за пляшку 850 мл., у вересні — за 60,36 грн (плюс 3,5% за місяць).
За йогурт 290 мл. минулого місяця потрібно було заплатити 30,5 грн, а у вересні — 30,18 грн (плюс 1%). Вершкове масло у жовтні коштувало 93,49 грн за пачку 200 гр., а у вересні — 89,27 грн (за місяць плюс відразу 4,7%).
Кілограм курятини (філе) у жовтні коштував 168,08 грн за кілограм, і приблизно стільки ж коштував у вересні.
Домашнє сало минулого місяця продавали за 234 грн за кіло — цінник, порівнюючи з вереснем, не змінився.
Картопля коштувала 28,47 грн у жовтні та 20,67 грн у вересні (плюс майже 38%).
Цінник на яйця становив у жовтні 45,26 грн, а у вересні — 40,09 грн (плюс майже 13%).
Якщо скласти всі ці продукти в один кошик, то його вартість у жовтні становила близько 760 гривень, а у вересні — 740 гривень. За місяць цей кошик подорожчав на 20 гривень, тобто інфляція — 2,7%.
Якщо розширити часові рамки, скажімо, порівняти ціни за рік, то, наприклад, за даними Мінфіну, вершкове масло подорожчало з 68,94 гривень у жовтні 2023 року до 93,49 гривень у жовтні 2024 року, або на 35,6%. Держстат показує подорожчання цього продукту у річному вимірі на 27,3%.
Зрозуміло, що офіційна статистика бере ширшу вибірку та перелік товарів. Але загальні тенденції і за Держстатом, і за моніторингом «Мінфіну» загалом збігаються.
Що буде з цінами далі
Зростання цін в Україні й надалі набиратиме обертів. Вже за підсумками листопада, інфляційні показники можуть знову погіршитися.
Як каже Юрій Дученко, на листопад заплановано зростання цін на хліб ще на 10−15%. «Якщо цього не станеться, виробникам вже за два тижні не буде за що закуповувати сировину, можливе скорочення і навіть зупинка виробництва», — запевняє він.
Аналогічні прогнози дають і молочники.
«Ми були впевнені, що ціни на молочну сировину вже досягли піку. Але з листопада вони знову зросли на 50 копійок за літр. Тобто собівартість продукції продовжує збільшуватись», — пояснив Вовченко.
«Мінфін» підрахував, як змінилася вартість того самого мінімального продуктового набору за 11 днів листопада. Новий цінник — 801,28 грн проти 760 грн у жовтні та 740 грн у вересні. Тобто якщо за жовтень наш мінімальний продуктовий набір подорожчав на 20 грн, то лише за 11 днів листопада — вже на понад 40 грн.
«Якщо проаналізувати різні складові інфляції, то можна відзначити, що імпорт дорожчає повільно, оскільки курс гривні більш-менш стабільний. За сирими необробленими продуктами динаміка є помірною, оскільки ціни на світових ринках також не дуже високі (хоча за деякими категоріями і зросли).
При цьому велике зростання йде за продуктами харчування, а також енергетичними товарами для бізнесу (електроенергія, наприклад, за рік подорожчала до 40%). Власне, дорога енергія і штовхає собівартість продуктів і, як наслідок, роздрібні ціни на них.
При цьому в роздробі ціни зростають набагато повільніше, ніж промислова інфляція, що наближається до 20%. Співвідношення промислової та споживчої інфляції вкрай несприятливе для бізнесу. Остання має бути трохи вищою, ніж промислова, тоді у виробників залишається тимчасовий люфт, що дозволяє генерувати прибуток.
Але в нас споживча інфляція нижча за промислову — підприємства просто не можуть підвищувати цінники адекватно зростанню собівартості, побоюючись зниження продажів. Виходить, що ціни в роздробі у нас постійно «відстають» і «наздоганяють», що може призвести до скорочення виробництва, і змушує виробників за першої ж нагоди підвищувати цінники «із запасом», — резюмував Кущ.
На думку Шапрана, за підсумками року інфляція в Україні буде близько або трохи вище 10%.
«Це невисокий рівень, але він все ще вдвічі вищий за таргет. Також це помітно вище, ніж прогнозував НБУ в січні 2024 року, нагадаю, що тоді їх прогноз був 8,6%. Я б закликав НБУ зараз йти не невелике пом’якшення монетарної політики, насамперед, поступово знижувати ставку з невеликим кроком 0,25−0,5 п.п. Нагадаю, що в першій половині 2024 року ми мали протилежну картину — інфляція була менше за таргет (5,0% +/- 1%). Нерішучість НБУ в сфері монетраних заходів в першій половині року призвела до того, що за підсумками 2024 року ми не будемо мати ані низької інфляції, ані пожвавленого економічного зростання. Ситуацію довели до того, що тепер економіку потрібно відкачувати нетрадиційними заходами такими як безумовний дохід», — підсумував Шапран