Навіщо НБУ просуває платежі за 10 секунд
Сьогодні, 6 листопада, Президент підписав зміни до законів, які переглядають функції НБУ та коригують правила роботи ринків фінпослуг (законопроєкт № 11043). Він увійшов до пакету вимог ключового кредитора України — Міжнародного валютного фонду. Ключовим розробником документа був НБУ, хоча його офіційними ініціаторами заявлено групу депутатів від фракції «Слуг народу» та групи «Відновлення України»: Ольга Василевська-Смаглюк, Вікторія Кінзбурська, Олександр Лукашев, Олександр Сова.
Ключове нововведення документа — запровадження нового терміна «миттєві платежі». Під його визначення потрапляє переказд, який здійснюється за 10 секунд, — оцінюється саме швидкість. Якщо точно — «кредитовий миттєвий переказ», як кваліфікує його Нацбанк. Так називається переказ, що ініціюється відправником, а загалом поділ такий:
- Кредитовий переказ — ініціюється відправником: ви хочете переказати кошти знайомому, і робите це, наприклад, із карткового рахунку через банківський застосунок.
- Дебетовий переказ — ініціюється одержувачем: мова про історії з автоматичними платежами, на які люди підписуються наперед і не підтверджують щоразу під час відправки грошей. Наприклад, регулярне поповнення чиєїсь банки (monobank)/рахунки (скажімо, щомісячний донат на ЗСУ або переказя на рахунок батьків), або щомісячна оплата підписки на Netflix тощо.
Миттєвим вважається платіж, повністю проведений за 10 секунд у будь-яку добу року та час дня та ночі (без вихідних): із огляду на усі перевірки (фінмоніторинг у тому числі), переказ із рахунку ініціатора, зарахування одержувачу та його інформування (смс, push-повідомлення) про надходження. Інформування має бути безкоштовним та безумовним (проводиться, навіть якщо людина не підписувалася на цю послугу). Все дуже суворо. Якщо банк або інша платіжна організація не вкладаються в 10 секунд, то вони зобов'язані повідомити про це відправника і повернути йому суму, що переказується, на рахунок — в початкове положення.
Користуватися терміном «миттєві переклади» й у рекламі можуть лише ті, хто виконує вимоги до такого проведення. 10 секунд. Все, що довше, не може називатися «миттєвими платежами» й автоматично вважатиметься дезінформацією споживача, його обманом із відповідними наслідками за ліцензіями та штрафами.
Наразі в Україні не надається така послуга, як «миттєві перекази за 10 секунд». Її публічно не обіцяють провідні міжнародні платіжні системи VISA і MasterCard, які випустили в нашій країні загалом 70,1 млн карток (53,1 млн активних — хоча б із однією розрахунковою операцією за останній місяць) на 1 серпня 2024 року.
Вони пропонують людям p2p-перекази — між картками фізосіб, які НБУ з 1 жовтня 2024 року обмежив лімітом 150 тис. грн на місяць із декількома винятками. Такі перекази грошей проходять досить швидко, нерідко вкладаючись у 10 секунд, але не завжди, особливо, коли йдеться про перекази між різними банками.
Миттєві перекази вже анонсував Нацбанк у рамках глобальної трансформації своєї Системи електронних платежів та з переходом із поточної версії СЕП 4.0 на 4.1. Про це регулятор офіційно заявив у своєму річному звіті за 2023 рік.
НБУ відкрито конкурує з VISA та MasterCard, розкручуючи IBAN-платежі (проходять саме через СЕП Нацбанку), які не лімітуються в рамках 150-тисячного обмеження та просуваються регулятором. Головна ж мета Національного банку, заявлена відкрито в тому ж звіті 2023 року, — здешевлення переказів. Наразі p2p-перекази обходяться населенню в середньому 1% від суми, а IBAN — 0,5% і бувають безкоштовними. Але, мабуть, «миттєві» можуть бути ще дешевшими. А запустити їх обіцяють у січні-березні наступного року.
«Миттєві платежі можуть стати основою для подальшої трансформації фінансового ринку України, зокрема, для здешевлення платіжних операцій. Використовуючи миттєві платежі, користувачі отримуватимуть кошти на рахунок протягом декількох секунд і зможуть використовувати їх для здійснення наступних платіжних операцій. Запровадження миттєвих платежів в Україні Національний банк планує провести до кінця І кварталу 2025 року», — йдеться у звіті НБУ за 2023 рік.
Фінансисти пояснили, що це одне з наших зобов'язань задля вступу до Європейського Союзу.
«Миттєві кредитові перекази — загальноєвропейська тенденція. У лютому цього року Рада Європи прийняла регулювання, яке зобов'язує банки запровадити стандарт миттєвих платежів за реквізитами IBAN. Як і в Україні, йдеться про перекази за 10 секунд. І до речі, вже є перші успішні запуски.
Наприклад, у серпні 2024 року Національний банк Швейцарії звітував про успішний запуск системи. Згідно з оприлюдненим релізом, на той момент до неї було підключено 60 банків, що охоплювали 95% транзакцій у країні", — зазначили «Мінфіну» у пресслужбі Unex Bank.
В українських банках «Мінфіну» підтвердили тестування регулятором 10-секундних платежів, але також розповіли про проблеми, що виникають у процесі.
Їх фіксували під час перевірок на стенді регулятора 25 вересня 2024 року. В результаті НБУ розіслав у банківській системі лист «Про недоліки реалізації миттєвого переказу учасниками СЕП» (публікуємо нижче), в якому Нацбанк наголошував на «негараздах під час обміну інформацією між ЦОСЕП (Центр обробки СЕП), банком-агентом одержувача», а також слабкою зацікавленістю банків у проєкті (7 учасників СЕП взагалі не брали участі у тестуванні).
Банківська, комерційна та інші таємниці встояли
Серед інших новацій законопроєкту № 11043 щодо клієнтів платіжних організацій можна виділити зміну типових договорів. Їх доповнять пунктом про надання інформації правоохоронним органам, якщо операції людей будуть підозрілими чи схожими на шахрайські.
«Перед укладенням договору платіжних послуг фінустанова має надати користувачеві інформацію про заходи реагування — при надходженні від Національної поліції запиту про платіжні операції користувача, що містять ознаки кримінального порушення», — уточнив «Мінфіну» суть новації Роман Філоненко, директор юридичного департаменту NovaPay.
За яких саме порушень відкриватиметься інформація про платежі, не розписано, тому поки що складно передбачити, як це працюватиме на практиці. Хоча експерти відзначають момент із розкриттям банківської таємниці.
«Взаємодія платіжного ринку із правоохоронними органами зміниться. Законопроєктом пропонується розширити підстави для розкриття банківської таємниці. У тому числі пропонується зобов'язати банки та інші фінансові установи негайно надавати інформацію на запит Нацполіції, зокрема, дані фінансових операцій та напрямки, куди кошти перераховувалися», — зазначила «Мінфіну» Ганна Довгальська, заступник голови правління Глобус Банку.
Фінансисти розраховують, що інформацію вимагатимуть лише в рамках кримінальних справ і лише для боротьби з шахрайством.
Чого вдалося уникнути, то це затвердження правил, які відкривають можливості для тотального розкриття банківської таємниці. У редакції законопроєкту № 11043 до другого читання під це відводився цілий розділ. У ньому чітко виписувалися вимоги щодо надання платіжних послуг із розкриття «банківської таємниці, комерційної таємниці, таємниці надавача платіжних послуг, таємниці фінансового моніторингу».
Пропонувалося поставити людям ультиматум — або вони погоджуються на все це (схвалення закріплюється підписом у договорах), або позбавляються можливості проводити платежі. Мало відбутися зняття всіх бар'єрів, що Нацбанк лобіював, нарікаючи на боротьбу з тими, кого він називає дропами, — людьми, які передають свої рахунки для користування третім особам.
Але, мабуть, цей аргумент виявився непереконливим для депутатів, адже поняття «дроп» не прописане у чинному законодавстві, і така діловість не вважає злочинною чи протизаконною з відповідною відповідальністю, згідно з Кримінальним чи Адміністративним кодексом. Розкриття 4 видів таємниць було викреслено із законопроєкту та не увійшло до підсумкової версії документа, яка пішла на підпис Президенту.
Також було зафіксовано розширення можливостей кредитних спілок: їм офіційно дозволили надавати платіжні послуги. При цьому встановлено ліміт на операції КС: одна її операція чи операції пов'язаних осіб протягом місяця не можуть перевищувати 15% власного капіталу союзу. Що, мабуть, має захистити ці організації від вимивання коштів та знекровлення.
Посилення штрафів і вимог
Законопроєкт № 11043 розширив і так об'ємні повноваження НБУ.
«Нацбанку додані повноваження встановлювати вимоги до достатності регулятивного капіталу постачальників платіжних послуг, водночас — порядок розрахунку та складові регулятивного капіталу», — уточнив Роман Філоненко.
Експерти чекають на нові, суворіші вимоги ще до кінця 2024 року.
«На нашу думку, на учасників ринку після набуття чинності нового документа очікує додаткова відповідальність і вимоги при наданні платіжних послуг. Окрім постачальників платіжних послуг, відповідальність понесуть також оператори платіжних систем та технологічні оператори», — каже Ганна Довгальська.
Одночасно регулятор розширює свої власні можливості та дає їх підопічним: НБУ та банкам дозволено безпосередньо володіти земельними ділянками сільськогосподарського призначення як заставою, але лише з метою подальшого стягнення протягом 2 років із моменту отримання.
А ще нацбанківцям дозволили штрафувати учасників платіжного ринку від 3 тис. до 100 тис. неоподатковуваних мінімумів (51−1 700 тис. грн), або 5% від обсягу операції, виконаної з порушеннями. Немає значення, хто це: банк чи фінансова компанія. А також фінансові покарання (85−170 тис. грн) для тих, хто не переобладнає свої точки/офіси для людей з інвалідністю, маломобільних груп населення.
Посилюючи свої вимоги на законодавчому рівні, Національний банк попутно розширює вимоги до платіжного ринку. Минулого тижня НБУ розіслав свою Постанову № 125 «Про деякі питання здійснення безготівкових розрахунків в Україні в умовах особливого періоду», де зажадав від платіжників (банківських та небанківських організацій) створити резерви у розмірі 1% від існуючого обсягу (від загальної чисельності):
- платіжних терміналів;
- заготівель платіжних карток.
Також платіжні організації зобов'язали сформувати місячний резерв паперу для платіжних терміналів для безперебійного надання клієнтам квитанцій за операціями. Що точно виллється в чималі додаткові витрати.
«Це чималі витрати, які не окупатимуться, оскільки запасна техніка стоятиме на складі, а не працюватиме. Для розуміння: при парку платіжних терміналів у 25 тис. штук, як у нас, потрібно мати на складі 250 додаткових апаратів. За ціною $2 000 за штуку — це заморозка $500 тис. Чимала цифра. Причому за кожен запасний термінал потрібно платити вендерам, незалежно від того, працює той чи ні. А якщо говорити про POS-термінали, які люди можуть бачити на касах магазинів, то вони коштують у середньому $200 за штуку і тут на запас потрібно буде заморозити $100 тис. із розрахунку, що на складі потрібно тримати 500 шт. Ще обслуговування одного такого апарату коштує $10, та й за оренду складу потрібно платити не менше $2 500/міс.», — розклав для «Мінфіну» вартість нововведень СЕО City24 (ТОВ «Вент-Фінанс») Дмитро Гриша.
А ще розповів, що для економії на папері, вартість якого зростає пропорційно до підвищення курсу гривня/євро, платіжні організації переходять на електронні чеки — люди можуть їх зберігати в особистому кабінеті, мобільному додатку або отримувати на електронну пошту.
Як усі ці додаткові витрати позначаться на зростанні комісій для споживачів, які звикли здійснювати платежі в терміналах самообслуговування та користуватися іншими послугами, — профучасники поки що не прогнозують. Але не виключають їхнього перегляду.