►Читайте «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

«Показник купівельної спроможності гривні ніколи не використовувався для ухвалення рішень щодо монетарної політики, не був і не є цільовим показником політики і не був предметом розгляду при ухваленні таких рішень. Цей показник виконував більш допоміжну роль при розгляді питань грошового обігу, зокрема оптимізації номінального ряду», — йдеться у ньому.

При цьому в НБУ відмовилися надати «Мінфіну» дані щодо купівельної спроможності гривні з 2018 року після публікації останніх звітів. Ці дані не вдалося знайти і на сайті регулятора. До кінця неясно з якої причини: або дані приховані для публіки (засекречені), або — в принципі більше не розраховуються регулятором.

«Національний банк не має у своєму розпорядженні публічної інформації про зміну купівельної спроможності гривні з 2018 року до кінця 2021 року, а також з 24 лютого 2022 року на останню звітну дату 2024 року», — наголошується у відповіді Нацбанку для «Мінфіну».

Востаннє відкрито про купівельну спроможність гривні говорив попередній голова НБУ Кирило Шевченко після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, і він передбачав дворазове зниження цього показника у найближчі 3 роки, тобто до 2025 року.

«Наш базовий (програмний) макроекономічний сценарій передбачає, що загалом цього року інфляція перевищить 30%, наступного року буде близько 20% і лише 2024 року знизиться до однозначного рівня. Тобто за ці 3 роки купівельна спроможність гривні знизиться майже вдвічі», — наголошував він у серпні-2022.

Нагадаємо, що на початку великої війни НБУ змушений був провести емісію на 400 млрд грн для підтримки обороноздатності України — викупити на цю суму держоблігацій (ОВДП) Міністерства фінансів. А також з 3 червня 2022 року у 2,5 рази підвищити розмір своєї облікової ставки — з 10% до 25% річних. І пропорційно дохідність своїх депозитних сертифікатів, стимулюючи зростання депозитних ставок для населення. Банки були зацікавлені збирати вклади фізосіб та вкладати їх у нацбанківський інструмент, солідно заробляючи на ньому. А регулятор пов'язував надмірну грошову масу та боровся із зростанням інфляції.

Тема зростання споживчих цін залишається на порядку денному: на початку 2024 року НБУ вже за головування Андрія Пишного прогнозував за підсумками цього року зростання інфляції на рівні 8,2%. Після чого погіршив його до 8,5%, а згодом і до 9% — цей показник було закладено в Меморандумі МВФ, про який писав «Мінфін».

Однак, минулого тижня після засідання монетарного комітету Пишний заявив про погіршення інфляційного прогнозу Нацбанку на 2024 рік до 9,7%.

Нагадаємо, що востаннє Національний банк давав офіційний коментар щодо купівельної спроможності гривні та публікував дані в динаміці ще у 2018 році.

З актуальних на той момент даних видно, як купівельна спроможність гривні впала зі 100% після введення у вересні 1996 року до 7,5% за підсумками 2017-го. Директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко тоді зазначав зниження цього показника одразу у 14 разів.

«З часу проведення грошової реформи банкнотний ряд в Україні поповнився номіналами нових банкнот. Наразі він є надмірним і не повністю відповідає змінам, що відбулися в країні за цей час. Збільшення кількості номіналів збільшує витрати на їхнє звернення. Порівняно з 1996 роком купівельна спроможність банкноти 1 гривня зараз становить 7 копійок, 2 грн — 14 копійок, 5 грн — 36 копійок, 10 грн — 71 копійок», — заявив у 2018 році журналістам Зайвенка, про що писав «Мінфін».

Нинішнє правління НБУ чітко заявляє, що не публічно відстежуватиме показник купівельної спроможності гривні, а сконцентрується на інфляції.

«Відповідно до законодавства, основним цільовим показником монетарної політики Національного банку є темп споживчої інфляції. НБУ проводить активні комунікації щодо висвітлення монетарного та інфляційного розвитку, цілей Національного банку та прогресу їх досягнення під час інтерв'ю спікерів НБУ та прес-брифінгів, коментарів Національного банку з цих питань, у стратегічних та аналітичних документах щодо монетарної політики, зокрема, у щомісячному документі „Макроекономічний та монетарний огляд“ та щоквартальний документ „Інфляційний звіт“, які оприлюднюються на офіційному інтернет-представництві НБУ», — йдеться у новій відповіді Нацбанку для «Мінфіну».