Військовий збір та ФОПи
Наразі всі ми сплачуємо 1,5% військового збору з нашого доходу, але новий закон підвищує його до 5%. Це не популярне рішення, але іншого виходу немає. Війна вимагає значних коштів, і їх потрібно шукати всередині країни.
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) передбачено фіксовану ставку: перша, друга та четверта групи сплачуватимуть 800 гривень на місяць, а третя група — додатковий 1% з доходу.
У ФОПів квартальна звітність. За четвертий квартал вони подадуть її на початку наступного року і вже тоді будуть платити новий податок.
Щодо айтівців: мені здається, що ця дискусія повністю вирішена на рівні закону про «Дію.Сіті». Там чітко зазначається, що особливості оподаткування правового режиму «Дії.Сіті» гарантуються державою протягом 25 років. Військовий збір там не згаданий ані словом, ані комою. Ба більше, у самому законі зазначається, що якщо питання стосується національної безпеки, оборони та інших подібних цілей, то ці гарантії на них не поширюються.
Податок на надприбутки банків
Окремий важливий аспект закону — це податок на надприбутки банків. 2024 рік є найприбутковішим для банківської системи України за всю історію. Але звідки цей прибуток? Банки не запустили інноваційних продуктів і не збільшили кредитування економіки. Вони просто заробляють на депозитних сертифікатах Національного банку, що є аномалією для воєнного часу.
Тому введений податок у 50% на їхні надприбутки. Це справедливий і обґрунтований крок, який дозволить спрямувати частину цих доходів на підтримку держави та армії. Адже у війні заробляти більше, ніж у мирний час, — це не та ситуація, яку можна вважати нормальною.
Читайте також: Бійка за ФОПів: як банки змінюють умови за картками, кредитами, депозитами
Авансові внески для АЗС та інші зміни
Закон також передбачає авансові внески для автозаправних станцій (АЗС) і підвищення ставок для небанківських фінансових установ з 2025 року. Ми також вирішили проблему із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для гральних закладів, що дозволить усунути маніпуляції в судах.
Крім того, ми підвищили ренту на щебінь та інші корисні копалини. Ці ставки не змінювалися роками, і настав час переглянути їх, щоб відобразити реальну цінність цих ресурсів для держави.
Ретроспективне оподаткування, або «заднє число»
Питання щодо ретроспективного підвищення податків викликає суперечки. Але ми опинилися перед дилемою: або запроваджувати закон з листопада і піднімати ставки ще більше, або запустити його з 1 жовтня, обравши менше з двох зол.
Якщо зняти питання про конституційність або неконституційність, то закон конституційний. Є рішення, яким Конституційний Суд протлумачив, що означає зворотна дія в часі. Він зазначив, що це стосується тих випадків, коли норми регулюють відносини, які почалися і були завершені до дати набуття чинності норми. Якщо ми говоримо про третій чи четвертий квартали, то тут відносини точно не завершені. Але дійсно, це погане рішення. Тобто тут у нас немає дискусії.
Ми розуміємо, що процес ухвалення податкових змін затягнувся. Якби цей закон був поданий до Верховної Ради раніше, ми могли б уникнути ретроспективного оподаткування. Це було б чесніше і правильніше. Але зараз ми маємо справу з ситуацією, де кожен день важливий для фінансування наших збройних сил.