Що таке «Клуб білого бізнесу»

Закон запроваджує новий термін — «Платник податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Це поняття застосовуватиметься до кінця року, в якому в Україні буде припинено дію воєнного стану.

Для підприємств, які підпадають під це поняття, запроваджується особливий режим зборів, платежів та адміністрування податків, що здійснюється податковими та митними органами.

Згадувані підприємства будуть внесені до спеціального переліку, створення та адміністрування якого також передбачено новим законом. Обов‘язок зі створення даного переліку покладено на Державну податкову службу і публікуватиметься на її офіційному сайті з п’ятнадцятого робочого дня з дня його затвердження.

Таким чином українські підприємці співпрацюватимуть не з фіскально-орієнтованим контролером, яким раніше був податковий інспектор із супроводу сплати податків, а фактично — з клієнтоорієнтованим менеджером. Він повинен буде всіляко сприяти дієздатності українського бізнесу в умовах дії воєнного стану в нашій країні. Принаймні, наразі так декларується.

Варто також зазначити, що нормативно-правовий акт передбачає супровід та коригування податкових дій вітчизняних підприємців на зміну стратегії виявлення та покарання за помилки у сплаті податків.

Члени «Клубу білого бізнесу» отримають низку переваг:

  • контролюючі органи не розпочинатимуть на таких підприємствах фактичні перевірки з питань ліцензування та зберігання пального для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
  • мораторій на документальні позапланові перевірки, хоча передбачені й винятки з правил.
  • надання фахових консультацій з системи оподаткування протягом 15 календарних днів із дня отримання податковою відповідного звернення від підприємця.
  • можливість за запитом отримати від контролюючого органу розширену інформацію про податкові ризики у майбутній діяльності, а також консультації щодо усунення таких ризиків.
  • закріплення персонального комплаєнс-менеджера від територіального органу ДПС. Такий менеджер відповідатиме за взаємодію з платником податків та надання консультацій для нього.

Як вступити до клубу

Вимоги до платників податків для потрапляння до «клубу»:

  • Відсутність заборгованості з оплати ЄСВ.
  • Відсутність порушень податкових обов'язків щодо подання звітності.
  • Відсутність податкових повідомлень-рішень (ППР), які стосуються порушення граничних термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.
  • Відсутність розпочатої процедури припинення підприємницької діяльності.
  • Відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство тощо.

Потрапляння до «Клубу білого бізнесу» ще не означає, що підприємство зможе в ньому залишитися, бо критерії перебування у списку є доволі суворими.

Що знатимуть про членів клубу

Інформація, що зазначається про платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства:

  • Для фізичних осіб-підприємців потрібно надати прізвище, ім'я, по батькові, а для юридичних осіб — найменування.
  • Податковий номер або серію та номер паспорту (у разі відмови від згаданого коду).

Кожен платник податків може відмовитися від оприлюднення даних про себе, для чого потрібно буде подати до ДПС відповідну заяву. Після цього контролюючий орган не викладатиме таку інформацію на своєму сайті. В будь-якому випадку, про факт включення чи виключення з переліку платника буде повідомлено через особистий електронний кабінет.

Читайте також: На чому заробляють банки і чому 50% податок на прибуток для них — це чесно

Чи варто ділити бізнес на білий і не дуже

Очевидно, що не всі підтримали саму ідею поділу українського бізнесу на доброчесний та не дуже. Мова йде про чітко розділений бізнес на білий та ні, що не може бути правильним в нинішніх умовах.

Дискримінаційний характер закону є цілком очевидним. Чому інші добропорядні платники, які діють за законодавством, але зіткнулися з певною податковою проблематикою (яка легко може виникнути у будь-якого підприємства, наприклад, ППР, яке, до речі, в разі судового оскарження, не набирає чинності до остаточного судового рішення), мають бути позбавлені лояльнішого ставлення ДПС України? Справедливішою все ж таки вбачається повна рівність суб'єктів господарювання й відсутність ділення платників податків на «гарних» і «не дуже».

Але певні позитивні зрушення є потенційно можливими, як-от оперативніша консультаційна підтримка й клієнтоорієнтований підхід із боку ДПС та менший тиск при перевірках. Втім, подібних ініціатив можна згадати чимало (наприклад, «інвестиційні няні», офіси великих платників податків тощо), які, на жаль, істотно не вплинули на бізнесове середовище.

Тому важливо спостерігати, як фактично ідеї нового закону будуть реалізовані на практиці.