Сьогодні фінансова грамотність — важлива навичка, яка дозволяє приймати правильні рішення, пов’язані з грошима і витратами. Попри це, у її освоєнні українці, на жаль, все ще пасуть задніх. Результати проведених досліджень показують, що рівень фінансової грамотності в Україні низький, найгірші справи у молоді віком 18−19 років. Водночас запит суспільства на підвищення фінансової грамотності високий.

«63% громадян хотіли б дізнатися, як краще розпоряджатися своїми фінансами, а 79% — щоб їхні діти навчалися фінансової грамотності у школі», — повідомляє пресслужба НБУ.

У школі фінансову грамотність поки що не викладають. Щоправда, обіцяють, що такий предмет з’явиться у 2025−2026 рр., завдяки чому діти дізнаються про банки, бізнес, інвестиції тощо. Фінансові експерти в один голос схвалюють такий крок.

«У сучасному світі діти повинні мати набагато більший багаж знань, ніж їхні однолітки якихось 20−30 років тому. І сфера знань щодо грошей і валют — одна з фундаментальних для подальшого успіху та досягнення фінансової незалежності», — наголошують експерти КИТ Group, яка є одним із найбільших операторів, що володіє мережею обмінних пунктів українського ринку обміну валют.

«Запровадження фінансової грамотності в школах дуже доцільне, бо в освіті не вистачає цієї галузі на всіх рівнях», — вважає також Тетяна Боримська, інвесторка, засновниця дитячого навчального центру CashFlow Kids.

Втім, якими б не були спроби держави вплинути на фінансову грамотність дітей і підлітків, головними їхніми вчителями залишаються батьки. Досвід рідних, їхній приклад — найкращий спосіб навчання для підростаючого покоління.

«Чим частіше підлітки говорять про гроші з батьками, тим більша частка серед них тих, хто веде облік фінансів. Позитивний вплив на рівень фінансової грамотності дітей також має приклад дорослих у сім'ї, які рахують доходи і витрати, планують бюджет та регулярно обговорюють ці питання з близькими», — коментують у пресслужбі НБУ, опираючись на дослідження PISA .

Для виховання фінансової грамотності у дітей експерти НБУ радять батькам:

  • розмовляти з дітьми про гроші якомога частіше;
  • дозволяти дитині приймати самостійні рішення про те, як витрачати гроші;
  • заохочувати ведення обліку доходів і витрат та користування різними фінансовими інструментами.

З якого віку варто говорити про гроші

Говорити вдома з дітьми про гроші, за словами експертів, потрібно з того віку, коли вони починають ними цікавитися. Але розмови у 3−4 роки і в 14−15 мають суттєво відрізнятися: інформацію і її подання варто спрощувати до рівня розвитку дитини.

«Дошкільний вік, 3−5 років, — це тільки знайомство дітей з грошима та тлумачення, що це таке, для чого вони існують, їхня функція. Дорослим слід наочно показувати, як виглядають гроші, пояснювати, де вони беруться, чому не можна їх пошкоджувати», — каже Галина Тритяк, фінансова консультантка, практикуюча інвесторка.

Найкраще подавати інформацію малюкам у форматі гри, наприклад, у «магазин», або обмін за бартером, можна залучити дитину до шопінгу в супермаркеті.

Ґрунтовніше навчати дитину фінансової грамотності варто у період 6−10 років. Це дуже вдалий час, оскільки дитина йде в школу, починає рахувати та вивчати математику. У цьому віці у неї з’являються кишенькові гроші, які вона вчитиметься розподіляти і витрачати.

«6−10 років — перший практичний досвід. Тут можна говорити про „хочу“ або „потрібно“, та про збереження коштів на свою мрію — телефон, планшет тощо, на яку дитина має накопичити самостійно з кишенькових та подарованих грошей», — наголошує Тетяна Боримська.

До речі, з цього віку можна розширити знання дитини про гроші, знайомлячи її з іншими національними валютами, розповідаючи про їх особливості.

«Розповідати дітям про інші національні валюти варто з 8−10 років. У цьому віці вони вже розуміють основи грошей і вивчають географію та історію. Можна пояснити, що у різних країн свої валюти і що деякі з них стабільніші через сильну економіку», — кажуть експерти КИТ Group, одного з найбільших операторів ринку обміну готівкової валюти.

Це згодом, вважають у КИТ Group, допоможе дітям зрозуміти, чому іноді варто зберігати частину своїх заощаджень і накопичень у стабільніших іноземних валютах, таких як долар США, євро, британський фунт тощо.

У 11−13 років дитина вже має усвідомити, як заробляють кошти, і що це не так просто. Звісно, поспішати влаштовувати своє чадо на роботу необов’язково, а ось давати якісь завдання, за виконання яких платити гроші, — саме те, що треба. Крім того, отримувати гроші можна від продажу власноруч виготовлених речей — браслетів, намиста, малюнків тощо.

Важливо, щоб дитина не тільки знала, як заробляти гроші, але й вміла розпоряджатися ними. Тому корисно малечу залучати до ведення сімейного бюджету — його планування, обліку витрат, та створення власного — для управління отриманими коштами.

Після 13 років дітей вже можна знайомити із фінансовими інструментами. «Елементарно почати з банківського депозиту, куди вони можуть покласти гроші, щоб ті примножувалися і нараховувався певний відсоток», — каже Галина Тритяк.

Експерти зауважують, що гроші не мають бути єдиною темою для обговорення у сім'ї, але й неправильно не говорити з дітьми про них взагалі. Якщо змалку навчати дитину фінансової грамотності, то вже до повноліття вона може здобути певну фінансову незалежність — вміти заробляти гроші, вдало ними розпоряджатися і примножувати.

Кишенькові гроші: навіщо потрібні і скільки давати

Відповідь на питання «Чи треба давати дитині кишенькові гроші» є однозначною — так, і обов’язково. Адже як інакше вона засвоїть знання про фінанси, натренує навички управління власними коштами.

«Кишенькові гроші варто давати з того моменту, як дитина йде до школи і може собі щось самостійно придбати», — каже Юлія Бабенко, фінансова планерка iPlan.ua, практикуюча інвесторка, кураторка проєкту з дитячої фінансової грамотності iPlan Teens, ведуча телеграм-каналу iPlan kids.

За словами експертки, важливо, щоб батьки пояснили, чому вони виділяють саме таку суму, і встановили певні домовленості щодо витрат.

Рекомендованої суми немає, тут потрібен індивідуальний підхід, який має опиратися на вік дитини, місце проживання, рівень цін, дохід сім'ї тощо.

Спочатку кишенькові гроші експерти радять виділяти щодня, потім — раз на три дні, далі — раз на тиждень, а згодом — ще рідше. Такий підхід тренуватиме навики розподілу та планування коштів.

«Якщо підліток не звикає отримувати кошти раз чи двічі на місяць, то не треба дивуватися, що потім при отриманні зарплати або стипендії вся сума спускається за лічені дні і немає розуміння, як дотягнути до чергової виплати», — пояснює Галина Тритяк.

Також важливо через кишенькові гроші розвинути в дитини відповідальність. Почати з пояснення, що вона може розпоряджатися коштами на власний розсуд і якщо вирішить витратити все за один день — це її право, але потім хай на допомогу батьків не розраховує. Дефіцит — гарний вчитель. Дитина бачитиме наслідки своїх дій і наступного разу підійде до витрат інакше, обдуманіше.

Попри те, що кишенькові гроші — зона відповідальності дитини, момент контролю з боку батьків має бути. Тож варто встановити правила витрат, скажімо, обумовити, що можна витрачати свої гроші як завгодно, але заборонено купувати солодощі, чіпси, цигарки тощо. Інакше, сума зменшуватиметься.

Водночас корисно заохочувати дитину отримувати більший дохід. Наприклад, запропонувати виконати якісь додаткові завдання за винагороду. Тільки тут треба обережно: за хатню роботу, гарні оцінки і відмінну поведінку краще не платити — це і так входить в обов’язки школяра.

М’який і ненав’язливий контроль за витратами малечі забезпечить використання дитячих банківських карток, які у багатьох банках можна оформити, починаючи з 6 років. Наприклад, у Приватбанку та Монобанку повідомляють, що картка прив’язується до батьківського рахунку. Це дозволяє дорослим контролювати, як дитина витрачає гроші. Також батьки мають можливість встановлювати ліміти для певних категорій платежів. А вже після досягнення дитиною 14 років, коли дитина має певні навички користування грошима, їй надається змога оформити картку самостійно.

Як привчити дитину вести бюджет

Коли у дитини з’являються кишенькові гроші, можна переходити до питання бюджету: що це таке і для чого фіксувати доходи та витрати.

До дитини важливо донести, що гроші варто рахувати. Якщо стежити за особистими витратами, то наочно стане зрозуміло, куди йдуть кошти. Таким чином дитина сама зможе побачити, що придбаний 5-й за день льодяник був зайвим. Можна було зупинитися на 2-му, а заощаджені гроші відкласти на щось цікавіше.

«Записувати доходи та витрати можна в окремому блокноті або в застосунку на телефоні. А щоб дитина з більшим завзяттям і пильністю це робила, пообіцяйте їй винагороду, наприклад, плюс 5−10% до кишенькових грошей», — каже Галина Тритяк.

Після кожного запису корисно обговорювати витрату: чи задоволена дитина купленим, чи придбала б цю річ ще раз. Адже аналіз — важлива складова обліку фінансів.

Наступний етап — планування бюджету. Переходити до нього є сенс, коли дитині вже виповнилося 10 років, тобто коли у неї з’являються ще якісь витрати, окрім школи. Тут слід нагадати дитині, що таке потреби і бажання, на що і скільки доцільно витрачати. А ще у цей період важливо дати розуміння більших фінансових цілей: як їх ставити і як до них рухатися.

Як спонукати дитину до заощаджень

Коли діти розуміють цінність грошей, усвідомлюють різницю між 100 грн і 500 грн, доцільно їм пояснити, що вони можуть свої забаганки, мрії здійснювати за рахунок накопичення коштів.

«Починати говорити про заощадження з дітьми варто вже з 6−7 років. Головне правило при цьому — створювати мету для збереження коштів. Адже просто збирати на щось — у дітей не працює, втім, як і в дорослих», — наголошує Тетяна Боримська.

Завдання батьків при цьому — допомогти дитині обрати, на що вона накопичуватиме вперше, створити записник чи скарбничку обов’язково з фіксацією суми і нагадувати її поповнювати із залишку кишенькових, або з подарованих коштів.

«Дорослі можуть підсилити „план накопичення“ власними діями. Скажімо, докладати певний процент до заощаджень дитини з моменту досягнення узгодженої суми. Наприклад, як тільки сума заощаджень сягає 500 гривень, дитина щомісячно отримує „бонус“. Якщо ж частину грошей вона витрачає, то має накопичити знову стільки ж», — пропонує Галина Тритяк.

Коли потрібна сума буде зібрана, батькам слід піти разом з дитиною в магазин за омріяною покупкою, при цьому не забути щиро похвалити за таке важливе перше досягнення.

«Це дуже мотивує продовжувати накопичувати на щось інше, звичка закріплюється, цілі досягаються», — підкреслює Тетяна Боримська.

Інфляція, девальвація та інші ризики для накопичень

Прищепити дітям звичку заощаджувати — пів справи. Діти мають знати, що гроші потрібно захищати. І мова не тільки про шахраїв чи ризикові операції. Йдеться про складніші економічні поняття, скажімо, такі як інфляція, девальвація тощо.

«З дітьми треба проговорювати все, в тому числі, що таке інфляція, девальвація, податки. Адже все це частина фінансової грамотності», — каже Галина Тритяк.

Складні фінансові поняття, такі як інфляція або девальвація, краще пояснювати підліткам у віці 13−16 років, переконані експерти КИТ Group. У цьому віці діти вже мають досвід у розрахунках і заощадженнях. Тому підлітку нескладно буде пояснити, що таке, скажімо, інфляція, якщо зберегти чек за здійснену покупку минулоріч і порівняти з її теперішньою ціною. Або якщо накопичених за рік коштів уже не вистачає на омріяну покупку, бо вона стала дорожчою.

«Підлітки мають розуміти, що гроші можуть втрачати вартість, і це може вплинути на їх купівельну спроможність. Важливо також навчити їх, як захиститися від цих ризиків, наприклад, зберігаючи гроші в різних валютах або інвестуючи кошти. Це допоможе їм приймати розумні фінансові рішення в майбутньому», — підкреслюють у КИТ Group.

Що діти мають знати про інвестування

Якщо теми заощаджень засвоєні, можна перейти і до питання розумного примноження. Подібні розмови варто починати у віці 10−12 років, при цьому — з найпростішого.

«Про інвестування діти мають насамперед знати, що це спосіб, який допомагає зробити так, щоб твої гроші не просто лежали і знецінювалися, а працювали», — підкреслює Юлія Бабенко.

Знайомство зі світом інвестицій можна розпочати з депозиту. І хоча цей інструмент не зовсім про прибутки, але дає розуміння самого принципу збереження і примноження коштів.

Про складніші фінансові інструменти, як-от фондовий ринок, або трейдингові операції з різними валютами, варто говорити пізніше.

Загалом в темі інвестицій є що обговорювати.

«Діти мають знати норми ризику, які інструменти ризикованіші і чому. Відрізнити шахрайську пропозицію від реальної, володіти інформацією про різні види інвестицій, щоб в подальшому обирати та мати правильні уявлення про прибутки», — перелічує Тетяна Боримська.

При цьому дорослий має пам’ятати, що доступно і зрозуміло донести до дитини інформацію можна тільки у випадку, якщо сам добре володієш предметом. Якщо ж відчувається брак знань, то треба їх або спершу поповнити, або доручити це фахівцям, віддавши дитину на курси. А ще краще, коли ці методи поєднуються.