Щоб зробити перебування пацієнтів максимально комфортним, а лікування максимально ефективним, Райф надав 3 млн грн для облаштування трьох сучасних палат. Раніше, зазначають у Superhumans, своїх палат центр не мав, тому пацієнти зазвичай винаймали квартиру поруч.
В одній із палат, облаштованій за благодійні кошти банку, проходив реабілітацію ветеран Руслан Іванов. У жовтні 2023 року на сході країни він зазнав важкого поранення руки, ампутація була неминуча. У Superhumans Руслан отримав міоелектричний протез руки нового покоління та зміг повернутися до повсякденного щасливого життя.
Руслан Іванов, 49 років, ветеран, має міоелектричний протез руки
До повномасштабного вторгнення Руслан працював художником-постановником. Звідси і майбутній позивний — «Художник».
«Я любив те, чим займався. Знімали фільми, серіали. Вночі 24 лютого я їхав на зйомки і побачив початок війни своїми очима. Припаркував машину та пішки дістався до 72-ої бригади. Допомагав, переносив БК, копав траншеї. Це було інтуїтивне рішення — я просто не міг залишитися осторонь», — згадує ветеран.
Зйомки серіалу для одного з національних каналів, 2021 рік
Після оборони Києва Руслана Іванова перевели на схід країни, де він служив у складі 114-ї Київської бригади на посаді стрільця.
«Ми стояли під Бахмутом, це було пекло на землі, — розповідає Руслан. — Нас обстрілювали щодня, ми постійно були під мінометним вогнем. Кожен день міг стати останнім».
Влітку 2023 року між Андріївкою та Курдюмівкою Руслан під час масованого обстрілу отримав важке поранення руки, ампутація була неминуча. «На поранену руку наклали турнікет, зняли лише через 21 годину. А вже у Дніпрі руку ампутували», — ділиться випускник Superhumans.
Ветеран після ампутації руки у госпіталі, жовтень 2023 року
Після операції Руслан розповідає, що не знав, як жити далі. Втрата руки здавалася кінцем усього. Але дружина та сестра не дали зневіритися. Вони знайшли клініку Superhumans. 5 грудня 2023 року Руслан називає своїм другим днем народження.
«Це був мій перший огляд у клініці Superhumans. Після нього я подзвонив дружині і сказав: „Лєночка, ти знаєш, а мені сказали, треба худнути“. Я поставив собі за мету до Нового року відтискатися на одній руці 10 разів. Там була така неймовірна атмосфера, що я почав спортом займатися. Як результат — зі 120 кг схуд до 95 кг», — каже герой інтерв'ю.
У Superhumans панує правило «рівний рівному»
«Знаєте, приходить психолог з очима сенбернара. Мені не хотілося з ним говорити, чесно. Але з такими ж ветеранами, як я, які розуміють мене, я міг годинами говорити. Я ділився з ними своїми думками і відчуттями», — розповідає ветеран.
Згадує Руслан Іванов і про власний досвід ПТСР: «Перші місяці я міг заснути тільки під звуки вибухів. Гортав ТікТок в навушниках і спеціально шукав відео з вибухами. Зараз вже краще».
Нині ветеран не уявляє свого життя без спорту та бере участь у силових змаганнях Федерації стронгмену України, які фінансує Райффайзен Банк, та займає перші місця в ривках гирі та жимі лежачи.
«Стронгмени — це більше за спорт. Це своя атмосфера, де люди збираються не лише для перемог, а й для підтримки один одного, — ділиться Руслан Іванов. — Це треба побачити і відчути особисто».
ГО «Федерація стронгмену України» є колективом однодумців, які поділяють ідею, принципи, цінності та статут федерації
У планах на майбутнє — стати реабілітологом та допомагати пораненим ветеранам. Як зазначає Руслан: «У вересні я почав навчання у „Чернігівському колегіумі“ імені
«Не здавайтеся, не опускайте руки. Якщо Бог дав вам другий шанс, використайте його для чогось важливого. Знайдіть себе в тому, що вам подобається — спорт, мистецтво, пишіть книги, крутіть гвинтики — і сенс життя знову до вас повернеться», — дає настанову ветеранам Руслан Іванов.