Інфляція знову набирає обертів. За підсумками серпня, зростання споживчих цін у річному вимірі прискорилося до 7,5%, проти 5,4% у липні. Найбільший внесок у цей процес, за даними Держстату, зробили:
- комуналка (плюс 18,5%, порівнюючи із серпнем 2023 року),
- алкоголь та тютюнові вироби (плюс 7,8%),
- окремі сегменти сфери послуг (скажімо, ціни в ресторанах та готелях зросли на 11,5%),
- продукти харчування (плюс 6%).
З комуналкою ситуація зрозуміла: платіжки стали «космічними» через нещодавнє підвищення тарифів на електроенергію для населення. Це спровокувало здорожчання і деяких інших комунальних послуг, ціноутворення яких прив'язане до цінника на світло, зокрема, тарифу на обслуговування багатоповерхівок, — каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Алкоголь та тютюн дорожчають через підвищення акцизів. Зростання цін у готелях та ресторанах і подорожчання продуктів харчування багато в чому пов'язані: сфера послуг переглядає вартість саме через дорогу їжу.
Чому дорожчають продукти, і на що чекати за цінами далі, — розбирався «Мінфін».
Дешеві продукти закінчилися
Цього літа через ранній початок сезону та непоганий урожай овочів та фруктів ціни на їжу «взяли паузу». Наприклад, у липні, порівнюючи з червнем, продукти харчування навіть подешевшали на 0,8%.
Але вже з серпня цінники знову почали зростати.
Про подорожчання продуктів, що готується, виробники попереджали заздалегідь. Як головний аргумент, називали масові перебої з електроенергією, які спостерігалися у всій країні в липні-серпні.
Через блекаути підприємства масово включали генератори, а струм від них у декілька разів дорожчий за мережевий. Крім того, на тлі «страшилок» про складну зиму, багато хто ринувся скуповувати сонячні панелі та інші джерела альтернативного енергопостачання, а інвестиції в енергетику почали закладати в ціноутворення на готову продукцію.
Читайте також: Голова концерну «Ярослав»: у якийсь момент сонячну генерацію почнуть обмежувати
Деякі виробники намагаються перекласти на гаманці споживачів і свої втрати від масового псування продуктів. Через відключення електроенергії на виробництві та в торгових мережах цього літа у сміття пішли тонни їжі.
Ритейл робив повернення зіпсованого товару виробникам і відмовлявся брати нові партії продуктів, що швидко псуються. Особливо страждали молокозаводи, м'ясокомбінати та інші виробники товарів, які потребують зберігання у холодильниках.
Плюс, прискорилася девальвація гривні та посилилися кадрові проблеми, що змусило багато підприємств підвищувати зарплати. Як каже перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, хлібопекарі збільшили зарплати на 25%. При цьому кадрова ситуація у галузі залишається дуже складною. Бракує водіїв, вантажників, налаштовувачів обладнання.
«Без збільшення квоти на бронювання хоча б до 75% (зараз вона становить 50% — ред.) підприємства взагалі не зможуть випікати та доставляти хліб», — запевняє Дученко.
Схожа ситуація і в інших виробників. Про дефіцит персоналу, що зростає, «Мінфіну» розповів також голова концерну «Ярослав» (до його структури входить Київська макаронна фабрика) Олександр Барсук.
Усі ці проблеми у підприємств накопичувалися місяцями. У багатьох вичерпався запас міцності, й іншого способу продовжувати працювати, окрім як перекласти зростаючі витрати на гаманці споживачів, вони не бачать.
«Ціни треба було підвищувати вже з травня. Але до останнього підприємства стримували цей процес, тепер же такої можливості просто немає», — зазначив Дученко.
У результаті, за даними Держстату, за минулий місяць їжа подорожчала на 0,9%, а якщо порівнювати із серпнем 2023 року, — на 6%.
«Прискорення зростання споживчих цін зумовлене насамперед ефектами погіршення врожаю цього року та вищими витратами бізнесу на продовольчу сировину, енергію та оплату праці. Підтримували ціновий тиск й ефекти ослаблення обмінного курсу гривні попередніми місяцями», — констатували у Нацбанку.
Читайте також: 15% податок на реєстрацію вирішили не запроваджувати: що буде з цінами на іномарки
Чому дорожчає їжа
За останній місяць найбільше зросли ціни на хліб (на 2,4%), макарони (плюс 2,2%), яйця (плюс 7,1%), овочі (плюс 5,2%) та олію (плюс 1, 8%).
Порівнюючи з минулим роком, рекордно подорожчали овочі та фрукти — на 36% та 10% відповідно, вершкове масло (на 18,5%), хліб (на 12,2%).
Є й продукти, що дешевшають. Наприклад, ціни на яйця, хоча й зросли в серпні, залишаються майже на 44% нижчими, ніж на початку цього року. На понад 13% за рік подешевшала й олія.
Проте у продуктовому кошику все ж таки більше товарів, ціни на які зростають.
Окрім вищеозвучених загальних тенденцій (перебої з електроенергією, кадрові проблеми, девальвація гривні та ін.), за кожною продуктовою категорією є й свої аргументи переписати цінники.
За словами керівника Союзу птахівників України Сергія Карпенка, яйця дорожчають через різке зростання цін на зерно та шрот (на 50% та 40% за рік відповідно). При цьому, за його словами, плюс 7,1% до цінника на яйця, за підсумками серпня, не компенсували зростаючі витрати птахівників.
«Ціни реалізації курячих яєць зараз на рівні собівартості. Навесні та влітку фабрики розпродавали яйця взагалі дешевше за собівартість, оскільки ринок був перенасичений. У теплу пору року збільшується виробництво яєць у господарствах населення, а попит на них, навпаки, падає через спеку та зміни в раціоні українців.
З наближенням осені попит починає зростати, пропозиція від приватників знижується, тому у птахофабрик з'являється можливість переглянути ціни", — пояснив Карпенко «Мінфіну».
Про причини, які штовхають вгору ціни на хліб, «Мінфін» уже писав.
З весни в Україні різко подорожчало борошно. Як розповів нам перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, якщо у квітні тонна борошна вищого ґатунку коштувала 9 тис. грн, то зараз — 14,5 тис.
«На ринку замало пропозицій продовольчого зерна. Виробники його притримують, сподіваючись продати за вищими цінами — вони автоматично підвищуються через девальвацію гривні (оскільки Україна є великим експортером зернових, ціни на внутрішньому ринку прив'язані до міжнародних котирувань — ред.)», — каже Дученко.
Але борошно — лише одна із складових ціни на хліб. Дорожчають також логістика, упаковка, сировина, енергоносії.
Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук каже, що з високими цінами на борошно пов'язане подорожчання макаронів на 10%. Дорожнечу овочів експерти пов'язують зі скороченням пропозиції.
«Через погодний чинник скоротилася пропозиція низки овочів — капусти, картоплі, огірків, а також яблук та ягід», — констатують в НБУ.
Наприклад, за даними профільного майданчика EastFruit, ціни на моркву в Україні вже вдвічі перевищують торішні.
Фермери відвантажують якісну моркву за 12−16 грн за кілограм — це на понад третину дорожче, ніж тиждень тому.
«Це пов'язано зі суттєвим скороченням пропозиції у період міжсезоння. Більшість господарств вже завершили реалізацію моркви середніх сортів, тоді як до збору врожаю пізніших сортів ще не приступили», — пояснюють аналітики EastFruit.
Неабиякою мірою подорожчання овочів зумовлене зростанням курсу долара. Значну частину українського ринку займає імпортна продукція, яка через девальвацію гривні подорожчала. Як тільки зросли цінники на імпорт, з'явилася можливість переглянути прайси на свій товар і в українських овочівників.
В Асоціації виробників молока зазначають, що за останній місяць майже на гривню подорожчало у закупівлі молоко — зараз його продають, залежно від сорту, за 14,19 — 15,69 грн за літр без ПДВ.
Сировини на ринку не вистачає, і це попри те, що літо традиційно вважається сезоном великого молока. З одного боку, далися взнаки спека та масові відключення світла. На фермах погіршилася вентиляція, а від теплового удару корови почали давати менше молока.
З іншого боку, зростають біржові ціни на молочну продукцію, зокрема, вершкове масло. Це активізувало експорт української молочки, що спровокувало приріст попиту на сировину.
Дорога сировина, зі свого боку, підвищує цінники і на продукції, призначену для внутрішнього ринку.
В Асоціації свинарів зазначають, що у серпні дорожчали практично всі види м'яса. Охолоджена свинина додала в ціні 3,2%, курятина — 2,5%, яловичина — 2,8%. При цьому, якщо порівнювати з минулим роком, то, скажімо, свинина зараз коштує дешевше — 199,6 гривень проти 202,7 гривень. Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін каже, що ціни на м'ясо в Україні стримує невисока купівельна спроможність — дороге м'ясо люди просто припиняють купувати.
Що буде далі з цінами
Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», кажуть, що у вересні-жовтні здорожчання продуктів харчування може прискоритися.
За словами Дученка, донедавна зростання цін на хліб у роздробі стримувала вимога торгових мереж до постачальників — не підвищувати цінники на понад 5% за три місяці.
Але пекарі змогли домовитися з ритейлом про оперативніший перегляд цін.
«Підписали додаткові угоди щодо коригування цін. Із початку жовтня вартість хліба підвищиться на 5−10%. Надалі ціни знову можуть переглянути, адже зберігається ризик подальшого подорожчання борошна, палива та інших складових собівартості хліба.
Наразі експортери вивозять із країни пшеницю, зокрема, продовольчу. У меморандумі за умовами експорту квоту на постачання пшениці на зовнішні ринки збільшили з 15,625 млн до 16,2 млн тонн. Мукомоли та хлібопекарі відмовилися підписувати додаток до меморандуму, оскільки виробники зерна та експортери не прийняли нашу пропозицію щодо розподілу експортних квот, залежно від класу зерна.
Ми вважаємо, що вивезення продовольчої пшениці має бути під постійним контролем держави і навіть, можливо, обмеженим, щоб уникнути ситуації, коли на експорт підуть величезні обсяги, через що може постраждати внутрішній ринок", — зазначив Дученко.
Продовжують дорожчати й овочі. Скажімо, зараз активно підвищуються цінники на цибулю. За даними EastFruit, через дощі багато фермерів призупиняють збір врожаю, внаслідок цього впала пропозиція. Усього за тиждень цибуля подорожчала на 16%, а фермери, чекаючи на ще вигідніші ціни, почали притримувати врожай.
Також станом на середину вересня подорожчала білокачанна капуста (з 15−18 грн до 22−23 грн за кілограм на опті), томати (з 15−30 грн до 20−45 грн), огірок (із 30−40 до 45−50 грн). При цьому є й овочі, ціни на які знижуються. Так, картопля подешевшала з початку вересня з 12−15 грн до 10−13 грн за кілограм, пекінська капуста — з 50−55 грн до 40−45 грн, кріп — із 75−200 грн до 50−100 грн за кілограм.
Але загалом, за словами голови Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, ціни на овочі цього сезону багато в чому залежатимуть від ситуації з електроенергією. Якщо сховища залишаться без світла, овочі псуватимуться, що різко зменшить пропозицію якісної продукції та спровокує зростання цін на неї.
В Асоціації виробників молока прогнозують, що з другої половини вересня буде нове підвищення цін на молочну сировину через високий попит із боку переробників та подорожчання логістики. Але молоко подорожчає не так суттєво, як за минулий місяць.
«Зараз молоко екстракласу коштує в Україні близько 40 євро за 100 кілограмів, що на 14% дешевше, ніж у Європі. Хоча навесні та влітку цінова різниця становила 20−30%. Надалі скорочення різниці закупівельних цін в Україні та ЄС стримуватиме зростання ціни на вітчизняну сировину.
Стабілізація ж цін на молоко очікується до четвертого кварталу, адже в період новорічних свят на молочному ринку настає затишшя, а попит падає", — вважають в Асоціації виробників молока.
А ось цінники на м'ясо від початку осені пішли донизу. Щоправда, поки що лише на опті. У вересні закупівельні ціни на ринку живця свинини знизилися, порівнюючи з серпнем, на 2,5−5 грн (до 52−55 грн за кілограм). Серед причин в Асоціації свинарів називають зниження темпів реалізації та надлишок пропозиції. Втім, до роздробу м'ясна продукція, що подешевшала, поки що не дійшла — ціни в магазинах залишаються на минулому рівні.
Загалом, на думку економіста Данила Моніна, подорожчання харчових продуктів із осені ще більше прискорить інфляцію. Що сукупно з іншими чинниками (зростанням цін на паливо, подорожчанням імпорту через девальвацію тощо) може розігнати її, за підсумками року, до 10%.