Німеччина запровадила контроль на своїх кордонах: кого можуть не впустити до країни

Оскільки Німеччина розташована в центрі Шенгенської зони, додатковий контроль може створювати перешкоди для переміщення товарів і людей. Це у багатьох викликає несхвалення. Так, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск критикує запроваджені Німеччиною заходи, які, на його думку, порушують сам принцип Шенгену, де всі поїздки здійснюються без персонального контролю та черг. Лише на зовнішніх кордонах ЄС, а також в аеропортах, необхідно проходити паспортний контроль та показувати візу.

Читайте також: Податкова «прописка»: як визначитися зі статусом і для чого це потрібно

Контроль усередині Шенгенської зони — «останній засіб»

Внутрішній прикордонний контроль ЄС передбачено лише за наявності певних передумов. Проте країни-члени ЄС самі вирішують, коли запроваджувати такий контроль. Країни, які вирішили запровадити прикордонний контроль, мають повідомити про це Єврокомісію. Вона, зі свого боку, може винести осуд за такі дії, але досі жодного разу цього не робила.

Проте в Брюсселі зазначають, що прикордонний контроль є винятковим заходом і має залишатися «останнім засобом», як заявила Аніта Хіппер, речник Єврокомісії. Крім того, згідно з прийнятими нещодавно змінами до Шенгенського прикордонного кодексу, контроль усередині ЄС можливий лише як тимчасовий захід, максимально на три роки.

Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер обґрунтувала запровадження прикордонного контролю при в'їзді до ФРН наміром обмежити кількість нелегальних мігрантів та знизити тиск на надмірно перевантажену систему надання притулку у ФРН.

Контроль на кордонах запровадила не лише Німеччина

Німеччина - не єдина країна, яка посилює наразі заходи контролю на кордонах. 8 інших країн, що входять до Шенгенської зони, також розмістили пункти контролю та пропуску на своїх кордонах усередині ЄС. Із 2006 року в Шенгені було здійснено 441 контрольний захід.

Лідером у цій галузі є Франція. Після терактів ісламістів у 2015 та 2016 роках Париж залишив за собою право проводити постійний контроль на французьких кордонах. Під приводом викликів, що постійно змінюються, для безпеки країни, таких як терористична загроза, міграційна криза, шпигунство з боку росії або проведення великих спортивних заходів, Франція продовжує контроль на своїх рубежах.

Німеччина, щоб знизити кількість нелегальних мігрантів, що шукають притулку, і мінімізувати терористичну загрозу, у 2015 році також запровадила контроль на півдні, на кордоні з Австрією. Відень, зі свого боку, контролює свої кордони зі Словаччиною, Чехією, Угорщиною та Словенією — з тих самих причин.

Свого піку контроль на кордонах у ЄС досяг під час пандемії COVID-19. Тоді, щоб зупинити поширення вірусу, майже у всіх країнах центральної Європи кордони були закриті та запроваджено паспортний контроль.

Як здійснюватиметься контроль на кордонах ФРН

Нині діючий контроль на кордоні між Німеччиною та Австрією, за даними міністра внутрішніх справ Баварії Йоахіма Хермана, здійснюється вибірково на автобанах шляхом візуального огляду. Це означає, що кожен зобов'язаний пред'являти свої документи. Перевіряють лише автомобілі, які викликають підозру. Контроль на федеральних трасах також можливий, але не на всіх і не цілодобово, заявив баварський міністр.

Для здійснення контрольних заходів на путівцях у поліції немає персоналу. Міністр внутрішніх справ Люксембургу Леон Глоден повідомив, що Фезер запевнила його в тому, що перевірки не повинні вплинути на дорожній рух і повсякденне життя, і не проводитиметься на мостах дорогою до Люксембургу.

Кого можуть не впустити до Німеччини

Голова МВС Німеччини Ненсі Фезер хоче скоротити кількість нелегальних мігрантів, які в'їжджають до країни. На кордоні їм може бути відмовлено у в'їзді — за винятком випадків, коли вони попросять притулку. Якщо цього не сталося, то вони, чисто технічно, навіть не в'їжджають на німецьку територію, а все ще знаходяться в сусідній державі, наприклад, в Австрії. Тому, згідно з правилами ЄС, видворення з ФРН у цих випадках і не потрібне, стверджує міністр внутрішніх справ Баварії.

Однак, якщо на кордоні подається прохання про надання притулку, німецька влада повинна перевірити, чи не входить це до їхньої компетенції і чи не подавав таке ж прохання раніше той, хто в'їжджає, в іншій країні ЄС. Якщо це так, то шукач притулку може бути відправлений назад до країни, де він вперше подав прохання, або вперше в'їхав до Шенгенської зони, якщо ця країна погодиться його прийняти.

Така процедура, що здійснюється згідно з дублінським регламентом, раніше могла займати місяці. Наразі голова МВС ФРН вимагає її прискорити. Прохачі притулку весь цей час мають знаходитися поблизу німецького кордону і за загрози втечі навіть можуть взяти під варту. Але такі табори поблизу кордону, де чекатимуть на рішення мігранти, ще тільки доведеться побудувати.