За розрахунками Мінфіну, завдяки цьому законопроєкту вдасться отримати близько 30 млрд грн у 2024 році та 127 млрд грн у 2025 році, при раніше запланованих 125 млрд гривень у 2024 році.
Постає питання, чи варто було влаштовувати такий гармидер із цим законопроєктом, додавати податки ледве працюючому легальному бізнесу та створювати нові адміністративні ускладнення, щоб отримати лише 30 млрд гривень? Водночас відмовляючись від 72 млрд, які можна безболісно отримати з профіцитної банківської системи?
Більше схоже, що цей законопроєкт спрямований не на реальне наповнення бюджету, а на поступове знищення спрощеної системи оподаткування, та на спонукання бізнесу до відходу в тінь. Адже необхідні бюджету гроші знаходяться саме у тіньовій економіці, з якою ніхто не поспішає боротися.
Скільки грошей у тіньовій економіці
Аналіз економічної ситуації в Україні свідчить, що значні ресурси можуть бути мобілізовані шляхом ефективної боротьби з тіньовою економікою, масштаби якої за два с половиною роки повномасштабної війни в певних галузях лише зросли.
За оцінками Міністерства економіки, у 2021 році обсяги тіньової економіки становили вражаючі 31% ВВП. Попри скорочення економіки майже на 25% після 24 лютого 2022 року, частка тіньового сектору залишилася практично незмінною, коливаючись у межах 25−30% ВВП. Це свідчить про те, що тіньові схеми не лише вижили в умовах війни, але й адаптувалися до нових реалій, продовжуючи завдавати значних збитків державному бюджету.
Масштаби проблеми вражають: за різними оцінками, щорічні втрати від схем ухилення від сплати податків сягають суми в 300 млрд гривень. Лише в підакцизних галузях держава недоотримує близько 40 млрд гривень на рік. Ці цифри особливо болісні в контексті нагальної потреби у фінансуванні оборонного сектору та відбудови країни.
Аналіз ключових секторів тіньової економіки демонструє тривожну тенденцію до зростання тінізації. Особливо яскраво це проявляється на тютюновому ринку. Якщо у 2019 році рівень тінізації становив 5,6%, то до 2024 року він зріс на 13,5%, досягнувши 19,1%. За даними дослідження Kantar Ukraine, на яке посилається МВФ, рівень нелегальної торгівлі сигаретами оцінюється навіть вище — в 22% ринку. Ця динаміка призвела до того, що втрати бюджету від несплати оподаткування з тютюнової продукції оцінюються у 17−31 млрд грн лише тільки акцизного податку. І це без врахування несплати інших податків, особливо ПДВ.
Не менш тривожна ситуація склалася на алкогольному ринку. У першому кварталі 2024 року рівень тіньового споживання алкоголю оцінюється на рівні 3,65 літра чистого етилового спирту на особу, що відповідає 41% ринку. Це призводить до втрат бюджету в розмірі 7−8 млрд гривень щорічно. Варто зазначити, що, хоча у 2021 році спостерігалося певне зниження рівня тінізації ринку алкоголю до 34%, із початком війни ситуація знову різко погіршилася, повернувшись до показників 2019 року і навіть перевищивши їх.
Ринок пального так само демонструє негативну динаміку. У 2023 році втрати бюджету від несплати податків із пального («чорні» продажі та мінімізація податків мережами) склали 9−10 млрд гривень. Хоча протягом 2023 року вдалося дещо покращити ситуацію, скоротивши обсяги нелегального ринку у 2,5 раза, проблема залишається гострою, особливо, порівнюючи з періодом до 2022 року.
Особливо критичною є ситуація в аграрному секторі, де проблема «сірого» експорту набула загрозливих масштабів. За даними Бюро економічної безпеки, за дев'ять місяців 2023 року ризикові підприємства експортували зернових невідомого походження на суму 133,9 млрд грн, що становить понад 20% від загальної кількості. За оцінками Української аграрної конфедерації, «сірий» експорт зернових зараз становить близько 30−35%. І хоча це є певним покращенням, порівнюючи з 2022 роком, коли цей показник перевищував 50%, ситуація залишається критичною і далекою від показників 2019 року.
Не оминула тенденція до зростання тінізації і ринок побутової техніки та електроніки. Якщо у 2019 році частка «сірого» імпорту становила 24% від загального обсягу продажу легального ринку (що у валютному еквіваленті складало 20,5 млрд гривень, або $792 млн), то останніми місяцями ця проблема загострилася. Особливо вражаючою є ситуація з технікою Apple: за оцінками, 75% цієї продукції в Україні ввозиться контрабандою, що призводить до втрат бюджету лише на митниці у розмірі майже 7 млрд гривень на рік.
Ринок праці також демонструє негативну динаміку в питанні тінізації. Проблема заробітних плат «у конвертах» залишається однією з найболючіших для української економіки. У 2020 році бюджет України недоотримав від 110 до 150 млрд гривень через цю схему ухилення від оподаткування. Згідно даних Голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, у 2023 році несплата ПДФО через зарплати в конвертах оцінювалась у 200 млрд гривень.
Окрім вищезазначених секторів, набули поширення й інші схеми, які завдають значних збитків державному бюджету. Зокрема, маніпулювання з податковими накладними, «скрутки», діяльність «конвертаційних центрів» тощо.
Що має зробити уряд
У світлі цих тривожних тенденцій стає очевидним, що, замість того, щоб збільшувати податковий тиск на легальний бізнес та громадян, уряд має зосередитися на ефективній боротьбі з тіньовою економікою. Ця боротьба повинна бути комплексною та охоплювати всі сектори економіки, де спостерігається зростання тінізації.
Ключовими напрямками такої боротьби мають стати:
-
Модернізація системи митного контролю. Це передбачає впровадження системи автоматизованого сканування вантажів на всіх ключових митних пунктах, створення єдиної електронної бази даних для відстеження руху товарів через кордон та співпраця з митними службами сусідніх країн для обміну інформацією про підозрілі вантажі. Такі заходи допоможуть значно зменшити обсяги контрабанди та випадки заниження митної вартості товарів.
-
Посилення контролю за експортними операціями, особливо в аграрному секторі, де проблема «сірого» експорту стоїть найгостріше. Створення єдиної електронної системи моніторингу експортних операцій, впровадження обов'язкової сертифікації походження товарів для експорту та посилення відповідальності за надання недостовірної інформації про експортні операції можуть суттєво зменшити обсяги нелегального експорту.
-
Реформа податкової служби. Ця реформа повинна включати впровадження системи аналізу великих даних для виявлення аномалій у податковій звітності, посилення протидії схемам ухилення від оподаткування та розробку програми навчання персоналу сучасним методам виявлення податкових порушень. Особливу увагу варто приділити удосконаленню системи адміністрування ПДВ, забезпечити прозорість та унеможливити маніпуляції з податковими накладними. Автоматизація процесу верифікації податкового кредиту та створення системи оцінки ризиків для виявлення потенційних «скруток» ПДВ також сприятимуть зменшенню зловживань у цій сфері.
-
Стимулювання бізнесу виходити з «тіні». Це може включати впровадження програми «податкової амністії» для підприємств, які добровільно легалізують свою діяльність.
-
Боротьба з нелегальним обігом підакцизних товарів, зокрема, алкоголю та тютюну. Посилення відповідальності за виробництво та продаж контрафактної продукції та створення міжвідомчої робочої групи для координації зусиль у цій сфері можуть значно зменшити обсяги нелегального ринку підакцизних товарів.
-
Реформа трудового законодавства. Спрощення процедури оформлення трудових відносин та посилення відповідальності роботодавців за використання неоформленої праці можуть значно зменшити привабливість неофіційного працевлаштування.
За консервативними оцінками, ефективна реалізація вищезазначених заходів могла б принести до бюджету додаткові 150−200 млрд грн щорічно. Це суттєво перевищує очікувані надходження від пропонованого підвищення податків і не матиме негативного впливу на легальний бізнес та громадян. Щобільше, ці заходи сприятимуть створенню прозорішого та конкурентнішого бізнес-середовища, що є критично важливим для довгострокового економічного розвитку України та її інтеграції до європейських структур.
Читайте також: Які додаткові податки відстоює уряд та від яких зборів готовий відмовитися
Важливо розуміти, що боротьба з тіньовою економікою — це не одноразова акція, а тривалий процес, який вимагає політичної волі, професійного підходу та підтримки суспільства. Лише за таких умов Україна зможе не лише зупинити негативну динаміку зростання тінізації, але й побудувати прозору та ефективну економічну систему, здатну забезпечити її обороноздатність.