Юристи говорять, що новий закон повністю змінює принципи вилучення майна. При цьому відповідне рішення власник майна навіть не зможе оскаржити у суді.
«Згодом таке вилучення активів може стати прецедентом і для інших регіонів, де влада захоче спростити процедуру відведення земель для розвитку цифрової інфраструктури, адже вже зараз є велика кількість непрацюючих базових станцій зв'язку, розташованих у межах населених пунктів на тимчасово окупованих територіях.
Новий закон створив можливості для масового вилучення земельних ділянок", — вважає адвокат, керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.
Його колеги не виключають, що, за відсутності контролю, може зʼявитися нова схема: під прикриттям суспільної необхідності почнуть забирати в людей майно і без нагальної потреби. Чи дійсно таке можливо, — розбирався «Мінфін».
Все заради мережі
Кабмін подав законопроєкт № 9549 до Парламент ще на початку серпня минулого року. Але тоді документ відклали і повернулись до нього лише у травні 2024 року — тоді профільний комітет нарешті рекомендував його для розгляду.
Документ мав не меті спростити процедуру землевідведення для мобільних операторів. У Національної асоціації адвокатів України кажуть, що потреба в такому спрощенні дійсно існує.
З цього приводу можна згадати період, коли значна частина базових станцій мобільного зв’язку в Україні функціонувала фактично нелегально — адже отримати земельні ділянки під їх розміщення було майже неможливо. Наразі ж у пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про понад 2 400 непрацюючих
базових станцій, що розташовані в межах населених пунктів на тимчасово окупованих
територіях.
Загалом у пояснювальній записці до законопроєкту № 9549 наводяться такі аргументи щодо запровадження нових правил:
- процедура виділення земельних ділянок займає у постачальників комунікаційних послуг багато часу — від 6 до 18 місяців;
- процеси ускладнюються плутаниною з межами ділянок та цільовим призначенням;
- в Україні через війну значно пошкоджені мережі, тому для покриття країни інтернетом 4 покоління та мобільним широкосмуговим доступом до нього потрібно в короткі терміни збудувати чимало об'єктів.
- Почати саме з Закарпаття вирішили через масову релокацію туди бізнесу та переїзд переселенців. Доступу до інтернету, зокрема, потребують модульні містечка для ВПО в регіоні. Але побудована цифрова інфраструктура забезпечуватиме зв'язком та інтернетом і жителів інших регіонів, у тому числі й деокупованих.
«Оператори використовують невеликі ділянки площею 1−5 соток. Даний законопроєкт сприятиме спрощенню і пришвидшенню процесу відведення земельних ділянок для інфраструктури зв’язку з 6 до 2−3 місяців», — стверджують у Федерації роботодавців України.
Там посилаються на прогнози експертів, згідно з якими протягом наступних 24 місяців після ухвалення документа покриття основних доріг країни зросте з 80% до 95%. Додаткове покриття 1 600 км автошляхів 4G забезпечить зв’язок для понад 100 тисяч абонентів у віддалених регіонах і до 1 500 сіл, де проживає близько 600 тисяч осіб.
За даними Мінцифри, оператори планують інвестувати $6 млрд у розгортання мереж протягом наступних 7 років, що позитивно вплине й на економіку загалом. Згідно з дослідженням Міжнародного товариства телекомунікацій, зростання проникнення мобільних технологій на 1% сприяє збільшенню ВВП на душу населення на 0,06%. Світовий банк підрахував, що збільшення підключень до 4G на 10% забезпечує економічне зростання на 1,3%.
Головне нововведення документу — створення механізму примусового вилучення земельних ділянок та нерухомості, які «заважають» розвитку цифрової інфраструктури в Закарпатській області.
Зазначимо: під час військового стану держава й до ухвалення нового закону могла вилучати в українців землю.
«Зокрема, для державних чи суспільних потреб (наприклад, будівництво доріг, інфраструктурних об'єктів, об'єктів оборонного значення), якщо земля або майно використовуються не за цільовим призначенням або з порушенням законодавства (наприклад, незаконне будівництво), у результаті судового рішення про конфіскацію майна, як покарання за певні злочини», — пояснює Ігор Ясько.
Та, за його словами, до недавнього часу громадяни й бізнес могли оскаржувати таке вилучення майна в суді. А новий закон позбавив власників такого права.
Втім, у проєкт «прослизнули» й досить дивні норми. Скажімо, як розказав «Мінфіну» виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, було декілька пунктів, які дозволяли звільняти забудовників від боргів перед територіальними громадами — пайових внесків участі, що тягнулися ще з 2020 року.
«Таким чином забудовники, які відмовлялися платити на облаштування дитсадків та інфраструктури біля споруджених ними комплексів, могли вже ніколи не платити. Навіть, якщо на руках у місцевої влади були рішення судів на їх користь», — каже Слобожан. Асоціація звернулася до депутатів із проханням вилучити цю норму з проєкту, й її в результаті прибрали, — каже Слобожан.
Як вилучатимуть землю та майно
За що ж врешті-решт проголосували депутати?
За словами Ігора Ясько, розмістити електронні комунікаційні мережі можна буде у такий спосіб: взяти землю в оренду або встановити сервітут (право користування земельною ділянкою для певних цілей).
Власники мереж, ймовірно, обиратимуть сервітут, адже це дозволить уникнути проблем із відповідністю планам забудови (які за межами міст зазвичай відсутні) та екологічної оцінки. Крім того, плата за сервітут може бути меншою, ніж оренда чи навіть земельний податок.
«Закон покликаний спростити постачальникам телекомунікаційних послуг порядок оформлення права на користування земельними ділянками для розташування електронних комунікаційних мереж та інфраструктури.
Зокрема, новим законом передбачена можливість встановлення земельних сервітутів для прокладання та експлуатації мереж, використання земельних ділянок для розташування електронних комунікаційних мереж без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Також прописаний обовʼязок органів державної влади та місцевого самоврядування здійснювати розгляд клопотань про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж або ïx інфраструктури у двотижневий термін із дня подання такого звернення.
Такий же термін передбачений і для ухвалення відповідними органами рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки одночасно зі затвердженням проєктів землеустрою", — зазначила Любов Полішкевич, керуюча партнерка юридичної фірми «Результат», керівниця практики земельного права та нерухомості.
Фактично цим законом водиться новий вид сервітуту — право на розгортання та експлуатацію електронних комунікаційних мереж та/або їх інфраструктури.
«Це означає, що можуть бути встановлені права третіх осіб щодо користування земельними ділянками, у яких вже є законні власники. Причому термін встановлення такого сервітуту — не менше 5 років, — додав Олександр Ігнатенко, адвокат і партнер-співзасновник адвокатського обʼєднання «Стеллар Партнерс».
Якщо влада (на даному етапі — Закарпатська ОВА) погодить ту чи іншу ділянку під розміщення об'єкту цифрової інфраструктури, вона має підготувати матеріали щодо земельної ділянки чи нерухомості й протягом 5 днів повідомити про це власника.
«Лист щастя» мають надіслати поштою за адресою зареєстрованого місця проживання. При цьому, навіть якщо власника на той момент не буде вдома, для запуску процедури відчуження достатньо відмітки про відсутність особи за адресою.
Спочатку власнику запропонують продати майно. Але купівля буде йти за оціночною, а не за ринковою вартістю — тобто може виявитися невигідною для власника. Якщо протягом 45 днів від нього не буде отримана згода, влада може ухвалити рішення про примусове вилучення. Оскаржувати рішення у суді власники майна не зможуть. Уповноважений BP із прав людини Дмитро Лубінець назвав такі норми нового закону шокуючими.
Схеми для Закарпаття. Решті регіонів — готуватися?
Новий закон активно критикують правознавці.
«Чи знали ті, хто це ухвалював, що такий підхід є прямим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий судовий розгляд? Чи віднині можна нехтувати правами людини на оскарження рішень у суді?
Хочу нагадати та наголосити, що, навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану, право на звернення до суду за захистом свого порушеного права не може бути обмежено (ст. 64 Конституції України)" — зазначив Дмитро Лубінець.
До проєкту були зауваження і у Головного юридичного управління Ради. У його зауваженнях чітко сказано, що положення проєкту не відповідають Конституції України, зокрема, статтям 41 (ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним) і 55 (кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб), що гарантують право на власність і право на судовий захист.
«Сумнівний момент, на який звернуло увагу Головне юридичне управління — це й делегування Закарпатській обласній військовій адміністрації повноваження з примусового відчуження землі та нерухомості в Ужгородському районі під час воєнного стану.
Ці заходи мають на меті спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури, зокрема, для будівництва базових станцій мобільного зв’язку вздовж автомобільних та залізничних шляхів. При цьому новий закон дозволяє Закарпатській ОВА примусово відчужувати землю та майно приватної і комунальної власності без можливості оскарження таких рішень у суді.
Це положення не відповідає Конституції України. Крім того, це створює умови для вчинення корупційного правопорушення під час ухвалення рішень посадовими особами з метою отримання земельних ділянок та розміщення об'єктів нерухомості", — каже Ігор Ясько.
Втім, як видно, депутатів критичні зауваження не надто вразили — вони все одно проголосували за скандальний проєкт.
За словами Ясько, хоча норми нового закону наразі стосуються лише Закарпатської області, механізм примусового вилучення майна може стати прецедентом і для інших регіонів.
«Тому ухвалення закону, з одного боку, — це полегшення процесу відведення землі для розвитку цифрової інфраструктури, що сприятиме покриттю України мобільним інтернетом та поліпшенню зв'язку. З іншого — можливість зловживань, порушення конституційних прав власників земельних ділянок, обмеження доступу до судового захисту», — зазначив Ясько.
Законопроєкт відправлено на підпис Президенту. Водночас до Ради вже подано декілька постанов про скасування закону. Також петицію з проханням накласти вето на закон зареєстровано на офіційному сайті голови держави.