Експерти говорять про подорожчання Інтернету на 30−40%. Але головне — не факт, що українці матимуть змогу залишатися в мережі під час відключень електроенергії. «Мінфін» розбирався, чи справді Україні загрожує «інтернет-блекаут».
Чому провайдерів хочуть зігнати зі спрощенки
Наприкінці липня голова профільного парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики Данил Гетьманцев у своїй колонці для «Головкому» описав, як держава буде приводити «до тями» тих, хто не хоче вести бізнес за європейськими стандартами.
Він перерахував кілька галузей, за які вже серйозно взялася влада, зокрема, ювелірна промисловість, ринки автопалива, алкоголю, тютюну та ін.
Окрему увагу Гетьманцев приділив ринку доступу до фіксованого зв'язку та інтернету, оскільки «галузь досить багата , а в умовах, коли через часті знеструмлення вона залишається працювати стабільно, вона має додаткові переваги і, відповідно, зростання виручки».
За його підрахунками, 2023 року галузь отримала 21,2 млрд. грн. доходу, що на 33,3% більше, ніж у 2022 році. Середній дохід з одного користувача становив 219 грн., що більш ніж удвічі вище, ніж, скажімо, в операторів мобільного зв'язку (там цей показник становив 102,1 грн).
При цьому, за словами депутата, компанії, які працюють у сегменті фіксованого зв'язку та інтернету, масово «маскуються» під фізосіб-підприємців. В результаті з отриманих з кожного абонента 219 грн. сплачують до бюджету менше 11 грн.
Якби вони працювали на загальній системі оподаткування, то відраховували б у сім разів більше. Таким чином, за підрахунками Гетьманцева, держава недоотримує понад 3 млрд. грн. на рік.
Але справа не лише у грошах. За словами Гетьманцева, ринок інтернет-послуг «спотворений» нерівними конкурентними умовами — частина компаній отримують переваги за рахунок «мімікрії» під мікробізнес, йде масове використання несертифікованого та неякісного обладнання тощо.
Незабаром після цієї «програмної» публікації багато провайдерів почали одержувати листи від Державної податкової служби, в яких їм пропонується до 1 жовтня цього року перейти на загальну систему оподаткування. «А якщо ні, то податкова пообіцяла примусово перевести компанії на загальну систему», — заявив голова правління Інтернет-асоціації України Олександр Савчук.
За словами голови Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталії Клітної, провайдери масово отримують не лише листи з пропозицією відмовитися від «спрощенки», їм уже почали надходити й акти про примусовий переказ на загальну систему оподаткування.
Деякі підприємці подають до суду, і є кейси, де служителі Феміди стали на бік бізнесу, тобто дозволили й надалі працювати на тій податковій системі, з якою його намагаються зігнати фіскали. «Надалі таких судових розглядів можуть бути тисячі», — вважає Клітна.
20 серпня на сайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з'явилося офіційне роз'яснення, на якій моделі оподаткування можуть працювати підприємці, які надають послуги доступу до Інтернету.
З одного боку, відповідно до Податкового кодексу фізособи-підприємці, які надають послуги з доступу до інтернету, можуть працювати на третій групі єдиного податку, — визнають податківці.
Але є важливий аспект.
«Заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб'єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж», — йдеться у роз'ясненні з посиланням на статтю 291 Податкового кодексу.
Тому підприємці, які обрали у національному класифікаторі класи 61.10 (діяльність у сфері проводового електрозв'язку), 61.20 (діяльність у сфері бездротового зв'язку), 61.30 (діяльність у сфері супутникового електрозв'язку) та 61.90 (інша діяльність у сфері електрозв'язку), не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування", — наголошується у роз'ясненні податкової служби.
Тобто надавати послуги доступу до інтернету «спрощенці» можуть, а ось обслуговувати мережі — ні. Але зрозуміло, що провайдери просто не можуть не обслуговувати мережі, інакше їхні послуги доступу будуть нікому не потрібні.
Таким чином, за словами Олександра Савчука, виникло двояке трактування законодавства. І хоча самі закони та підзаконні акти останнім часом не зазнали жодних змін, провайдерів поставили перед фактом, що на спрощеній системі вони працювати більше не зможуть.
«Але перехід на загальну систему вже до 1 жовтня — це надто швидка трансформація, бізнес із нею просто не впорається. Як мінімум, необхідний триваліший перехідний період, інакше багато провайдерів можуть просто закритися» — вважає Савчук.
Хто і чому може залишитися без інтернету
Представники галузі, з якими спілкувався «Мінфін», підозрюють, що йдеться не так про впорядкування податкової моделі для провайдерів, як про монополізацію ринку.
На підтвердження цієї версії голова правління Інтернет-асоціації України наводить такий аргумент: у публічному полі йде масована PR-кампанія про те, що малий та середній бізнес не лише ухиляється від сплати податків, а ще й працює у «сірій» зоні. «Зрозуміло, хтось платить за таку кампанію, і це навряд чи ДПС», — каже Савчук.
У профільній асоціації припустили, що провайдерів-спрощенців «замовили» великі оператори, які хочуть вижити «малюків» та «середнячків» та переділити їх абонентів.
За даними керівника Telecom Ukraine Максима Смілянця, на ринку інтернет-послуг працює 3200 ТОВ та ФОП (всього послуги фіксованого інтернету надає більше 3,8 тисячі постачальників, тобто йдеться про левову частку ринку). При цьому, великі оператори з початку війни втратили близько 20% клієнтів, які перейшли до локальних провайдерів.
І тепер нібито «акули бізнесу» хочуть відвоювати споживчу аудиторію.
Адже, як показують попередні опитування, далеко не всі «спрощенці» готові до переходу на загальну систему оподаткування. «До 1 жовтня змінити податкову модель зможе не більше 30% провайдерів», — говорить Смілянець.
«Нам уже дзвонив податковий інспектор із Дніпра. Але перехід на загальну систему для нас дуже проблемний, оскільки йдеться не лише про збільшення податкового навантаження, а й про складніше адміністрування. Як мінімум, доведеться наймати додатковий штат бухгалтерів», — каже власник фірми-провайдера «Інтернет Схід Груп» із Краматорська Микола Кучерук.
За даними «Мінфіну», останнім часом великі провайдери активізувалися, зокрема, дзвонять колишнім клієнтам з пропозицією «повернутися». Тобто спроби збільшити клієнтську базу компанії справді роблять.
Але «замовлення» на дрібніших конкурентів представники великих компаній категорично спростовують.
Чи буде інтернет без світла і скільки доведеться платити
Структура українського ринку інтернет-послуг дуже специфічна.
«Дуже велика децентралізація — буквально у кожному населеному пункті є свій ключовий локальний оператор. А великі компанії у багато районів взагалі не заходять, бо це їм фінансово невигідно», — зазначає засновник платформи УКБ Олександр Петруня.
Виходить, якщо в тому чи іншому населеному пункті локальний оператор не зможе адаптуватися до роботи в нових умовах, люди взагалі ризикують залишитися без інтернету.
«Наприклад, у половині сіл абонентів обслуговують виключно невеликі місцеві оператори. Не факт, що ними зацікавляться великі гравці», — вважає Кучерук.
Зрозуміло, це не означає, що у невеликих населених пунктах вже з 1 жовтня розпочнуться проблеми із провідним інтернетом. Але такий ризик є. А якщо врахувати, що мобільний інтернет у тих самих селах також працює небездоганно, питання доступу до мережі сотень тисяч, якщо не мільйонів українців може загостритися.
Є ще одна важлива особливість роботи децентралізованого ринку інтернет-послуг.
Як показує практика, невеликі локальні оператори часто оперативніше реагують на місцеві проблеми з мережами, наприклад, пошкодження внаслідок ворожих атак. Також такі провайдери часто краще подбали про безперебійну роботу інтернету під час масових відключень світла.
Ця тенденція простежується навіть у великих містах і в столиці — в окремих районах найкращу якість інтернету та роботу під час блекаутів гарантують саме невеликі локальні провайдери. Що, власне, і спровокувало масовий перехід до них абонентів на хвилі відключень світла наприкінці 2022 — на початку 2023 років. «Локальні оператори швидше адаптувалися до блекаутів», — констатує Олександр Петруня.
«Коли немає світла, протягом якого часу у вас пропадають усі мобільні оператори?», — відповів питанням на запитання «Мінфіна» які можуть бути наслідки зачистки ринку, що готується, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а в минулому — голова Інтернет-асоціація України Олександр Федієнко.
І додав, що, якщо невеликих провайдерів «розженуть», то багато українців ризикують залишитися ні з чим, тому що інтернет, що стабільно працює при відключеннях електрики, особливо в невеликих населених пунктах, надають саме місцеві компанії. В умовах війни та кадрового голоду національним операторам дуже складно утримувати в повному порядку великі та розташовані на різних територіях мережі.
«Ми за час війни відновили понад 150 кілометрів оптичної мережі, оскільки у нашому регіоні ворог особливо активно завдає ударів. При цьому бачимо, що національні оператори, які працюють у Краматорську та Дружківці, не поспішають відразу відновлювати зв'язок — це може тривати до двох тижнів і навіть до місяця.
Схожа ситуація і в інших регіонах — локальні провайдери нерідко справляються з різного роду НП оперативніше, оскільки вони самі тут живуть, і їхній бізнес — тільки тут", — каже Кучерук.
За його словами, у будь-якому разі, і якщо «спрощенців» змусять перейти на загальну податкову систему, і якщо станеться укрупнення ринку, тарифи на інтернет зростатимуть.
На думку експертів, з якими поспілкувався «Мінфін», подорожчання може становити від 20% до 40%. Адже при переході провайдера на загальну систему оподаткування з'являється ПДВ, який доведеться платити всім споживачам.
І це при тому, що за великі гроші українці можуть отримати погіршення якості інтернету та загалом зниження рівня обслуговування.
Керівник компанії «Дарницькі мережі» (Дарниця. Net, Київ) Владислав Кучеренко зазначив, що у багатьох провайдерів лише по 200−500 абонентів. А щоб працювати на загальній системі оподаткування хоча б у нуль, потрібно не менше тисячі абонентів. «Тому для більшості „спрощенців“ перехід на загальну систему свідомо збитковий, і компанії просто закриватимуться», — розповів «Мінфіну» Кучеренко.
Якщо такий сценарій буде запущено, ринок інтернет-послуг може просто «посипатися».
"Зараз телеком-інфраструктура побудована таким чином, що багато національних операторів використовують мережі локальних провайдерів — просто беруть їх в оренду. Якщо невеликі провайдери закриються, великим компаніям доведеться вкладатися в будівництво мереж, на що потрібні гроші та час.
Зрозуміло, що це вплине на тарифи для користувачів, вони можуть зрости навіть більше ніж на 40%. При цьому якість інтернету, принаймні, в найближчому майбутньому, швидше за все, погіршиться. Високі ризики, що обрушиться система безперебійної роботи інтернету під час масових відключень електроенергії", — каже Владислав Кучеренко.