На що скаржаться під час арештів
Арешти рахунків відбуваються на виконання рішень у найрізноманітніших справах — від порушень ПДР (правил дорожнього руху) та несплати аліментів до боргів за комунальні послуги та за кредитами.
Стягнення коштів на підставі таких документів:
- Виконавчі листи, що видаються судами на підставі судових рішень.
- Судові накази.
- Ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальні провадження у випадках, передбачених законом.
- Виконавчі написи нотаріусів.
- Посвідчення комісій з трудових спорів, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій.
- Постанови держвиконавців про стягнення виконавчого збору, постанови держвиконавців або приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
- Постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
- Рішення інших держорганів, рішення/акти Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку та Нацбанку, визнані виконавчими документами.
- Рішення Європейського суду з прав людини та рішення інших міжнародних юрисдикційних органів.
- Рішення (постанова) суб'єктів державного фінансового моніторингу, якщо їх виконання, згідно із законом, покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
- Рішення Органу громадського нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторською палатою України, які визнані виконавчими документами.
- Рішення Нацради України з питань телебачення та радіомовлення про штраф.
«Тобто за будь-яким із перелічених вище виконавчих документів може бути відкрито виконавче провадження, яке може спричинити накладення арешту на кошти та їх примусове стягнення», — пояснила «Мінфіну» адвокат юркомпанії «Максим Боярчуков та Партнери» Інна Мірошниченко.
У банках при цьому запевнили, що за воєнними штрафами (за порушення правил мобілізації) поки що арешт на рахунки не накладали.
Не плутати всі ці дії з блокуванням рахунків та примусовим закриттям через порушення правил фінансового моніторингу!
Найчастіше люди скаржаться на арешти в держструктурах — більше в Ощадбанку та трохи менше — у Приватбанку. Дуже рідко хтось сперечається щодо законності самого стягнення, більше відзначають порушення фінансистами діючих процедур.
«Приватбанк заблокував мені 11 500 на підставі рішення, на якому відсутній підпис уповноваженої особи. І Приватбанк відмовляється надати докази того, що підпис у рішенні є», — наприклад, йдеться у скарзі клієнтки Привата Людмили. Вона пояснює, що не може з'явитися особисто у відділення, оскільки перебуває за кордоном, і це всі її кошти для виживання там.
«Мінфін» звертався до Приватбанку із запитом щодо арештів, проте той не надав відповідей, а клієнту відповів, що нічого не порушував.
Клієнти Ощадбанку кажуть, що фінустанова затягує зі зняттям арештів, і скаржаться на жахливе ставлення персоналу банку.
«Виконавча служба надіслала ухвалу на видаткові операції ще 25 липня і до банку вона надійшла 2 серпня. Приходиш до банку, а керуюча кричить, хамить, ніякої поваги до клієнтів, із іншими обговорює клієнта. Моє питання вирішити неможливо, бо у неї немає контактів, куди телефонувати», — розповів на сайті «Мінфін» свою історію 7 серпня клієнт Ощадбанку з міста Коломия (Івано-Франківська область).
Схожа скарга на сайті «Мінфін» зареєстрована і від мешканки міста Южне (Одеська область).
«Приватний виконавець надіслав до банку провадження для зняття арешту, але банк не знімає. Всіма коштами, що надходять, я не можу користуватися. За законом України, має залишитися одна картка, яка має бути активною. Але Ощадбанк каже — так, ухвала є, чекайте своєї черги, ніхто нічого не каже. Повинні зняти арешт до 3 днів, але вони тягнуть», — зазначила Олена Білан.
Беззахисними українці почуваються і в комерційних фінустановах.
«Мав проблеми з виконавчою службою, заарештували 1 200 грн, банк надіслав повідомлення, що я можу користуватися карткою далі. Тобто заарештовано 1 200, але я можу користуватися карткою. Я навіть звернувся до техпідтримки, мені це підтвердили. На картці було 500 грн, я закинув ще певну суму, більшу за арештовану. Але коли я зібрався користуватися коштами, на них було накладено арешт. Звернувся до підтримки — вони нічого зробити не можуть. Провину свою визнають, кошти не повернуть», — розповів у відгуках на сайті «Мінфін» клієнт monobank (Універсал Банк).
До речі, у самій фінустанові справді підтвердили помилку, хоча навряд чи це дуже втішило людину без грошей. Банк підтвердив, що, по суті, обдурив клієнта в консультації, і навіть вибачився, що буває нечасто у фінансовій спільноті.
«Ми перевірили дані і, на жаль, нашим оператором було допущено помилку у наданні консультації при обробці звернення, з працівником було проведено роботу та застосовані управлінські рішення. Вибачте, будь ласка, за некоректну консультацію», — йдеться у відповіді monobank.
Як працює арешт рахунку
Перші такі конфлікти з банками почали виникати майже відразу після запровадження в Україні автоматизованої системи арештів рахунків. Міністерство юстицій ще у 2015 році заснувало своє держпідприємство «Національні інформаційні системи», і сьогодні має вже 22 філії в обласних центрах. А вже у 2016-му це ДП створило Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП), завдяки якій зараз і відбуваються оперативні арешти.
Правила арешту рахунку такі: судовий виконавець (державний чи приватний) через вищезгадану АСВП надсилає до банків інформаційний запит. Щоб з'ясувати, в яких банках є рахунки у людини, яка програла суд (або за іншим документом із зазначеного списку), а також скільки конкретно грошей на кожному.
Це перший крок — збір даних. Він займає не більше одного робочого дня, а часто лічені години. Але банк ще нічого не заарештовує і не списує, він чекає на відповідний документ.
Другий крок також робить виконавець — завдяки відповідям банків він бачить, де відкрито рахунки боржника, які там суми — в одному чи декількох банках. Формує постанову про арешт коштів та їхнє подальше списання та надсилає до банку: там вказується конкретна сума програного позову, а також судові витрати та оплата послуг судового виконавця — зазвичай це 10% позову. Фінустанова проводить арешти/списання коштів із рахунку на підставі цієї постанови. До речі, саме тому в одній зі згаданих скарг (на Приватбанк) клієнт вимагав від банку номер такої ухвали.
«Головна проблема полягає в тому, що клієнти зазвичай не знають, що проти них відкрито виконавче провадження або застосовано примусове стягнення коштів», — каже операційний директор Глобус Банку Сергій Клевайчук.
При цьому гроші йдуть із рахунку швидко: адвокат Інна Мірошниченко пояснила нам, що після списання грошей боржника банк переказує їх на рахунок виконавця, а той, зі свого боку, переказує їх на рахунок стягувача.
«Іноді виконавці, отримавши інформацію про наявність у боржника рахунку та розміщеної на ньому суми, достатньої для покриття боргу, можуть не накладати арешт, а відразу надіслати платіжну вимогу та списати кошти. Загалом процедура арешту та стягнення коштів не займає багато часу. Від виявлення коштів (рахунку) до їх списання чи накладення арешту на рахунок може минути лише декілька годин», — при цьому уточнила вона.
У банках кажуть, що максимально можуть затягнути час арешту/списання до кінця операційного дня. Його фінустанови визначають самостійно (зазвичай це до 16:45 або до 17:45).
«Банк може відмовити у виконанні постанови про арешт коштів або платіжної інструкції на списання коштів без згоди платника у разі помилок у реквізитах боржника, відсутності підпису та/або печатки виконавця. Помилки виявляються співробітниками банку під час розгляду документів, про що виконавці повідомляються листом. Після виправлення зауважень виконавець надсилає виправлений документ. Терміни виправлення зауважень залежать від виконавця», — пояснив Сергій Клевайчук.
Як отримати дві мінімалки із арештованого рахунку
Найчастіше люди із заарештованими рахунками бачать головних ворогів у банківських установах. А фінансисти кажуть, що питання слід вирішувати не з банком, а з виконавцем.
«Банк діє згідно з чинним законодавством, банк не оцінює правомірність арешту та стягнень. Законодавчо банку не надано повноважень давати таку оцінку», — пояснили «Мінфіну» у пресслужбі Ukrsibbank BNP Paribas Group.
Фінансисти запевняють: щойно отримують ухвалу про зняття арешту від судового виконавця, вони це роблять. Але домагатися ухвалення цієї постанови має сам власник заарештованих рахунків.
Із початком війни держава намагалася захистити населення: зміни до Закону «Про виконавче провадження» на час дії військового стану дозволили фізособам із заарештованими рахунками щомісяця витрачати з них два розміри мінімальної зарплати. Наразі це 16 тис. грн (двічі по 8 тис. грн). Також із заарештованого рахунку дозволили сплачувати податки та збори. Тобто із заарештованого рахунку не повинні списувати 16 тис. + податки. Все це дозволяється тільки для одного рахунку, на вибір людини.
Багато хто вирішив, що законодавчі зміни почнуть працювати автоматично. Тобто банки почнуть самостійно залишати на рахунку недоторканними ці 16 тис. грн, якими можна буде скористатися навіть після арешту рахунку. На практиці цього не сталося, через що піднялася нова хвиля скарг.
Потрібен був час, щоб банки та ЗМІ пояснили українцям, як працює нова військова пільга для арештів. Щоб щомісяця користуватися 16 тис. грн, людині потрібно подати відповідне прохання судовому виконавцю із зазначенням реквізитів обраного рахунку та отримати відповідне схвалення.
«Заяву можна подати у паперовій формі (кур'єром чи поштою) чи в електронній формі. У ній зазначаються номер поточного рахунку, який боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, де відкрито такий рахунок», — уточнили «Мінфіну» у пресслужбі Ощадбанку.
Судовий виконавець повинен протягом 2 днів після отримання заяви ухвалити постанову про вибір для пільги конкретного рахунку і не пізніше наступного дня передати відповідний документ до банку. Тобто на все виділяється 3 дні.
«Також, розглядаючи подану боржником заяву, виконавець перевіряє, чи не було прийнято таку постанову в інших існуючих виконавчих провадженнях та щодо інших рахунків боржника. Незалежно від кількості виконавчих проваджень та відкритих рахунків боржника виконавцем визнається лише один поточний рахунок», — наголосила Інна Мірошниченко з ЮК «Максим Боярчуков та Партнери».
Помилки арештів та проблеми клієнтів
В Ощадбанку нам назвали дві причини, через які людині можуть відмовити у доступі до 16 тис. грн на рахунку:
- Боржник не оформив відповідну ухвалу.
- Така ухвала оформлена з помилками. Наприклад, неправильно вказано номер рахунку, дані боржника тощо.
«Помиляються всі: клієнти, виконавці та банки. Виконавці іноді вказують неточні дані клієнтів, не заповнюють усі обов'язкові реквізити платіжних вимог. Клієнти помиляються у наданні тих рахунків, із яких можна стягнути кошти.
Банки можуть помилятися у розрахунках ліміту, з якихось причин відмовити у примусовому списанні. У будь-якому процесі, де задіяні люди, можливі помилки", — зазначив «Мінфіну» керівник напряму Compliance Aбанку Олександр Вавелюк.
За його словами, на виправлення різних помилок може витрачатися від декількох годин до місяців.
Наразі все більше питань виникає до судових виконавців та дотримання ними всіх процедур, а також до банків, які не завжди можуть відповісти на запитання щодо підстав арешту або порушують терміни розблокування 16 тис. грн. Що видно із наведених вище скарг. Причому не голослівних, оскільки їх визнають самі банкіри.
При цьому фінансисти запевняють, що не можуть накласти арешт на чужий рахунок помилково.
«Не знаю кейсів випадкового чи помилкового накладення арешту не на той рахунок, що зазначено у постанові виконавця. Автоматична система помилитися не може, адже пошук рахунків відбувається за ІПН і не вимагає ручного введення.
А у разі письмових звернень працівники банку дуже уважні під час введення даних, розуміючи, наскільки чутливе це питання для клієнтів. Крім того, ми маємо подвійний контроль під час обробки операцій", — запевнила «Мінфін» операційний директор Unex Bank Вікторія Махноносова.
Але є інші проколи, які визнали у державному Ощадбанку, — на нього на сайті «Мінфін» фіксується безліч негативних відгуків. Там повідомили, що у квітні 2024 року доопрацьовували систему виконавчих проваджень саме щодо автоматичних арештів, а у травні — функціонал автоматичного зняття арешту з коштів боржників.
«З огляду на це, у період масової автоматичної обробки банком накопичених постанов про арешт та зняття арешту із коштів боржників кількість скарг клієнтів до Ощадбанку значно збільшилася», — підтвердили у пресслужбі Ощадбанку.
Водночас там запевнили, що кількість негативних відгуків скоротилася на початку серпня і навіть стала незначною. Проте на сайті «Мінфіну» їх все ще більше, ніж у інших банків.
«Скарги клієнтів опрацьовуються досить оперативно. Розгляд, аналіз та вирішення проблеми не перевищує 1−2 робочі дні», — пообіцяли в Ощаді.
Олександр Вавелюк із Aбанку серед клієнтських проблем за примусовим стягненням виділив, по-перше, обнулення кредитних лімітів при арештах кредиток. «Якщо сума арешту перевищує суму залишку за всіма рахунками клієнта, людина втрачає можливість користуватися кредитними картками», — пояснив він.
Друге — люди не можуть вільно з поточного рахунку (як завжди) гасити поточні кредити, наприклад, автокредит чи картковий кредит. Адже ці поточні рахунки також арештовані. Потрібно звертатися до банку і дізнаватися прямі рахунки, та вносити кошти туди, щоб розрахуватися за позиками вчасно.
Окремо він пройшовся по складнощах із примусовим стягненням, які виникають у людей із рахунками у декількох банках.
«В один день із цих рахунків клієнта, за наявності достатнього залишку, можуть списати кілька разів одну й ту саму суму коштів. Тож людині треба комунікувати з виконавцем і просити повернути надмірно списане. Наприклад: є два рахунки у різних банках із залишками понад 1 тис. грн. Виконавець надсилає одночасно до кожного банку платіжну інструкцію щодо примусового списання по 600 грн. Оскільки на цих рахунках достатньо коштів, кожен банк зобов'язаний виконати ці платіжні інструкції, внаслідок чого з клієнта при сумі боргу 600 грн буде списано 1 200 грн», — розповів Олександр Вавелюк.
А також згадав такі проблеми банків:
- «Виконавчий тероризм чи флуд». За провадженням СЕП 4.0 (система електронних платежів Нацбанку) виконавці отримали можливість надсилати електронні платіжні інструкції (для арешту/списання грошей). Деякі приватні виконавці зловживають такою можливістю і спрямовують такі розпорядження щодня по одних і тих самих клієнтах і виконавчих провадженнях, хоча банк щодня відмовляє їм у виконанні з формулюванням про відсутність коштів. Такими діями вони забивають трафік та подовжують час виконання платіжних розпоряджень за тими клієнтами, які здатні виконати погашення заборгованості.
- Надсилання платіжних інструкцій без зазначення номера виконавчого документа, чим банк позбавляють можливості виконати платіж.
- Проблеми виконання платіжних інструкцій за валютними рахунками. Дуже складна процедура конвертації валюти у гривню.
Коли банк заплатить за боржника
Але трапляються й абсолютно анекдотичні накладки, через які під час арештів рахунків за боржника у результаті фактично платить банк. Відразу зазначимо, що ці випадки не мають масового характеру.
Зазвичай такі казуси виникають у невеликих банках, які не мають власного процесингу для обробки карткових платежів, і вони працюють за партнерським контрактом із більшими фінустановами. Тому частина процесів як інформаційних, так і платіжних у них відбувається з деякою затримкою в часі, що може зіграти злий жарт під час арешту карткового рахунку.
Наприклад, вранці банк отримує запит на арешт коштів на картковому рахунку через автоматизовану систему АСВП та повідомляє виконавцю, що бачить на рахунку боржника гроші, які можна арештувати.
Після отримання ухвали банк підтверджує фактичний арешт — потрібну суму бачать у системі. Однак згодом виявляється, що це вже застаріла інформація, оскільки власник рахунку, ймовірно, знаючи про стягнення, раніше (між фіксацією наявності грошей та фактичним арештом) встиг зняти їх через банкомат. Інформація про це буде акцептована з невеликою затримкою в часі.
«У нас були такі інциденти, лише декілька, але були. Інформація про зняття готівки надійшла із затримкою, але вже після того, як ми прогарантували арешт/списання. Добре, що суми були невеликі — 5−6 тис. грн. Тому в результаті їх сплатив судовому виконавцю саме банк, як гарант арешту. Правила жорсткі», — анонімно розповіли «Мінфіну» в одному невеликому банку.
Звичайно, після таких інцидентів банк звертається до клієнта та просить відшкодувати сплачену за нього суму. Але якщо в людини вже немає коштів або вона просто хоче ухилитися від оплати, то її можна довго переслідувати і нічого не отримати. Особливо, коли суми заборгованості невеликі, а звернення до суду та витрати на юридичний супровід обійдуться дорожче.
Читайте також: Як успадкувати депозит і що робити, коли ворог розкрадає рахунки військових
Яких арештів більше
У банках, коментуючи зростання скарг клієнтів на арешти рахунків, зазначили збільшення кількості стягнень.
Цю тенденцію підтвердили і в уряді. Директор Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту Максим Кисельов надав «Мінфіну» таку динаміку щодо кількості виконавчих проваджень:
- кінець 2020 року — 2,3 млн;
- кінець 2021 року — 2,8 млн;
- кінець 2022 року — 3,1 млн;
- кінець 2023 року — 3,3 млн.
Ми бачимо приріст у 43,5% за цей час. Даних за перше півріччя 2024 року поки що немає.
«Найчастіше надходять постанови із заборгованостями щодо кредитів кредитних спілок, ломбардів, банків та комунальних платежів. Кількість звернень щодо арештів та стягнень за аліментами та за порушення правил ПДР не є значною. Стягнення штрафів за невиконання законодавства щодо мобілізації до банку не надходили», — прокоментував ситуацію Сергій Клевайчук із Глобус Банку.
Олександр Вавелюк із Абанку нагадав також про примусові стягнення з боку податкової служби.
«Основна маса арештів здійснюється на підставі ухвал виконавців у рамках виконавчих проваджень. Мала частина — це судові рішення у межах окремих процесів. Дуже рідко — арешти слідчих на 48 годин», — додав він.
Щоб уникнути неприємних сюрпризів, українцям радять частіше відслідковувати ситуацію зі своїми боргами/спорами. Для цього зараз більше технічних можливостей.
«Радила б особам, які знають, що мають гроші і щодо яких вже є певні судові рішення, також тим, хто добровільно проводить оплати, все ж таки відслідковувати наявність відкритих виконавчих проваджень.
Досить зручно це зробити в «Дії» або на сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, вказавши свої дані. А також зберігати всі підтверджуючі банківські документи (квитанції, платіжні доручення). І обов'язково, здійснюючи оплату на користь кредитора, зазначати дані судового рішення чи іншого документа, що підтверджує заборгованість", — резюмувала Інна Мірошниченко.
Коли банки порушують терміни виділення 16 тис. грн (після подання відповідної ухвали) або проводять арешти без належних документів, людям радять подавати офіційні скарги не лише в самі банки, а й до Нацбанку. Це можна зробити віддалено через його сайт. У зверненнях до регулятора варто детально описувати ситуації та суть порушення банку. НБУ останнім часом активніше перевіряє фінустанови та виписує штрафи за порушення прав споживачів.