► Читайте «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Прогнози щодо курсу
На його погляд, червневе схвалення кредиту від країн «Великої сімки» на $50 млрд, який «гаситиметься» коштом заморожених активів країни-агресора, — це потужна фінансова «ін'єкція» для України на 2025 рік. Він нагадав, що наступного року прогнозований обсяг макрофінансової підтримки порівняно з 2024 роком має скоротитися в 1,5 раза — до $25 млрд на рік.
«Така потужна підтримка має зняти зайві „острахи“ щодо стабільності української економіки та долі національної валюти. Принаймні станом на зараз Україна має потужний захист, що дасть змогу планомірно розвивати економіку без побоювань», — вважає банкір.
За словами експерта, у другому півріччі економічна кон’юнктура буде цілком очікуваною та, швидше за все, збігатиметься з бюджетними прогнозами:
- за підсумками року інфляція в країні не перевищить 8,2% (із січня по травень включно інфляція склала 2%);
- зростання ВВП пригальмується до 3% за рік;
- девальвація гривні очікується на рівні близько 8−9%.
«У квітні-травні ми спостерігали прискорення девальвації, яка за 2 місяці сумарно склала до 4%. З січня по травень включно гривня втратила понад 7% своєї вартості — з 38 грн / $ до 40,53 грн / $. Натомість у червні, як і передбачалося, девальвація була майже нульовою: станом на 1 липня офіційний курс долара трохи знизився — на 0,08 грн і склав 40,45 грн. Крім того, після зростання тарифів на електроенергію та через очікуване збільшення акцизів на пальне інфляція в країні стане більш помітною, ніж це було в перші 5 місяців. Однак, за розрахунками Нацбанку, у другому півріччі інфляція перебуватиме в діапазоні 5−6%, що аж ніяк не суперечить попереднім прогнозам регулятора», — зауважив фахівець.
Що буде із депозитами
Мамедов вважає, що в другому півріччі банки активно розвиватимуть депозитні програми з особливим акцентом на більш тривалі в часі вклади — від 1 року до 2,5 років. Саме за такими депозитами банки пропонують найбільші ставки дохідності, які сягають 15% річних.
За його розрахунками, до кінця року порівняно з першим півріччям обсяг нових депозитних вкладів може зрости в межах 5−7%, що можна вважати добрим результатом на тлі інфляційних процесів. Однак він попередив, що до кінця року розмір чистого прибутку за вкладами в національній валюті залежно від терміну розміщення коштів може знизитися до 4−5%.
Оформити депозит з підвищеним доходом
«Очікується, що попри досить „жваву“ інфляцію кількість нових вкладів поволі зростатиме. Тому є головна причина: наразі для більшості громадян саме гривневі вклади є найбільш прийнятною можливістю не лише зберегти власні заощадження від знецінення, а й отримати досить пристойний чистий прибуток, який, до слова, майже у 2−2,5 раза вищий за прибуток вкладів у доларах чи євро», — підкреслив експерт.
Перспективи кредитування
Банкір переконаний, що у другому півріччі створені належні умови для розвитку банківського кредитування. Він пояснив, що цьому сприятиме ухвалена Кабміном Стратегія кредитування та результати Берлінської Ukraine Recovery Conference 2024, де було укладено близько 110 міжнародних угод на суму понад $16 млрд.
Валютний ринок
Сергій Мамедов також зосередив увагу на валютному ринку та курсових перспективах до кінця року. За його словами, в умовах війни здійснювана Нацбанком монетарна політика є досить ефективною та не викликає занепокоєння щодо подальшої долі національної валюти.
Він нагадав, що в 2024 році середньозважений курс долара очікується на рівні 40,7 грн, а на кінець року курс може скласти 42,1 грн. Водночас регулятор реалізовуватиме стратегію на подальшу лібералізацію валютного ринку, поступово скасовуючи чинні обмеження.
Крім того, відносна курсова стабільність у другому півріччі буде обумовлена тим, що Україна цьогоріч отримає понад $37 млрд зовнішньої макрофінансової допомоги, що дасть змогу покрити частину «невійськових» видатків держбюджету, а власні міжнародні валютні резерви, обсяг яких у першому півріччі коливався від $35 млрд до $42 млрд, дають змогу в разі нагальної потреби досить гнучко регулювати попит і пропозицію.
«До кінця року ми ще побачимо курсові зміни, адже ринок живий і з досить „активними“ гравцями, головним серед яких є Національний банк України. Саме тому на валютному ринку є малоймовірними якісь „катаклізми“, що зведуть нанівець здобутки монетарної політики», — вважає банкір.