► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Що кажуть в НБУ
«Поточні умови програми все ще не забезпечують достатнього фокусу на підтримці виключно бізнесів, що цього критично потребують. Залишається багато напрямів фінансування, що виникли у відповідь на реалії воєнного стану та потрібні були в розпал кризи 2022 року, але зараз не пріоритетні», — таку думку висловила вона.
«Наприклад, нещодавно було знижено ліміт обсягу кредитів на фінансування обігових коштів більш як удесятеро — до 5 млн грн. Це відчутна зміна, але більшість кредитів малим і середнім підприємствам на поповнення обігових коштів по „5−7−9%“ якраз і надавалася на суми 3−5 млн грн, тому в цій частині програма залишається всеохопною», — пояснила директорка.
За словами Дадашової, оскільки економічні умови зараз кращі, ніж у минулі роки, потреби в такій всеосяжній підтримці немає. Метою наразі є звуження підтримки за «5−7−9%» тільки для інвестиційних проєктів, проєктів у пріоритетних сферах, зазначила вона.
Однією з найбільших проблем програми є брак коштів для фінансування та виникнення боргу уряду з компенсації відсоткових ставок банкам. «Як собака за хвостом, ми бігаємо за цим боргом — щороку погашаємо борги попереднього періоду, але формуємо нові», — зазначила директор.
Дадашова додала, що на поточні виплати за наявним портфелем позик «5−7−9%», без запасу для покриття боргу і зростання портфеля, закладених бюджетних видатків вистачатиме «впритул».
Вона вважає, що на горизонті планування роботи програми на два-три роки не повинно виникати боргів за рахунок фокусу програми, параметрів ставок і запланованих обсягів кредитного портфеля.
«Ми перебуваємо на одній сторінці з Міністерством економіки та Міністерством фінансів стосовно проблематики програми „5−7−9%“ та її подальшого розвитку. Діалог тривав іще з минулого року, і ми досягли певного консенсусу з багатьох аспектів дизайну програми», — наголосила вона.
На думку директора, питання полягає лише в тому, наскільки швидко відомства зможуть упровадити бажані зміни у програму.