Втрата ключового персоналу
Ви знали, що 80% українських бізнесменів відчувають вплив мобілізації на свій бізнес?
Це не просто цифра з останнього опитування Американської торговельної палати, це тривожний сигнал для всієї економіки країни. Уявіть собі: кожен четвертий бізнес у країні змушений працювати з обмеженими ресурсами, коли кваліфіковані кадри йдуть на фронт, а залишити їх немає можливості. Ця ситуація ставить під загрозу не лише окремі підприємства, а й економічну стійкість всієї країни.
Тиждень тому Міністерство економіки провело інше опитування, запитуючи роботодавців про ринок праці та причини, через які вони не можуть знайти кваліфікованих співробітників. У результаті 67% респондентів назвали мобілізацію головною проблемою. І ці цифри можуть зростати надалі.
Наприклад, у дослідженні, яке проводить Коаліція українських бізнес-спільнот і Advanter Group, фіксується динаміка вимивання ключового персоналу з компаній. Це дослідження триває вже близько восьми років, і кожні два місяці фіксуються показники бізнес-активності, інвестицій, створення робочих місць тощо. Наразі динаміка втрати ключового персоналу останніми місяцями набула катастрофічних ознак.
Білий бізнес, який офіційно працевлаштовує співробітників і сплачує зарплати, страждає найбільше. Бізнес, який не підпадає під визначення критичної інфраструктури чи критичного бізнесу, втрачає найцінніший персонал. Ухвалення критеріїв визначення підприємств, які можуть підпадати під бронювання, було необхідним вже давно, але зараз ми бачимо серйозні проблеми.
Проблема збереження бізнесу
Протягом понад року ми б'ємо на сполох, вказуючи на проблему з бізнесом, особливо в контексті мобілізації. Будь-яка спроба представити раціональну модель бронювання персоналу наштовхується на міфи про «війну для бідних» або майновий ценз.
Однак завдяки працюючій економіці і сплаченим податкам фінансуються Збройні сили України. Коли з бізнесу забирається понад 30% персоналу, він починає занепадати. Втрата ключового персоналу може паралізувати роботу підприємства, і знайти альтернативу ключовим працівникам далі стає все складніше.
Модель економічного бронювання
Модель економічного бронювання має дати можливість бізнесу позначити ключовий персонал, необхідний для функціонування. Встановлення рівня зарплати у 30−35 тисяч гривень для ключового персоналу дозволить підприємцю забронювати до 20% працівників. Це, зі свого боку, дозволить вивести зарплати з тіні та збільшити надходження до державного бюджету на рівні 160 мільярдів гривень щорічно.
Законопроєкт народного депутата Дмитра Наталухи пропонує іншу модель, яка передбачає додатковий військовий збір на рівні 20−22 тисяч гривень на заброньовану людину. Ми вважаємо цю модель ненайкращою, оскільки вона не сприяє детінізації зарплат.
Однак ми узгодили компромісний варіант, який передбачає базову модель із зарплатою в 30−35 тисяч гривень, а модель пана Наталухи буде використана для бронювання фізичних осіб-підприємців та специфічних ситуацій.
Ця спільна модель має шанс бути ухваленою Верховною Радою. Ми узгодили це з Міністерством економіки, і ця модель підтримана українським бізнесом, представленим у Коаліції бізнес-спільнот, яка об'єднує 97 бізнес-асоціацій.
Ми моделювали, як зробити так, щоб це не призвело до зриву мобілізації, а навпаки, сприяло використанню кожного українця на користь держави. Пропонується обмежити кількість заброньованих працівників до 20% від персоналу.
Найважливіше — домовленість про реалізацію цієї моделі. Економічна стійкість і обороноздатність країни вимагають максимального внеску від кожного українця: хтось роботою і податками, хтось службою в Збройних Силах. Це не про майновий ценз чи відкуп від армії, а про раціональне використання людського ресурсу.
Так, це складна система, і ми маємо наполягати на нашій або комбінованій моделі, і маємо донести це до військових, щоб Міністерство оборони не чинило опір і розуміло, що це все на благо країни.
Читайте також: Скільки платників податків потрібно України та що буде, якщо нічого не робити
Економічне бронювання може принести до державного бюджету від 80 до 170 мільярдів гривень. Це насамперед дасть можливість профінансувати мобілізацію. Інакше, ми вимиватимемо людський ресурс, зменшуватимемо обороти бізнесу і надходження до бюджету, що призведе до колапсу.