► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Він уточнив нам динаміку щодо кількості нейтралізованих атак за участю Служби безпеки України:
• 2020 рік — 800 кібератак;
• 2021 — 1400 кібератак;
• 2022 рік — 4500 кібератак;
• 2023 — 4500 кібератак.
«Абсолютна більшість кібератак в Україні здійснюють російські спецслужби або хакерські угруповання, пов'язані з ними. Незначний відсоток атак проводять білоруські спецслужби, які сприяють росії. Одним із способів ефективно протидіяти кібератакам на об'єкти критичної інфраструктури є використання СБУ платформи MISP-UA (Malware Information Sharing Platform Ukrainian Advantage)», — зазначив Дехтяренко.
Він уточнив, що СБУ почала впроваджувати MISP-UA у 2018 році, використовуючи найкращі практики Євросоюзу та НАТО. Платформа неодноразово оновлювалася.
«MISP-UA є платформою для ефективної протидії кіберзагрозам (критичні кіберінциденти та кібератаки) та обміну даними щодо ризиків між користувачами, що належать до об'єктів критичної інфраструктури, органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями», — пояснив Дехтяренко.
На цей час у MISP-UA 1900 користувачів, 950 організацій та понад 5 млн індикаторів компрометації.
Заходи щодо забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки для банків визначає Національний банк, він здійснює за ними контроль. Звичайно ж, фінустанови зазвичай мають власні IT-команди для розробки та захисту програмних продуктів.
«За потреби фахівці СБУ можуть залучатися до організації заходів кібербезпеки, як це було у разі ліквідації наслідків хакерської кібератаки на оператора зв'язку «Київстар», — резюмував Артем Дехтяренко.
Тему атак на український фінансовий сектор Мінфін проаналізував у статті monobank, Приват та інші: чому ламаються українські банки.