«При визначенні, чи слід конфіскувати майно, національні суди повинні враховувати всі відповідні обставини справи, включно з наявними доказами та конкретними фактами, наприклад такими, що вартість майна є суттєво непропорційною законному доходу особи», — сказано в документі.
Також на користь конфіскації говоритимуть відсутність доказів законності набуття власності та зв'язок особи зі злочинною організацією.
Водночас доказ окремих злочинів може бути «попередньою умовою для конфіскації незрозумілого багатства». Має бути підтверджено, що таке майно чи кошти було отримано саме внаслідок злочину.
У Єврокомісії зазначали, що директива дозволить унеможливити збереження в руках злочинців незаконно отриманих коштів та їх інвестування. Правоохоронні органи при цьому матимуть можливість відслідковувати та заморожувати підозрілі активи, щоб не допустити їх «зникнення».
Конфіскація «незрозумілих багатств» загрожуватиме за незаконний обіг зброї, шахрайство та обхід санкцій.
Директива є одним із видів законодавства ЄС, але на відміну від постанови вона не має прямої дії. Такий документ зобов'язує країни-члени внести корективи до своїх національних законодавств.