►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Йдеться про 4,3 млрд грн — саме на таку суму уклали угоди купівлі-продажу власники 2060 житлових сертифікатів «єВідновлення».

Ще майже 645 млн грн на придбання нового житла власники 364 сертифікатів забронювали. Це означає, що вони вже обрали нерухомість, яку купуватимуть, і протягом місяця укладуть відповідну угоду.

«Сума погоджених виплат на придбання нової домівки замість знищеної нині становить 9,2 млрд грн і 4,3 млрд з них українці вже втратили, а ще майже 650 млн забронювали. Тобто, ми бачимо, що рівно половину всіх коштів, погоджених за програмою „єВідновлення“, громадяни використали. Натомість, нова домівка вже з‘явилася у такий спосіб у двох тисяч родин», — повідомила Шуляк.

Які угоди укладають найчастіше

Найчастіше укладають угоди з купівлі-продажу квартир у багатоквартирних будинках — на сьогодні це майже 76% із загальної кількості. І тільки четверта частина угод припадає на придбання приватних будинків.

Це може бути пов‘язане з тим, що громадяни віддають перевагу саме відбудові своїх знищених приватних будинків на тій ділянці, де вони були розташовані. Для цього програмою «єВідновлення» передбачена грошова виплата.

При цьому найбільший сплеск по використанню українцями житлових сертифікатів, за які купувалося нове житло, був наприкінці січня цього року. Нині темпи трохи сповільнились, але пояснюється відкладеним попитом — можливість обмінювати сертифікати на житло українці отримали тільки з 1 січня.

Зараз же попит стабілізувався, тому громадяни не поспішають — без поспіху придивляються до можливих варіантів і очікують на оптимальні пропозиції на ринку. Це своєю чергою може простимулювати ринок житла — як в столиці, так і в регіонах.

Топ областей по використанню сертифікатів

В топі по використанню сертифікатів, крім Київщини, нині Харківщина та Чернігівщина з Миколаївщиною.

Загальна сума всіх погоджених за програмою «єВідновлення» виплат — компенсації і за пошкоджене, і за знищене житло, наближається до відмітки у 15 млрд грн, а загальна кількість заяв, по яким було прийняте схвальне рішення, складає 52,4 тис.

При цьому кількість заяв, за якими погодили виплату компенсації у випадку пошкодженого, а не знищеного житла, перевищила позначку у 50 тис. Це 60% від загальної кількості всіх поданих на цей вид компенсації заяв. Відсоток відмов при цьому відносно невисокий і складає 20%.

Відмови у виплатах компенсацій

За словами Шуляк, відмовляють у виплаті компенсації найчастіше у п'яти випадках:

  • У першому випадку житло не підпадає під саму послугу, тобто воно не пошкоджене, а, наприклад, зруйноване. Тому ці заявки проходитимуть за іншою класифікацією — відшкодування за вщент знищені житлові об'єкти.
  • Друга причина — коли заявник подає недостовірну інформацію про пошкодження свого житла і його ступінь.
  • Третя причина — заявник сам відмовився від компенсації, адже очікує запуску наступних етапів програми.
  • Четверта причина відмови — заява стосується місця загального користування, тобто пошкодженні, наприклад, спільний простір в багатоповерхівках.
  • П'ята причина — коли об'єкт нерухомого майна був вже відновлений коштом донорів/своїми силами та інше.

Ще однією перешкодою під час отримання компенсації є випадок, коли нерухомість не зареєстрована у державному реєстрі речових прав, тому нардепка радить якнайшвидше звернутися до нотаріуса і внести ці дані. Тоді навіть у разі втрати документів на житло, ця інформація буде в реєстрі, і її у будь-який момент можна буде отримати.

Крім цього, є випадки подання заяви про надання компенсації особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до закону № 2923-IX, яким регулюється порядок їх виплат. У майбутньому також відмовлятимуть у заявах, поданих пізніше, ніж один рік з моменту закінчення воєнного стану.