Рівень макрофінансової допомоги: її частота та обсяг. Цей фактор з певним припущенням він вважає найголовнішим, адже макрофін спрямовується переважно на покриття видатків держбюджету, а відтак ці кошти «цементують» економіку. Банкір нагадав, що щомісячна потреба в зовнішньому фінансуванні у 2024 році становить близько 3 млрд $ (вже у березні Україна може отримати потужний транш від ЄС в розмірі 4,5 млрд €).

Розмір облікової ставки та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами. Фахівець зауважив, що лише за умов стабільного розвитку економіки регулятор може вдатися до перегляду цих важливих показників.

«Якщо розмір облікової ставки прямо впливає на відсотки за кредитами — чим менша ставка, тим дешевшими є залучені кошти, тим вигіднішими можуть бути умови за різними кредитними програмами, то ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами позначається на рівні дохідності гривневих вкладів: чим менший її розмір, тим нижча прибутковість гривневих депозитів», — сказав він.

Загальний стан економіки: активізація всіх сфер та галузей економіки, зокрема розвиток державних кредитних програм для малого та середнього бізнесу, таких, як «5−7−9», «Доступний факторинг», «Доступний фінансовий лізинг 5−7−9%» тощо.

«Чим розвиненішою є економіка, тим більшими можуть бути надходження в бюджет, а відтак нижча залежність економіки від зовнішнього фінансування (іншими словами, макрофін може вирішити цілу низку нагальних питань). — підкреслив Дмитро Замотаєв. — Крім того, „чиста“ прибутковість за гривневими вкладами опосередковано залежатиме від рівня інфляції, що за підсумками січня склала лише 0,4%».

Стабільна політична ситуація в країні (опосередкований чинник). В умовах війни для України вкрай важливо зберегти громадянську єдність, при цьому діалог влади з суспільством має бути максимально прозорим і зрозумілим.

«Воєнні» опосередковані чинники: гідний опір ворогу на полі бою, протидія масованим ракетним атакам, отримання вкрай важливої воєнно-технічної допомоги є необхідними складовими для здобуття перемоги у війні.

Експерт переконаний, що вдалий збіг названих факторів створює передумови для подальшого розвитку майже всіх банківських продуктів, зокрема і депозитів. Однак певні зрушення стануть помітними не раніше першої половини травня. До того часу (протягом березня-квітня) приріст нових вкладів очікується на рівні 7−10% на місяць.

«Загалом же у березні на тлі досить стабільних ставок слід очікувати посилення конкуренції між банками за „гривневих“ вкладників. Збереження коштів саме у національній валюті наразі є найбільш вигідним з огляду на 3 головні показники: рівень дохідності, „чистий“ прибуток та рівень інфляції», — підсумував Дмитро Замотаєв.