Не зупинено жодного проєкту: підсумки 2023 року
Минулий рік видався непростим для фінтех-ринку, однак, компанії запевняють, що не скасовували жодних проєктів: робота над впровадженням нових продуктів та сервісів тривала постійно.
СЕО платіжної платформи Tranzzo Маргарита Очигава розповіла, що стратегія компанії у 2023 році була спрямована на збільшення кількості ресурсу для продовження продажів на території України та залучення нових клієнтів. Тому компанія зосередилася на двох основних напрямках: відшліфування сервісів для роботи клієнтів та покращення платіжної сторінки.
«Ми бачимо, що вік платоспроможного населення зменшується, а для цієї нової категорії клієнтів важливо, щоб оплата була дуже зручною. Ми фокусувалися на створенні нового сервісу, який дає змогу оформлювати підписку за допомогою Apple Pay та Google Pay. У першій половині лютого він вже запрацював», — повідомила Маргарита Очигава.
З численними здобутками увійшов у 2024 рік IziBank. За словами його засновниці Анни Тігіпко, команді банку вдалося наростити клієнтську базу, збільшити кредитний портфель, запровадити нові продукти.
«Запустили розстрочку, оплату частинами, ОВДП і під'єдналися до біржі, тобто запропонували клієнту більше можливостей для інвестицій», — розповіла Анна Тігіпко.
Вона зауважила, що жоден проєкт не був зупинений, щоправда, деякі, як-от запуск дитячої картки, перенесено на пізніші терміни: вирішено зосередитися, насамперед, на кредитуванні, оскільки зараз цей напрям значно важливіший.
Зелене світло на діяльність здобула NovaPay (ГК NOVA). Компанія, врешті-решт, отримала всі ліцензії від НБУ, щоб будувати власну платіжну екосистему.
«Ми розгорнули технології, зробили власний додаток, випустили власні картки. Щодо продуктового ряду, то він є досить стандартним. Так, депозитів у нас не буде, але відтепер у мобільному застосунку NovaPay доступні власні облігації NovaPay», — підкреслив директор із інновацій NovaPay (ГК NOVA) Олексій Рубан.
Він не конкретизував плани на 2024 рік, лише зауважив, що компанія могла б швидко відпрацьовувати технології, щоб конкурувати з необанками та іншими фінансовими компаніями. Але стратегія компанії полягає в тому, щоб орієнтуватися на свого клієнта і закривати його потреби.
«Розвиватимемо функціонал, який, насамперед, фокусуватиметься на потреби логістики, є-кому і його клієнтах», — резюмував директор із інновацій NovaPay.
У 2023 році RozetkaPay, за словами СЕО компанії Олександра Лапко, вирішувала питання з отриманням ліцензії. Тепер працює над розробкою і реалізацією нових можливостей, які відкриваються перед компанією.
«Цей рік для нас буде пов’язаний з онлайн-кредитуванням для зростання є-комерс. Це буде кредитування цільове, спрямоване виключно на придбання товару. Але в таких масштабах, як ми це бачимо, нам потрібні партнери. Готові розглядати всіх, із ким зможемо домовитися», — зауважив Олександр Лапко.
Він також наголосив, що RozetkaPay продовжуватиме покращувати процес купівлі як в онлайні, так і в офлайні.
Близько 50 проєктів розписані на рік і чекають своєї черги на реалізацію у iPay.ua. За словами директора з інновацій компанії Івана Степанця, усі проєкти цікаві, насамперед тим, що у них багато учасників. А як показує практика, коли запускаєш вдалу колаборацію, отримуєш класний результат. Тому технологічно це не дуже складно, але це знову ж таки діджиталізація клієнтського досвіду, клієнтських сервісів.
«Зараз будь-який сервіс у своєму додатку чи на порталі хоче отримати якісь фінансові послуги. Ми, скажімо, запускаємо з ритейлом поповнення до 50 тис. грн платіжних карток. Людині не потрібно буде шукати термінали чи банківські відділення, вона це зможе зробити на АЗС, у супермаркеті і т.д.», — поділився Іван Степанець.
Вихід на міжнародні ринки: складно, але під силу
Як зауважила президент Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК) Алла Сав’юк, кожна третя українська фінтех-компанія вже працює на міжнародному ринку, кожна восьма планує вийти й вивчає для цього можливості. Але зробити це не так легко.
По-перше, є проблема у відмінності менталітетів. СЕО платіжної платформи Tranzzo Маргарита Очигава зауважила, що саме він впливає на швидкість запуску проєкту, швидкість перемовин та процедуру онбордингу.
По-друге, конкуренція. «Якщо брати європейський ринок, у нас тут сильна конкуренція, тому зараз ми фокусуємося на тому, що допомагаємо українському бізнесу вийти на нові ринки. Найчастіше це Східна Європа, тут зараз простіше», — зауважила СЕО платіжної платформи Tranzzo.
iPay.ua теж цікавляться іноземними ринками. Зараз в компанії, за словами її директора з інновацій Івана Степанця, є декілька міжнародних проєктів на початковій стадії.
«Зараз ми думаємо над тим, як можна здешевити платежі. Ми почали проєкт із розвитку QR-платежів, будуємо цю систему, яка дає змогу звести до мінімуму кількість ланок посередників, щоб здешевити собівартість транзакцій. А це є найголовнішим для бізнесу», — повідомив він.
Третя проблема виходу на міжнародні ринки — ціна питання. Засновниця IziBank Анна Тігіпко розповіла, що необанк розглядав вихід на європейський ринок. Але все, що пов’язане з регулятором у Європі, виявилося ще складнішим, ніж в Україні, і ще дорожчим. Плюс європейські клієнти дуже консервативні. Вони неохоче змінюють банк, тому перетягнути їх на обслуговування до нового банку, який тільки-но зайшов, — завдання підвищеної складності.
Насамкінець, треба пам’ятати про такий момент, як законодавство. Воно не універсальне навіть для всіх країн-членів ЄС. «Нова пошта» знає це з власного досвіду.
«Зараз „Нова пошта“ присутня у понад 10 європейських країнах. NovaPay допомагає „Новій пошті“ зі всім, що пов’язано з фінансами у всіх цих країнах присутності. Треба розуміти, що там інше ставлення до бізнесу. А тому треба знати все законодавство, бо воно інше, у всіх різні підходи до фіскалізації», — акцентував увагу директор із інновацій NovaPay (ГК NOVA) Олексій Рубан.
Експерт повідомив, що NovaPay вже понад рік отримує ліцензії на діяльність у Європі. У планах — розвинути там технології, аналогічні тим, що працюють в Україні.
«Будуть рахунки, емісія тощо. Ми так плануємо замкнути екосистему, що коли Україна вступить до ЄС, у нас все буде готове для плавної інтеграції», — поділився Олексій Рубан.
Загалом, учасники оцінюють позитивно як перспективи виходу на міжнародні ринки українських компаній, так і заходу іноземних представників до України. Від цього, на їх переконання, виграють всі учасники фінансового ринку. Споживач отримає кращі якість і сервіс в умовах підвищеної конкуренції, а фінтех-компанії — досвід, нові партнерства, більше інвестицій.
Читайте також: Як працює фінмоніторинг та як його вдосконалив НБУ
Ключові тренди 2024 року на фінтех-ринку
Учасники дискусії виділили декілька ключових трендів, які домінуватимуть на фінтех-ринку у найближчому майбутньому.
- Персоналізація.
Споживач фінансових послуг змінюється. Він стає молодшим, у нього більше грошей, він вибагливіший і віддає перевагу онлайн-операціям. Усе це від фінустанов потребує гнучкості, індивідуального підходу, нестандартних рішень. - Впровадження нових технологій та використання ШІ. Саме за такими речами майбутнє фінансового ринку та шлях до успіху фінансових компаній.
- Трансформація платіжної сфери. Сюди належить система миттєвих платежів та опен-банкінг. Найімовірніше, вони запрацюють з 2025 року, але щоб це стало можливим, цього року варто провести основну підготовку.
- Регуляція. У тому числі нові правила від НБУ щодо роботи фінансових установ із блокчейном та штучним інтелектом.
- Реалізація соціальних проєктів. Дедалі більше компаній створюють платформи, сервіси, які мають на меті організувати й спростити збір коштів на потреби військових, медиків та потерпілих від війни громадян.