Навіщо НБУ розширював штат під час війни
Щоб з'ясувати плани щодо штату працівників, «Мінфін» надіслав до Національного банку офіційний запит.
«Витрати на утримання персоналу за 2024 рік можуть збільшитися в середньому на 10%, порівнюючи з 2023 роком. На 2025 рік витрати залежатимуть, зокрема, від показників заробітних плат на ринку праці та рівня інфляції», — йдеться у відповіді Нацбанку для «Мінфіну».
Насамперед, НБУ орієнтується на зарплатні витрати вже наявних фахівців. Про розширення штату у найближчій перспективі посадовці поки що не говорять, хоча не виключають його зовсім.
«Поки що немає нагальної потреби у збільшенні/зменшенні чисельності працівників Національного банку. У разі зміни функцій, що виконуються НБУ, та/або обсягів робіт, чисельність працівників може, відповідно, підлягати перегляду», — пояснили в НБУ.
Регулятор повідомив, що у 2023 році загальна штатна чисельність його працівників зросла на 94 спеціалісти і на початок 2024-го перевищила 5 тис. осіб. Динаміка, порівнюючи із періодом до введення воєнного стану, така:
- 31 грудня 2021 року — 5 112,5 штатних одиниць;
- 31 грудня 2022 року — 4 931,75 штатних одиниць;
- 31 грудня 2023 року — 5 025,75 штатних одиниць.
Нерівні числа (соті одиниць), певно, викликані наймом людей на неповну ставку. А розширення штату у 2023 році влада пояснює посиленням нагляду за платежами в Україні.
«Збільшення планової чисельності працівників НБУ у 2023 році, порівнюючи з 2022 роком, зумовлене, серед іншого, розширенням повноважень Національного банку, зокрема, щодо нагляду за структурами, що надають платіжні послуги», — уточнюється у відповіді Нацбанку для «Мінфіну».
Багато хто пам'ятає, як регулятор розгорнув кампанію проти незаконного геймінгу (гральна діяльність без отримання відповідних ліцензій та сплати податків), щоб допомогти уряду наростити збори до держбюджету. Аналізували платежі для цієї галузі, накладали обмеження, заборони, виписували величезні штрафи банкам, а деякі — навіть закривали (найпоказовіший приклад — Айбокс Банк).
Також великий резонанс отримали обмеження Нацбанку щодо анонімних платежів через термінали самообслуговування, у тому числі й ті, що належать банкам. А нещодавно керівництво НБУ повідомило, що опрацьовує нові вимоги для таких операцій.
Читайте також: Цінні кадри: скільки заробляють топи Нацбанку, Привату, Ощаду та Сенс Банку
Які напрями були посилені після вторгнення рф
Найчисленнішим у Національному банку є саме блок платіжних систем та грошового обігу, у якому працює 2,3 тис. осіб. Але не варто забувати, що, окрім профільних департаментів, до нього також входять Банкнотно-монетний двір, який фізично виробляє гривневу готівку, Державна скарбниця та Центральне сховище.
На другому місці за чисельністю персоналу — загальний блок із 955 штатними одиницями. До нього входять департаменти внутрішнього аудиту, безпеки, ризик-менеджменту, захисту прав споживачів, стратегії, персоналу, комунікацій та юридичний, а також два відділи (режимно-секретної роботи, виявлення/запобігання корупції) та Офіс правління НБУ.
На третьому — фінансово-адміністративний та операційний блок, де працюють 733 працівники: сюди входять департаменти закупівель, фінансового контролінгу, бухобліку, операційний, забезпечення діяльності НБУ, з управління діяльністю недержавного пенсійного фонду Нацбанку, а також управління з роботи з проблемними активами та відділ охорони праці.
Вже в нагляді 586 штатних одиниць, і цей блок на четвертому місці за чисельністю.
Для наочності «Мінфін» виклав надані НБУ дані про чисельність персоналу (штатних одиниць) у рейтинговій послідовності:
- Платіжні системи та грошовий обіг — 2 336;
- Загальний блок — 955,5;
- Фінансово-адміністративний та операційний блок — 733,25;
- Пруденційний нагляд — 586;
- Монетарна стабільність — 198;
- Фінансова стабільність — 110;
- Ринкові операції — 100.
«Економія відбувалася за рахунок незаповнених вакантних посад та тимчасово відсутніх працівників: мобілізація, відпустки для догляду за дитиною, відпустки без збереження заробітної плати на час дії воєнного стану», — прокоментували питання про економію на персоналі.
Раніше у Нацбанку була також розгалужена за областями мережа територіальних управлінь, однак у 2015 році їх було виключено зі структури регулятора. Залишилися лише окремі представники на місцях, які не завжди працюють на повну ставку, — 352.
В окремих регіонах розташовані робочі місця співробітників центрального апарату Національного банку. Чисельність таких працівників до кінця 2023 року становить 352 FTE: full time equivalent — кількість працівників, які фактично працюють, з урахуванням відсотка повної зайнятості", — повідомили в Нацбанку.
Там також назвали напрями, які регулятор посилив після повномасштабного вторгнення рф:
- Створив у Департаменті фінансового моніторингу Управління санкційної політики, яке відповідає за питання застосування та реалізації санкцій, а також забезпечення впровадження функції санкційного комплаєнсу.
- З огляду на розширення функцій захисту критичної інфраструктури у фінансовому секторі сформовано Управління захисту критичної інфраструктури НБУ.
- Для посилення напряму міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, замість Управління європейської інтеграції та міжнародних програм, у структурі регулятора створено Департамент міжнародного співробітництва.
Ще з часів карантину під час епідемії COVID-19 нацбанківці працювали у віддаленому форматі. Тепер же в Нацбанку кажуть, що їхній персонал часто комбінує дистанційну роботу та роботу в офісі. З наданих регулятором даних зрозуміло, що найактивніше працівники йшли на «дистанційку» відразу після початку повномасштабного вторгнення — до 55% робочого часу персонал центрального апарату працював онлайн. Але вже у 2023 році спостерігалося активніше повернення до офісу (61% робочого часу).
При цьому в НБУ запевнили, що у 2021—2023 роках регулятор впорався самостійно, не укладав договорів підряду — підрядні організації не залучали.
Читайте також: Приват, Сенс, Ощад — які банки найбільше заробили та витратили
На топів витрачають більше, ніж на весь госпблок
У правлінні Національного банку 7 членів, включаючи голову Андрія Пишного. Рада НБУ до кінця не укомплектована і складається з 6 осіб, замість 9, які мають бути згідно чинного законодавства. Про розміри їхніх зарплат «Мінфін» уже розповідав.
НБУ надав «Мінфіну» таку структуру видатків на персонал:
- Молодший персонал — 51,8% загального обсягу;
- Середній менеджмент — 36%;
- Керівний склад — 6,2%;
- Господарський та допоміжний персонал — 6%.
Але показовим є співвідношення 6,2% та 6% за двома останніми позиціями з урахуванням численності штату госпблоку та допоміжних служб та нечисленності топменеджерів.
Середній вік працівника Нацбанку — 46 років для центрального апарату, та 47 — для Банкнотно-монетного двору. А середній стаж роботи у штаті НБУ становить 13 років. Це всі дані з офіційного звіту регулятора за 2022 рік, але навряд чи вони сильно змінилися у 2023-му, адже там йдеться про невелику плинність кадрів у головному банку країни — від 3,48% (центральний апарат) до 1,14% (Банкнотно-монетний двір).
У центральному апараті НБУ жінок працює більше, ніж чоловіків, — 54% проти 46%, але на керівних посадах їх менше, зворотна пропорція — 46%/54%.
Читайте також: Як зміняться ставки за депозитами у гривні та валюті: де шукати найкращі пропозиції
Чому НБУ ніколи не збанкрутує
У відповідях «Мінфіну» Нацбанк не надав даних щодо прибутку регулятора за 2023 рік, а також щодо видів доходів/витрат. Вони будуть у консолідованій звітності, після підтвердження зовнішнім аудитом (у 2022-му його проводило ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги») та затвердження Радою НБУ. Вона, за інформацією регулятора, очікується у квітні 2024 року.
Згідно із законом про бюджет-2024, скарбниця має отримати від прибутку Національного банку 17,7 млрд грн. Отже, регулятор має заробити десь на 20% більше (понад 21 млрд грн), щоб ще й резерви поповнити.
Очікуваний за 2023 рік прибуток у чотири рази менший за попередній показник. У 2022 році НБУ звітував про прибуток до розподілу у розмірі 91 млрд грн, а до держбюджету перерахував 71,87 млрд грн, і на 19,2 млрд грн збільшив загальні резерви (за нормативами мають становити 10% від середнього обсягу грошово-кредитних зобов'язань НБУ). Тоді основними складовими заробітку фінансового регулятора стали:
- відсотковий прибуток у розмірі 63,2 млрд грн — у 2,2 рази більше, ніж у 2021 році, за рахунок збільшення доходу від ОВДП, у тому числі завдяки тому, що Нацбанк зміг домогтися прив'язки дохідності викуплених ним військових облігацій (400 млрд грн) до поточної облікової ставки, яка тоді була на рівні 25%;
- позитивна переоцінка фінансових інструментів у розмірі 175,6 млрд грн, що стала наслідком девальвації офіційного курсу гривня/долар після нападу рф.
Адміністративні витрати, витрати на персонал та витрати, пов'язані з виробництвом банкнот, монет та іншої продукції Нацбанку, у 2022 році зросли з 5,8 млрд грн до 6,7 млрд грн.
До великої війни НБУ регулярно наголошував на важливості свого внеску до держбюджету — часто наголошував на важливості солідного прибутку регулятора. Але коли вона почала скорочуватися та виникли побоювання щодо зниження його прибутку, нацбанківці змінили риторику.
«Центральний банк, на відміну від комерційного банку, не може збанкрутувати, адже гроші в нього не закінчуються — він їх створює. Проте, вважається, що збитки негативно позначаються на фінансовій незалежності центробанку.
Тому щороку ЦБ формують певний резерв у частині доходів, за рахунок якого можуть фінансувати свою діяльність у збиткові роки. Відповідний резерв є й у НБУ. Ба більше, центробанки можуть ефективно працювати навіть за негативного капіталу, з огляду на те, що на них не поширюються вимоги щодо його достатності.
Саме за таких умов ЦБ Чилі, Чехії, Ізраїлю та Мексики функціонували протягом декількох років", — роз'яснював у своїй колонці «Економічним відомостям» директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Нацбанку Володимир Лепушинський.
У відповіді на запит «Мінфіну» НБУ також підкреслив, що отримання прибутку не є метою Національного банку.
«Основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Національний банк також сприяє фінансовій стабільності, дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику уряду, якщо це не перешкоджає реалізації його основної функції.
Зниження прибутку не впливає на здатність центральних банків ефективно працювати та забезпечувати свій мандат. Центральні банки (зокрема, Національний банк України) варто оцінювати за тим, чи вони виконують свій мандат, а не за їхньою дохідністю", — зазначив НБУ «Мінфіну».