► Читайтесторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

«Сьогодні криптосектор перебуває в стані стагнації, тому що зупинено роботу фіатних шлюзів з постачальниками послуг віртуальних активів, які зареєстровані за межами України й функціонували до початку повномасштабної війни. Одна з причин — відсутність державного регулювання на крипторинку», — зазначила вона.

Пархоменко підкреслила, що закон «Про віртуальні активи» парламент ухвалив у 2021 році, а президент підписав його у 2022 році. Однак через роботу над змінами до Податкового кодексу законодавство про віртуальні активи досі не запрацювало.

Крім цього, на рівні ЄС вже ухвалено регламент про регулювання крипторинку MiCA, положення якого Україна повинна імплементувати в національне законодавство, щоб інтегруватись у загальноєвропейський фінансовий ринок.

«За цей час більшість європейських країн уже запровадила правила гри на крипторинку чи то шляхом розробки окремого законодавства про криптоактиви, чи адаптувавши правила ціннопаперового законодавства для нового класу активів. Україна ж втратила два роки для легалізації нової індустрії.

Тож сьогодні перед нами стоїть завдання з * — якнайшвидше ухвалити законодавство про віртуальні активи, щоб відновити функціонування фіатних шлюзів для повноцінної роботи учасників ринку та створити конкурентні переваги для бізнесу. Саме таку логіку ми заклали в альтернативний законопроєкт № 10225−1″, — сказала Пархоменко.

Нагадаємо

«Мінфін» писав, що 17 листопада 2023 року, парламент зареєстрував альтернативний проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні».

Що пропонує альтернативний проєкт

Проєкт закону України № 10225−1 пропонує:

  • пільгове оподаткування. Доходи фізичних осіб від операцій з віртуальними активами (ВА) пропонується оподатковувати за ставкою податку 5% упродовж перших 3 років, 9% упродовж наступних 5 років, після чого застосовується загальна ставка податку 18%;
  • податок на прибуток для провайдерів послуг, пов’язаних з ВА, становитиме 18% або 9% податку на виведений капітал за умови використання спеціального режиму Дія.City;
  • операції з ВА для юридичних осіб звільнені від ПДВ, крім службових токенів;
  • також операції провайдерів послуг, пов’язаних з ВА, звільняються від сплати ПДВ за винятком консультаційних послуг.
  • майнінг для юридичних та фізичних осіб не потребує жодної авторизації.
  • запуск інноваційної зони. Це спеціальне середовище для розвитку цифрових інновацій та тестування нових продуктів, у якому впродовж трьох років можна працювати без попередньої авторизації.

«Вірю, що такі умови сприятимуть розвитку криптосектору та посилять конкурентоспроможність України на глобальному ринку криптоактивів», — підкреслила Пархоменко.