► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
У ньому йдеться про те, що банки не завжди платять за своїми гарантіями, що негативно позначається на ринку.
«За результатами здійснення безвиїзного банківського нагляду встановлено факти щодо неналежного відображення в обліку банківських гарантій та/або не виконання окремими банками-гарантами своїх зобов'язань перед бенефіціарами, що негативно впливає на адекватність оцінки ризиків, притаманних діяльності банку та може свідчити про недоліки у функціонуванні системи управління ризиками банку», — наголошується в інформації регулятора.
І уточнюється, що відмови платити за гарантіями часто намагаються виправдати форс-мажорами (обставинами непереборної сили) під час дії воєнного стану. Однак у своєму листі Національний банк наголосив, що такий підхід є неприпустимим.
Банки зобов'язані сплачувати за наданими клієнтам гарантії навіть під час війни і навіть у разі виникнення форс-мажору. Якщо, скажімо, підприємство постраждало від обстрілу та не може виконати замовлення.
Механізм такий: якщо клієнт, який купив банківську гарантію, не може виконати своїх зобов'язань перед партнером, то це робить за нього банк (відповідно до гарантії) — розплачується за гарантією навіть у разі виникнення форс-мажору. Після чого клієнт може йти до суду та доводити свою правоту за обставинами непереборної сили. Якщо суд їх визнає, і кошти буде повернуто, то банк поверне свою оплату за гарантією.
«Банки-гаранти повинні діяти відповідно до вимог законодавства України та забезпечити виконання своїх зобов'язань за наданою гарантією (сплатити кошти), якщо отримана вимога щодо гарантії оформлена належним чином, та відповідає умовам гарантії (надійшла на умовах та у строки, передбачені гарантією)», — йдеться у листі НБУ № 24−0006/78915.
У банківській спільноті наголосили на актуальності порушеної регулятором проблеми.
«Ряд банків останнім часом розгорнули надання гарантій щодо зобов'язань клієнтів, намагаючись збільшити комісійний дохід. Середня вартість цієї послуги знаходиться в межах 0,5−0,8% від суми зобов'язання. Вона має попит, оскільки гарантії потрібні бізнесу для участі в різноманітних тендерах і покриття їх зобов'язань.
Проте все частіше виникають випадки, коли бізнес не виконує своїх зобов'язань і за нього мають платити банки за своїми гарантіями. А коли гарантія переростає в кредитні зобов'язання (коли банк платить за компанію) — то й формувати резерви під борг, що виник", — пояснив «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.