14 вересня ЄЦБ у 10-й раз поспіль підвищив базові облікові ставки в рамках заходів щодо боротьби з інфляцією в єврозоні. Тоді, за заявою голови Європейського центрального банку Крістін Лагард, таке рішення було ухвалено «твердою більшістю» членів ради європейського регулятора.
Ключову кредитну ставку було підвищено на 0,25% — до 4,5% річних, а ставку за депозитами було підвищено з 3,75% до 4,0% річних, що стало максимумом в історії ЄС із 1999 року. На той час голова ЄЦБ прозоро натякнула, що проведених підвищень буде достатньо для приборкання інфляції. А аналітики пророкували досить тривалий тайм-аут у процесі підвищення ставок.
Сьогодні стане відомо, чи виправдалися ці прогнози.
У якій ситуації ЄЦБ доведеться приймати рішення щодо ставки
За даними Євростату, за вересень 2023 року рівень інфляції в єврозоні знизився до 4,3% у річному вимірі, після 5,2% у серпні. Це найнижчий рівень із жовтня 2021 року, який, до того ж, виявився кращим за очікування аналітиків. Ті прогнозували уповільнення річних темпів зростання до 4,5%. Цей фактор працює на користь збереження відсоткової ставки на поточному рівні, оскільки свідчить про те, що механізм підвищення ставок почав реально стимулювати уповільнення зростання цін у ЄС.
Інфляція в 20 країнах, які використовують євро, все ще залишається значно вищою від цільового показника в 2%, встановленого Європейським центральним банком. Більшість експертів, і, головне, самі ринки не бачать поки що її зниження до цільового показника ЄЦБ у 2% навіть у довгостроковій перспективі. Насичений ринок праці підштовхує зростання заробітних плат, а високі витрати на енергоносії продовжують тиснути на ціни.
Війна в Україні, а тепер ще й на Близькому Сході істотно підвищує ризики високих цін на енергоносії, що завжди було вразливим місцем економіки Європи. Цей фактор може спрацювати на користь рішення чиновників ЄЦБ щодо підвищення ставки ще на 0,25% річних, щоб закріпити вересневий успіх боротьби з інфляцією.
Читайте також: Олена Іщенко: До кінця року курс долара може становити 39 грн/$
Уряд Німеччини (головного «локомотива» економіки ЄС) оголосив про скорочення ВВП країни цього року на 0,4%, хоча ще навесні прогнозувалося зростання. МВФ вважає, що найбільша економіка Європи скоротиться на 0,5%. Основні німецькі економічні аналітичні центри прогнозують падіння ВВП у 2023 році на 0,6%.
За даними Банку Франції, зростання промислового виробництва в країні в третьому кварталі 2023 року майже припинилося. Аналітики Банку Франції вважають, що місцева економіка ще не увійшла до рецесії. За їхніми прогнозами, французька економіка (посідає друге місце після Німеччини в ЄС) у 2023 році зросте всього на 0,8%, а це нижче за раніше озвучені прогнози. Досить стримані й прогнозні показники ВВП інших країн Євросоюзу.
Все це буде вагомим аргументом для чиновників ЄЦБ щодо збереження ставки на нинішньому рівні на побоюваннях входження економіки Євросоюзу в рецесію у разі подальшого «закручування гайок» щодо зростання відсоткових ставок.
При цьому центробанки добре пам'ятають уроки 70-х років минулого століття, коли передчасне послаблення політики високих ставок призвело до відновлення інфляційних процесів у всьому світі. Тому питання про зниження відсоткових ставок поки що взагалі немає у порядку денному.
Зараз ЄЦБ вирішуватиме дилему: зберегти ключову ставку у жовтні на тому ж рівні, або все ж таки ризикнути і підвищити ще на 0,25% річних, щоб посилити свої досягнення у боротьбі зі зростанням цін.
Загальна світова тенденція зі зростання цін зберігається. Ще у вересні МВФ погіршив прогноз щодо глобальної інфляції на 2023 рік до 6,9% та на 2024 рік — до 5,8%. Причому Фонд визнав, що у більшості країн інфляція не повернеться до цільового показника аж до 2025 року. Прогнозне світове зростання ВВП Фонд у вересні зберіг на рівні 3% у 2023 році та знизив оцінку на 2024 рік із 3% до 2,9%. Ці дані, найімовірніше, спрацюють на користь останнього підвищення ставок ЄЦБ ще на 0,25% річних.
Політичні та військові ризики. Війна Росії проти України зберігає високими геополітичні ризики, які психологічно впливають на настрої всіх міжнародних ринків — від фондового та валютного до сировинного дорогоцінних металів. На фоні загострення ситуації між США та Китаєм значна частина інвесторів зараз йде з китайського ринку, віддаючи перевагу або європейським активам, або американським.
Крім цього, значний дефіцит бюджету США забезпечує рекордну дохідність американських казначейських зобов'язань (близько 5% річних), що лише посилює конкуренцію за капітал між економіками США та ЄС. Для підвищення привабливості європейських цінних паперів ЄЦБ також має підтримувати свої відсоткові ставки на високому рівні, щоб дохідність цінних паперів європейських гравців була цікавою для інвесторів.
Тобто епоха високих ставок ще триває, а отже, ЄЦБ має ще один аргумент на користь хоча б одного підвищення відсоткових ставок на 0,25% річних до кінця 2023 року. Питання в тому, чи підвищити їх зараз, 26 жовтня, чи зробити це на останньому засіданні цього року, 14 грудня. Саме тому голова ЄЦБ Крістін Лагард не виключила подальшого підвищення базових ставок у разі потреби.
Мій прогноз щодо засідання 26 жовтня 2023 року: ЄЦБ поки що не наважиться на ще одне підвищення ставки і збереже її на тому ж рівні — за депозитами 4% річних, базова ставка за кредитами 4,5% річних, ставка за маржинальними кредитами 4,75% річних.
Хоча ринок закладає схожий сценарій, без ралі за парою євро/долар із 24 жовтня до 26 жовтня ми не обійдемося. Ось як це виглядає на момент написання статті:
Мій прогноз щодо пари євро/долар до засідання Федрезерва США (1 листопада 2023 року): коридор пари в межах від 1,049 до 1,073 долара за євро.
Курс євровалюти в Україні
За останній час наш бізнес та громадяни вже адаптувалися до суттєвих коливань курсу євро щодо долара і, відповідно, до стрибків курсу євро щодо гривні — до 1 гривні за короткі проміжки часу.
З моменту запровадження Нацбанком режиму «гнучкого курсоутворення» ці коливання періодично посилювалися, що добре видно з динаміки офіційного курсу євро та ринкових коливань міжбанку та готівкового ринку:
Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро:
Курс євро на міжбанку:
Курс готівкового євро:
До моменту оголошення рішення ЄЦБ щодо відсоткових ставок на нас чекають стрибки курсу євро як безготівкового, так і готівкового на ралі за парою євро/долар на зовнішніх майданчиках. Після оголошення — недовгий процес корекції, а потім чергові ралі перед засіданням Федрезерва 1 листопада.
За моїми прогнозами, якщо на міжбанку котирування долара в цей період перебуватимуть в межах 36,52−36,65 гривень, то через перерахунок пар євро/долар і долар/гривня курс безготівкового євро до 1 листопада перебуватиме в межах від 38,30 до 39,33 грн. Офіційний курс євровалюти цими днями особливо не відрізнятиметься від котирувань міжбанку на цей день.
Читайте також: Юрій Гелетій: Курс коливатиметься в обидві сторони, а НБУ жорстко обмежуватиме ці коливання
Складніше буде з готівковим ринком, де торговці почнуть закладати ширші рівні спреду під час валютних ралі за парою євро/долар на зовнішніх майданчиках. Тобто вони намагатимуться перекласти свої курсові ризики на громадян — покупців та продавців євровалюти. Власники обмінників фінкомпаній та банки встановлять спред у період найбільшої волатильності на міжнародних ринках у межах від 25−30 копійок до 1 гривні.
При цьому традиційно банки більше перестраховуватимуться, і їх котирування за готівковим євро перебуватимуть в межах широкого коридору купівлі та продажу від 38,50 до 41,20 гривні. А пункти обміну валюти фінкомпаній продовжать працювати у вужчому коридорі від 39,70 до 40,90 гривень.