►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
«Скористайтеся цим величезним потенціалом. Інтегруйте українців, які тут із нами, у свої компанії. Навіть якщо ці жінки та чоловіки повернуться в Україну після війни, вони стануть цінним активом для своїх компаній. Тому що тоді вони утворюють „людські мости“ з країною, яка, будучи кандидатом на членство в ЄС, володіє величезним економічним потенціалом», — наголосив канцлер.
За його словами, багато українських біженців у ці тижні та місяці закінчують інтеграційні курси, багато тепер розмовляють німецькою і майже всі вони добре освічені.
«Це гарантія того, що економічні відносини між Німеччиною та Україною розвиватимуться ще краще і динамічніше в майбутньому», — охарактеризував інтеграцію українців у німецькі компанії Шольц.
Він зазначив, що Україна — це країна з мільйонами працьовитих, добре освічених громадян. «Країна, з якою ми пов'язані тісніше, ніж будь-коли раніше, завдяки українцям, які зараз живуть тут із нами», — наголосив канцлер Німеччини.
«Незалежно від війни вже розпочато десяток інвестиційних проєктів, і німецькі компанії наразі звертаються по інвестиційні гарантії до федерального уряду ще стосовно 30 проєктів. Відновлення розпочалося, і до неї долучилися німецькі компанії», — заявив заступник голови OA Крістіан Брух (Christian Bruch).
За його словами, ризик війни можна контролювати, особливо в західній і центральній частинах країни, однак необхідні привабливіші пропозиції державного і приватного фінансування, а також страхові рішення.
Керуючий директор AHK Ukraine Райнер Перау також вважає, що безпекова ситуація дає змогу в більшості регіонів відновити ділові поїздки, щоб започатковувати бізнес.
Німецько-українська торгівля
Зазначається, що за перші вісім місяців 2023 року німецько-українська торгівля зросла приблизно на 30% і сягнула 6,2 млрд євро: імпорт у Німеччину знову трохи знизився — на 5,5%, до 1,8 млрд євро, тоді як експорт зріс на 52% — до 4,4 млрд євро.
Нагадаємо
За даними Євростату, статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 серпня 2023 року мали 4 млн 155,6 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, котрі залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, 98% з яких — громадяни України.
На кінець серпня основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 175,70 тис. осіб; 28,3% від загальної кількості), Польща (960,55 тис. осіб; 23,1%) і Чехія (365,09 тис. осіб; 8,8%).
Сумарна частка цих трьох країн становить 60,2%. При цьому за останні п'ять місяців кількість бенефіціарів тимчасового захисту від України в Німеччині збільшилася на 108 тис. осіб, у Чехії — на 39,8 тис., тоді як у Польщі скоротилася на 39,2 тис.