За словами керівника проектів міжнародної девелоперської компанії Greenville Наталії Дубик, головна ідея полягає в тому, щоб відбудувати пошкоджену інфраструктуру краще, ніж було до війни, враховуючи кращий європейський досвід. Але головний пріоритет — безпека.

«Серед характерних рис післявоєнного будівництва на першому місці залишається безпека. Увага буде зосереджена на просторих багатоярусних підземних паркінгах, бомбосховищах та укриттях різних типів. Паркінг виконує подвійну роль — це стоянка для автомобілів та одночасно надійне укриття. Варто пам’ятати, що девелоперська галузь розвивається за тим вектором, який задає ринок. Тому специфіка попиту вже зараз впливає на забудовників: майбутні проекти, скоріше за все, намагатимуться будувати подалі від воєнної та критичної інфраструктури, щоб не ставити під потенційну загрозу мешканців житлових комплексів. Хоча, як бачимо, ракетні обстріли ворога хаотичні: під вогонь можуть попасти і передмістя, і спальні райони, і центр. Стовідсоткової гарантії — „ось, ця локація безпечна“ — немає», — відзначає експертка.

Вже цієї осені набудуть чинності державні будівельні норми на бомбосховища, тому забудовники та архітектори зможуть взяти їх в роботу.

Також серед трендів у будівництві житлових комплексів актуальними будуть інклюзивність, технологічність, впровадження сучасних інженерних рішень, альтернативних джерел електропостачання та навіть штучного інтелекту. За словами Наталії Дубик, після завершення війни додому повернуться тимчасово переміщені особи (згідно офіційних оцінок ООН, зараз перебуває близько 8 мільйонів українців за межами України), які будуть екстраполювати передовий європейський досвід на будівництво житла, в якому вони хочуть жити.

«Інвестор стає все більш вимогливим, освіченим, розбірливим, з європейським баченням. Данський архітектор та письменник Ян Гейл, відповідаючи на питання, як пристосувати житло під умови війни, казав, що житло будують для людей, а не для війни. Тож повоєнна архітектура буде орієнтована на новаторські концепції, свіжі дизайнерські рішення, mixed-used формати. Тобто такі проекти, що створюють комьюніті, в якому жити цікаво, безпечно, комфортно та різноманітно. Не просто житловий комплекс, а життєве середовище, в якому можна працювати, ростити дітей, займатися спортом, відпочивати тощо: людиноцентричний формат live-work-play», — розповідає менеджерка Greenville.

Поліфункціональний житловий комплекс, який забезпечує автономність життя, гостро актуальний і під час воєнного стану з комендантським часом та повітряними тривогами: будь-яка необхідна інфраструктура знаходиться в діапазоні 10−15 хвилин пішки.

Ще одна характерна риса девелопменту найближчого майбутнього — створення цікавих місць. Інвестор вкладає кошти не просто в квадратні метри, а в концептуальний простір, в якому всі складові поєднані спільною ідеєю та філософією. У Києві такі проекти вже реалізуються. Після війни їх, скоріше за все, буде ще більше. Цікаві місця роблять привабливим сам район розташування, квадратні метри там коштують дорожче, для комерції подібні житлові комплекси також у пріоритеті.

Наталія Дубик відзначає, що незважаючи на війну та економічну кризу, еволюція девелоперської галузі в Україні неминуче відбувається. Майбутні проекти будуть не лише привабливі естетично, але й якісні з технічної точки зору, соціально орієнтовані та різноманітні концептуально, з новими формами наповнення житлової території.