За час повномасштабного вторгнення ми переконалися, наскільки яскраво у нашому суспільстві й у нашої держави виражені їхні сильні та слабкі сторони. На мою думку, найяскравіше чи не ключовою перевагою України себе продемонструвала цифровізація. Економіки. Держави. Побуту.

Україна як держава й українці як суспільство виявилися достатньо ефективними в тому, щоб автоматизувати та перенести у цифрову форму дуже багато критичних для виживання країни та людей сервісів. Пандемія коронавірусу пришвидшила попит на діджиталізацію в усьому світі, в тому числі в Україні. Повномасштабна війна цей тренд активно підтримує, бо вимагає від держави та суспільства ставати все більш і більш адаптивними. В тому числі для того, щоб українці за кордоном і на тимчасово окупованих територіях мали доступ до державних сервісів. Діджиталізація фундаментально змінює саму модель взаємодії держави та людини. І ми як країна робимо в цьому процесі значні успіхи.

Для багатьох це стало символом того, що російський міф про Україну як «державу-невдаху» — не більше ніж вигадка хворобливої російської пропаганди. Україна та українці довели свою спроможність задавати тренди та нові стандарти цифрової трансформації. Успішні проєкти, які були реалізовані до і навіть під час повномасштабного вторгнення:

  1. Державний портал «Дія» — стала претендентом на визнання однією з офіційних реалізацій Європейського цифрового гаманця. «Дія» вже дозволяє замістити десятки державних послуг для приватних осіб чи підприємців.
  2. У тих галузях, в яких працює мій бізнес — у сфері фінансових послуг і на газовому ринку — практично всі процедури та процеси автоматизовані та цифровізовані. Торги за родовища й отримання ліцензій Національного банку — все це можна отримати без необхідності занести «паперову копію» документів у 25 різних кабінетів.
  3. Реалізовано проєкт «Кабінет водія». Зараз це велика система, яка дала можливість оплачувати штрафи, отримати інформацію про транспортні засоби та електронні права, без корупції та затягування часу отримати міжнародні дозволи на перевезення.
  4. Сервіс Є-малятко, інтегрований з Дією, надає понад 10 державних послуг, пов'язаних з новонародженими та дітьми.
  5. Портал будівельних дозволів e-construction.gov.ua, де можна оформити дозволи СС1 та СС2, а також — у вигляді пілоту — ввести об'єкт в експлуатацію.
  6. Медичний портал helsi, який дозволяє зручно записуватися на прийом до лікаря, отримати доступ до всіх цифрових рецептів та — загалом — керувати своєю взаємодією з медициною.

Це — успіхи останніх років. Але нам є ще над чим працювати. І це можна робити прямо зараз. В яких галузях нам треба більше цифровізації?

  1. Освіта. Наразі українська освіта безнадійно відстає від європейської, американської, азійської. А вимоги до рівня та кваліфікації спеціалістів зростають. Цифровізація цієї галузі дозволить поширити онлайн-курси для викладачів, розширити доступ до освіти в селах і малих містах. Так, коронавірус та війна дозволили зробити сильний буст онлайн-освіті, але й тут є куди рости. Крім того, у розвинених країнах існують портали, які надають якісні освітні послуги людям з когнітивними, мовними, комунікаційними й навчальними розладами.
  2. Розвиток міст. Концепція «розумного міста», технології управління трафіком в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові, управління відходами, енергією тощо — це все те, що вимагає діджитал-технологій, що переважно залежить від місцевого самоврядування і над чим потрібно працювати прямо зараз.
  3. Податкова та митна системи. Думаю, тут і не треба особливо коментувати. Колись ми зможемо подавати звіти, отримувати довідки, сплачувати митні платежі, проходити митницю без ризиків, а скандали з блокуванням податкових накладних назавжди підуть у минуле.
  4. Енергетика. Тут можна говорити про багато напрямків роботи, наприклад:
  • автоматизація підключень промислових підприємств та інших господарчих об'єктів до мережі. Бо зараз за стандартами підключення до мереж Україна одна з найгірших у світі;
  • цифровізація карт газових та нафтових родовищ. Стежити за обсягами видобутку і зберіганням газу в ПГС. Програмне забезпечення може оцінювати перспективи родовищ, розподіляти ризики;
  • цифровізація даних по енергозбереженню.

Так, автор дуже позитивно й оптимістично дивиться на діджиталізацію, і повномасштабна війна тільки посилила необхідність прискорити її впровадження. Бо ми бачимо на прикладі корупційних скандалів, що людський фактор занадто складний і ризикований. Чим більше процесів автоматизовано — тим менше корупції та спокуси. Тим краще для країни й для суспільства в цілому.

У нас є сумна звичка жалітися на тяжку українську долю, але треба визнати, що за останні 5 років саме цифрова трансформація держави та суспільства в цілому знизила корупційні ризики для звичайного громадянина, спростила взаємодію громадянина та бізнесу з державним апаратом, подарувала справжню надію побачити українську державу зручним сервісом, а не страшним левіафаном, який випиває усі соки з людини й економіки.

Крім того, діджиталізація дозволяє сформувати позитивний імідж для України за кордоном як передової, технологічної, перспективної країни. Яка не тільки здатна виграти війну, але й успішно відновитися й розвиватися після війни.

Олександр Кацуба — український підприємець, експерт у сфері енергетики, власник компанії Альфа Газ.