Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

«До ухвалення законодавства системі не було зрозуміло, що таке „віртуальний актив“. Тому ми працювали над тим, щоб зробити „віртуальні речі“ такою ж сутністю, як, наприклад, мобільний телефон. І це вдалося. Тобто зараз у нас прописано, що таке „цифрова річ“ і які ознаки вона має, яке правове регулювання до неї може застосовуватися», — прокоментував ухвалений закон заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

Згідно з пояснювальною запискою до першого законопроєкту, запропоновано доповнити ст. ст. 177 і 179−1 Цивільного кодексу України поняттям «цифрові речі». До цифрових речей належать віртуальні активи, цифровий контент, облікові записи в онлайні, гроші та цінні папери, які існують винятково в цифровій формі.

Окрім визначення кола цифрових речей, у законопроєкті визначено основні постулати правового регулювання майнового обігу цифрових речей та закріплення можливості поширення положень щодо речей матеріального світу на цифрові речі.

Своєю чергою, згідно з євроінтеграційним законопроєктом № 6576 визначається сфера цивільних правовідносин, виокремлюються суб'єктивні та об'єктивні критерії відповідності цифрового контенту (послуги) умовам укладеного договору, встановлюються правові наслідки ненадання цифрового контенту (послуги) за договором, а також невідповідності контенту (послуги). Крім того, визначаються підстави та правові наслідки відмови від договору, за яким надається цифровий контент (послуга).