Провадження у цій справі було зупинене у 2019 році, як вважає банк, на формальних підставах. Несподівано у 2023 році провадження було поновлено — у період, коли Дніпровський апеляційний суд (ДАС) вже прийняв ряд негативних рішень проти банку у подібних спорах. І поновлено саме тією колегією, яка, на думку банку, приймала вочевидь незаконне рішення у подібній справі. Банк добився відводу такої колегії ДАС від розгляду справи. Але вже після поновлення провадження у справі, банк здобув перемогу у Верховному Суді у інших справах з подібними правовідносинами, висновки у яких мають застосовуватись іншими судами.

«Застосування у цій справі висновків Верховного Суду є очікуваним банком та таким, що унеможливить будь-які подальші спроби колишніх власників повернути собі ПриватБанк та оскаржити пов’язаними з колишніми власниками особами законні дії держави в рамках проведення націоналізації. Справедливість перемогла!» — йдеться у позиції банку.

Нагадаємо, що в 2016 році, коли загалом порятунок Приватбанку коштував державі 155 млрд грн, саме завдяки операції bail-in статутний капітал Приватбанку вдалося збільшити на 29,4 млрд грн. Однак, незважаючи на беззаперечну законність цієї процедури, деякі повʼязані з колишніми власниками та топ-менеджментом банку особи вже роками штурмують українські суди в надії відібрати у Приватбанку, а відтак у держави, мільярди гривень.

Довідково: Відповідно до Директиви 2014/59/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС «Про основні положення щодо фінансового оздоровлення та виведення з ринку неплатоспроможних банків та інвестиційних фірм» від 15.05.2014 процедура «бейл-ін» («bail-in tool») визначена як один із способів оздоровлення неплатоспроможного банку його інвестором. Така процедура передбачає списання незабезпечених вимог кредиторів та/або їх конвертацію у частку у статутному капіталі (наприклад, акції), внаслідок чого зменшується загальна сума зобов'язань кредитної установи, що розширює можливості її фінансового оздоровлення.

В Україні процедура «bail-in» імплементована Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», її легітимна мета та законність підтверджена висновками Великої Палати Верховного Суду у справі за позовом колишнього акціонера банку — Дубілета О.В.