З 1 липня 2023 року Україна приєднується до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки — Common Reporting Standart (CRS). Це зафіксовано у відповідному законі (2970-IX), який парламент ухвалив 20 березня цього року. Приєднання до CRS обговорювалося давно, однак і досі залишає багато запитань. Особливо враховуючи різке збільшення кількості українців, які стали резидентами інших країн через війну.
Спробуємо розібрати в цьому та відповісти на ключові питання.
Що таке CRS
Відповідно до правил CRS фінансові установи (в першу чергу, це банки) держави, яка приєдналась до цього Стандарту зобов’язані здійснювати перевірку (due diligence) фінансових рахунків та виявляти осіб, які є податковими резидентами інших країн- учасниць обміну.
Далі фінансові установи подають зібрану інформацію до податкових органів своєї держави-учасниці. Уповноважений податковий надсилає інформацію про такі рахунки у ті країни, резидентами яких є власники чи контролюючі особи власників таких рахунків.
Таким чином, податкові органи кожної країни-учасниці отримають інформацію про рахунки своїх резидентів у інших країнах і зобов’язані надати таку інформацію про рахунки нерезидентів іншим країнам-учасницям відповідно до їх резидентності.
Отримати інформацію про рахунки своїх резидентів українська податкова могла і раніше, але тільки за окремими індивідуальними запитами. Зараз буде передано одночасно весь масив інформації.
За які періоди буде збиратися і передаватися/отримуватиметься інформація
Фінансові агенти зобов’язані почати збирати інформацію з 1 липня 2023 року. 1 липня 2024 року завершується перший звітний період (рік), за який податкові органи отримають дані про рахунки. Обмін даними почнеться у 2024 році.
Українська податкова також отримає дані від інших країн за цей же період. Хоча, як говорять розробники законопроекту, ймовірніше податкова отримає інформацію за весь 2023 рік, оскільки такий збір іншими країнами почав здійснюватися з моменту їхнього приєднання до CRS, відтак вони можуть передати весь масив інформації.
Яку інформацію отримає українська податкова
Передання інформації здійснюватиметься після встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків шляхом подання звітів про підзвітні рахунки. До таких підзвітних рахунків належать не тільки банківські, але й платіжні, рахунки у цінних паперах, інші види рахунків, договори, які відповідають критеріям, визначеним Угодою FATCA та/або Багатосторонньою угодою CRS.
Українська податкова отримає інформацію про рахунки громадян України, які ідентифіковані резидентами України у відповідному банку чи фінансовій установі іноземної держави. Зараз це понад 110 країн, які приєднались до обміну за правилами CRS.
Що означатиме отримання українською податковою такої інформації
Отримані звіти є предметом камеральної перевірки. Встановлена градація рахунків.
Для фізичних осіб:
- рахунки з високою вартістю — з залишком або вартістю понад $1 млн станом на 30 червня 2023 року,
- рахунки з низькою вартістю — залишком або вартістю до $1 млн станом на 30 червня 2023 року.
Для юридичних осіб:
рахунки — з залишком або вартістю до 250 тис доларів США станом на 30 червня 2023 року.
Першочергово здійснюватимуться перевірки рахунків з високою вартістю. На час дії воєнного стану податкова не здійснюватиме донарахування податків на підставі отриманої інформації.
Також, варто звернути увагу на те, що забороняється надання податковими органами інформації щодо підзвітних рахунків (у тому числі отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог КПК України.
Як фінансова установа визначатиме резидентність особи
Зараз багато українців, які змушені були виїхати з України через війну, мимоволі стали податковими резидентами інших країн. Тому виникають питання, як будуть діяти банки в таких ситуаціях.
Варто врахувати, що згідно з правилами СRS особа самостійно зазначає свою податкову резидентність при встановленні відносин з банком, тобто при відкритті рахунків. Коли особа, яка виїхала, наприклад, в ЄС і отримала там тимчасовий захист, відкривала рахунок в установі банку, то заповнювала форму щодо своєї податкової резидентності згідно CRS.
Якщо в ній особа вказала, що вона є резидентом України, при цьому в неї українське громадянство, в Європі вона знаходиться на правах тимчасового захисту, то в банку немає підстав не вважати її резидентом України. Відповідно інформація про її рахунки буде надана до української податкової.
З іншого боку, якщо громадянин України, який має рахунки в банках України, виїхав за кордон і проживає там понад 183 дні на рік, однак при відкритті рахунку в українському банку, він вказав своє місце проживання в Україні, своє українське громадянство і більше того на момент відкриття рахунку постійно проживав в Україні, то його виїзд за кордон не змінить його ідентифікації банком як резидента України.
Можемо припустити, що банки не здійснюватимуть дослідження кожного свого клієнта на предмет його постійного проживання, центру життєвих інтересів та інших критеріїв, які будуть необхідні для визначення податкової резидентності. Однак, банки мають право в разі виникнення сумнівів отримати додаткову інформацію чи навіть розірвати ділові відносини, якщо така інформація не буде надана. Тому питання податкової резидентності і резидентності згідно з CRS може не завжди співпадати.
Отже, українські банки не матимуть підстав для звітування про рахунки громадян України в ті країни, де вони проживають більше 183 дні.