►Читайте телеграм-канал«Мінфіну»: головні фінансові новини
IT-пасіка
Співзасновник проєкту Ігор Курдін зазначає, що нова технологія бджолярства здатна врятувати не лише врожай, а й самих бджіл, коли українські ІТ-пасіки стануть масовим явищем.
«У 2015 році я поговорив із друзями, які також розуміються на інженерії — і ми разом створили перші прототипи Smart-вуликів. Проєктом зацікавилися деякі університети, адже раніше вони не могли так точно відстежувати поведінку бджолиних родин. А завдяки нашому винаходу така можливість з’явилася навіть взимку», — розповідає Курдін.
Запустити ІТ-пасіку в Україні вдалося за підтримки ООН і програми Polish Challenge Fund. Курдін разом з командою подали заявку і були відібрані одними з перших.
Коли українці лише починали, у світі було не більш як 10 схожих проєктів. Однак стартапери з України стали першими, хто зробив так, щоби вулик працював цілодобово та автономно весь рік — без підзарядки від жодних сторонніх джерел струму та з мінімальним технічним обслуговуванням.
Стартапери встановили вулики у кількох країнах світу, клімат яких схожий на український. На смартфон пасічника щогодини надходить інформація про температуру та рівень вологості всередині кожного вулика. Також завдяки цій технології відомо, скільки меду принесли бджоли, скільки їх сьогодні вилетіло, а скільки — прилетіло.
Ще одна важлива перевага — сенсори дозволяють «бачити», як живе бджолина родина взимку. Цього не знають бджолярі зі звичайними вуликами.