ФРС на роздоріжжі
Насправді, фінансовий тиждень розпочався ще в неділю, коли було прийняте рішення про купівлю швейцарського гіганта Credit Swiss його давнім конкурентом UBS. Все відбулося не від гарного життя, банк майже банкрут із історією в понад півтора сторіччя — потрібно було рятувати, щоб не допустити подальшого «зараження» банківської системи. Хтось назвав те, що відбулося, поглинанням, хтось злиттям, а найчесніші та найвідвертіші — «одруженням під дулом пістолета».
Та краще таке одруження, ніж велика банківська катастрофа. І, напевно, праві були ті експерти, які віддали належне авторам, організаторам та виконавцям проєкту з купівлі одного з найбільших банків у світі, на здійснення якого знадобилося всього три дні.
Звісно, були й постраждалі: ціна купівлі акцій виявилася на дві третини нижче, ніж при закритті торгів напередодні продажу, а власники так званих AT1 облігацій, випущених банком на $18 мільярдів, взагалі залишилися ні з чим, борг було списано. Але все одно — це краще, ніж масштабна глобальна катастрофа у банківській сфері.
Як бачите, керівникам ФРС було над чим подумати, коли вони зібралися на чергове засідання у вівторок, щоб спробувати знайти той єдиний шлях, який дозволяє пройти між Сциллою інфляції та Харібдою банківської кризи з найменшими втратами. Зробити це повністю неушкодженим точно не вдасться, адже втрати серед банків вже є, й чималі, і вся ця історія ще дуже далека від завершення.
Рішення, зрештою прийняте центральним банком США, співпало з очікуваннями ринку: ставку підвищили на 25 б.п. Чи міг ФРС залишити все як було, не підвищуючи, щоб полегшити життя американським банкам, які страждають від стрімкого підвищення вартості грошей? Міг, і таким чином офіційно визнав би, що в банківському секторі є проблеми, що, зі свого боку, ще більше налякало б банки, їх клієнтів і фінансові ринки загалом, і могло б привести до дуже прикрих наслідків.
Чи був шанс підвищити ставку на 50 б.п., як натякав Пауелл ще два тижні тому? Був, але це стало б неабияким шоком для банківської системи, і наслідки могли б бути непередбачувані. ФРС обрав поміркованість і пішов в ногу з ринком, продемонструвавши послідовність у боротьбі з інфляцією і не наробивши швидкої біди у фінансовій індустрії.
Також потрібно сказати, що цього разу Пауелл трохи пом’якшив риторику, змінивши заяви про наміри «продовжувати підвищення ставки», які лунали після минулого засідання, на більш помірковані фрази про те, що «додаткові заходи, що передбачають жорсткішу монетарну політику, можуть бути виправдані». Про зниження ставки цього року ФРС мови не веде, але дуже ймовірно, що в підсумку наміри розійдуться з реальністю.
Дуже схоже на те, що нинішній цикл підвищення ставки добігає кінця, а з ним почнеться шлях у зворотному напрямку. Саме так вважають ринки, прогнозуючи вже три зниження ставки цього року. Це саме те, на що всі давно чекають, але чи принесе це радість та веселощі інвесторам?
Якщо звернутися до історичних прикладів, то за останні півсторіччя, щоразу, як ФРС розвертався у бік зниження, завершуючи цикл, ринок акцій втрачав від 27% до 58%. Власне, нічого дивного, адже «розворот», як правило, починається після того, як ФРС бачить, що зайшов занадто далеко, в економіці щось «зламалося» і ситуацію потрібно виправляти, вливаючи гроші в систему.
Так було завжди і немає вагомих причин думати, що цього разу буде інакше, адже три регіональних банки вже «зламалися», а на підході є ще декілька проблемних кандидатів.
Проблеми банків не вирішені
Історія з банками триває, і, на додачу до рішення ФРС про подальшу долю монетарної політики, саме вона стала одним із головних каталізаторів ринкових злетів та падінь цього тижня.
Цікаво було спостерігати, як позитивно ринок сприйняв рішення ФРС та слова Пауелла про те, що банківська система надійна і витримає тиск. Індекси поповзли вгору і все зазеленіло, аж доки на сцену на вийшла Міністр фінансів Єллен із заявою про те, що Мінфін «не збирається гарантувати депозити у всіх банках одночасно», заперечивши те, що казала напередодні, обіцяючи потужну підтримку банкам. Ринки засмутилися і почервоніли.
Пані Єллен, схоже, зрозуміла, що сказала щось не те, і наступного дня «розвернулася» знову, запевнивши ринок, що «масштабні заходи, які допоможуть забезпечити надійність депозитів, вже здійснені» і «додаткові інструменти, щоб перешкодити розповсюдженню проблем у банківській індустрії, можуть бути задіяні».
Цікаво, що останні заяви пані Єллен є підтвердженням того, що проблеми нікуди не зникли, і це, власне, певною мірою суперечить тому, що сказав Пауелл. Якось не дуже гарно, коли позиції ФРС та Міністерства фінансів і публічні заяви їх керівників протирічать одне одному. Кому ж тепер вірити?
Вірте історії і своєму власному аналізу. Якось не схоже, щоб криза у банківській сфері вже закінчилася. Замала жертва, щоб почати новий цикл! За даними The Wall Street Journal, майже дві сотні регіональних американських банків мають проблеми, схожі на ті, які виникли у перших жертв, і не всі з них зможуть пережити цей рік.
Читайте також: ФРС не помітила банківської кризи: чи бачать її передвісники в Україні аналітики та наші читачі
Якщо врахувати, що інфляцію ще не подолано, економіка наближається до рецесії, фінансові результати компаній погіршуються, а масові звільнення тривають, то навряд чи все це можна вважати гарними передумовами для початку bull market вже найближчим часом. Найімовірніше, попереду, цього року, на нас чекає досить болючий і турбулентний період, а ось вже потім, дуже сподіваюся, вгору! Власне, історія лише повторюється і я не бачу жодних причин думати, що цього разу буде інакше.