►Читайте телеграм-канал«Мінфіну»: головні фінансові новини
Що зміниться
У Нацбанку запровадження змін пояснюють, необхідністю посилити дотримання учасниками платіжного ринку вимог законодавства.
Зокрема, Національний банк зобов’язав еквайрів та інших надавачів платіжних послуг (банки та небанківські фінансові установи), що беруть участь у здійсненні платіжної операції, супроводжувати її детальною інформацією, передбаченою законодавством.
«Деякі учасники платіжного ринку в момент ініціювання платіжної операції між рахунками фізичних та юридичних осіб не супроводжували такі платежі інформацією про отримувача коштів. Це, зокрема, призводило до неможливості визначення, на чию користь проводилися такі платежі», — зауважують у НБУ.
Крім того, Нацбанк визначив, що еквайр чи інший надавач платіжних послуг (банк або небанківська фінансова установа) під час здійснення платіжної послуги, ініційованої користувачем на користь отримувача через еквайра чи іншого надавача платіжних послуг, не є ані платником, ані отримувачем за нею.
В НБУ пояснили, що підміна ролі учасника платіжного ринку створювала умови для приховування мети розрахунків.
«Наприклад, поповнення ігрових рахунків у організаторів азартних ігор маскувалось під грошові перекази. Платіжний посередник зобов’язаний виконати доручення платника — переказати кошти зазначеному отримувачу, а не самостійно вирішувати згодом, на чию користь здійснити цей платіж», — зауважує Нацбанк.
Регулятор також зобов’язав еквайрів за кожною виконаною платіжною операцією, включаючи операцію, здійснену за участі іншого надавача платіжних послуг, володіти інформацією про платника та отримувача (повний номер платіжної картки/найменування та номер рахунку торговця).
Нацбанк зазначає, що еквайри зазвичай залучають посередників для надання платіжних послуг у мережі інтернет, що, зокрема, сприяє поширенню безготівкових розрахунків та зниженню їх вартості. Водночас існує ризик втрати еквайром контролю за тим, кому саме будуть зараховані кошти та чи відповідає діяльність отримувача тому виду, який встановлено кодом наданого віртуального терміналу (так званий МСС-код).
«Встановлена Національним банком вимога запобігатиме міскодингу, зокрема підвищить для банків прозорість роботи, а для користувачів платіжних карток — розуміння, на чию саме користь здійснено платіж», — йдеться у повідомленні.
Також регулятор деталізував вимоги до документів, що надаються для підтвердження здійснення операцій з використанням платіжних інструментів, зокрема до квитанції платіжного терміналу.
Що очікує НБУ
Національний банк очікує, що дотримання учасниками платіжного ринку цих вимог сприятиме запобіганню здійснення ними:
- переказів від чи на користь суб'єктів, що, зокрема, здійснюють неліцензовану діяльність, діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків тощо;
- міскодингу (підміни коду категорії діяльності торговця) під час виконання платіжних операцій;
- підміни інформації, що має супроводжувати платіжну операцію відповідно до вимог законодавства.
«Як наслідок, це сприятиме підвищенню прозорості платіжних операцій та посиленню рівня захисту прав їхніх користувачів», — сподіваються у НБУ.
Водночас регулятор надав учасникам платіжного ринку, що здійснюють емісію та еквайринг платіжних інструментів, місяці для приведення діяльності у відповідність до оновлених норм.
Нагадаємо
Як писав раніше «Мінфін», Національний банк проводить перевірки та готує заходи щодо дев'яти банків, які, можливо, застосовували схеми по ухиленню від сплати податків учасниками грального ринку.
За словами члена парламентської тимчасової слідчої комісії (ТСК) по роботі грального бізнесу, керівника комітету Верховної Ради з фінансів Ольги Василевської-Смаглюк, через нелегальні схеми пройшло понад 54 млрд грн, які потім виводяться на зарплати в конвертах, «чорне зерно» та фінансування тероризму.