Зростання цін сповільнилося: що не дає приборкати інфляцію

Аналітики НБУ зафіксували незначне зниження інфляції в Україні у січні — до 26% (із 26,6% за підсумками 2022 року). А також повідомили, що уповільнення зростання цін тривало й у лютому, хоча й не вказали, наскільки помітно. У звіті наводяться лише оцінки лютневих очікувань:

  • підприємств — 23,3%;

  • банків — 22,9%;

  • фінансових аналітиків — 18,1%;

  • домогосподарств — 11,8%.

У НБУ звернули увагу на те, що згасання інфляції почалося раніше, ніж очікував регулятор, із двох причин: покращення ситуації в енергетиці та тепла зима 2023 року, що дозволило додатково заощаджувати дороге паливо.

Зниженню зростання цін також сприяли успіхи наших ЗСУ на фронті. Деокупація Херсонської області та розблокування товарів із інших областей збільшили пропозицію продуктів, а стабільна ситуація на валютному ринку не давала підживлення для їхнього подорожчання.

Свою роль відіграла і сприятлива ситуація з цінами на пальне, що займає значну частку у собівартості продукції. Наприклад, у тому ж харчопромі вона становить близько 15%. Тому зростання цін на ПММ відразу ж б'є по вартості решти продукції.

Нині, завдяки зниженню світових цін на нафту та насиченню вітчизняного ринку достатніми запасами пального, ціни на нього почали знижуватися. Так, із початку року бензин та дизпаливо втратили 4−5 грн на літрі, або 8−10%.

Це сповільнило подорожчання транспортних послуг. Позитивно на цінах позначився і мораторій на збільшення тарифів ЖКГ для населення.

Водночас, аналітики НБУ зазначають, що фактори, які розганяють інфляцію, залишаються досить суттєвими. Заважають зниженню роздрібних цін великі енергетичні витрати підприємств після виникнення дефіциту е/е через атаки держави-терориста. Окрім того, високу інфляцію стимулює вичерпання запасів продукції тривалого зберігання.

Читайте також: Інфляція почала сповільнюватися раніше за очікування Нацбанку

Податкові надходження знижуються: як наповнюють бюджет

В аналітичному огляді відзначається значний дефіцит держбюджету у січні (161,1 млрд грн) та лютому (понад 249 млрд грн).

В НБУ пояснили, що, здебільшого, касовий розрив скарбниці, як і у 2022 році, перекривався за рахунок міжнародної допомоги. Проте, більшу частину коштів Україна отримує у вигляді кредитів ($3,9 млрд) і меншу — як гранти, які не потрібно повертати ($2,4 млрд).

Значним джерелом фінансування бюджету залишаються розміщення ОВДП. Продаж цих паперів активізувався після того, як НБУ дозволив банкам формувати до 50% обов'язкових резервів за рахунок окремих випусків держоблігацій. Тих, що увійшли до його бенчмарку: тепер таких випусків шість. Ці папери у банків нарозхват, тому Міністерство фінансів може активніше залучати кошти на внутрішньому борговому ринку — 84 млрд грн.

Найгірші справи з традиційними джерелами наповнення бюджету. Нацбанківці відзначили скорочення бюджетних доходів у січні-лютому, порівнюючи з минулорічними, насамперед, через звуження податкової бази, а також високі обсяги відшкодування ПДВ у два перші місяці 2023-го.

Ключовими видатками держбюджету залишаються фінансування оборони та безпеки (виплати військовослужбовцям), відновлення пошкодженої інфраструктури, соцвиплат та закупівель критично важливих товарів та послуг.

Читайте також: Податок на нерухомість у 2023 році: як його сплатити під час війни та кому цього можна не робити

Що відбувається з економікою: 76% компаній планують розширюватись

Український бізнес дуже важко переносить воєнний стан економіки. Аналітики Нацбанку посилаються на результати опитування AmCham, які показують, що майже у половини (47%) компаній продажі впали на 30%, а ще у 19% респондентів вони взагалі впали на понад 50%. Найчастіше про втрату половини та більше продажів повідомляють підприємства торгівлі, транспорту, харчової та видобувної промисловості, а також аграрії.

Для розуміння настроїв, регулятор навів приклад із опитуванням Європейської бізнес асоціації, де майже порівну розділилися оптимісти та песимісти: 38% компаній прогнозують погіршення стану справ у своїх господарствах найближчі 6 місяців, а 33% — чекають на поліпшення ситуації. 29%, що залишилися, не розраховують на значні зміни. Водночас, 76% опитаних підприємств планують розширення бізнесу.

Із ключових фактів НБУ виділив такі:

  • З початку лютого дефіцит електроенергії почав скорочуватися, і зійшов нанівець до кінця місяця. Що допомогло збільшити завантаження металургійних та трубних підприємств. Це разом із покращенням зовнішньоекономічної цінової кон'юнктури сприяло відновленню роботи гірничо-збагачувальних комбінатів.

  • Хімічні підприємства нарощували виробництво мінеральних добрив перед весняним посівом.

  • Відновили роботу ряд харчових заводів. Вплив енергокризи послабився для молочних підприємств та м'ясопереробників.

  • В агросекторі розпочалася весняна посівна, яка ускладнюється пізнім збиранням кукурудзи (незібраними залишаються 5% площ), тепличні комбінати почали відвантажувати огірки нового обігу.

  • У тваринництві сезонно скоротилася пропозиція сирого молока, але з кінця лютого очікується його зростання. Завдяки нарощуванню поголів'я курей найближчими місяцями прогнозується зростання виробництва яєць.

  • Перевезення в рамках «зернового коридору» у лютому зросли на 19%, порівнюючи з попереднім місяцем.

Читайте також: Лайфхаки для підприємців: як зробити бізнес зручнішим та прибутковішим

Ринок праці: безробітних багато, на підвищення зарплат розраховувати не варто

У лютому, завдяки сезонному пожвавленню, зросла кількість резюме та вакансій, проте навантаження на одну вакансію залишалося великим. А опитування показали, що 33% тих, хто був працевлаштований до 24 лютого 2022 року та звільнений після початку війни, так і не знайшли роботу. Що пояснюється скороченнями кадрів десь у половині опитаних компаній.

Зростання доходів домогосподарств на початку 2023 року забезпечувалося переважно за рахунок виплат військовослужбовцям. Згідно з опитуванням ЄБА, 61% підприємств не збираються змінювати зарплати, а 28% — планують підвищення.

Платіжний баланс та валютний ринок

У січні (порівнюючи з груднем) імпорт падав активніше, ніж експорт. Регулятор пояснює це зменшенням закупівлі продукції машинобудування та промислових виробів. Завдяки цьому дефіцит торгівлі товарами звузився, хоча й залишався значним. Водночас, надходження міжнародних грантів були меншими, ніж попередніми місяцями, внаслідок чого сальдо поточного рахунку повернулося до від'ємних значень.

Як і раніше, надходження капіталу до держсектору забезпечувалося за рахунок міжнародної допомоги. Наприклад, у січні Україна отримала перший транш у розмірі 3 млрд євро в рамках нової масштабної Програми макрофінансової допомоги від ЄС на 2023 рік.

При цьому скоротився чистий відтік капіталу з реального сектору, завдяки меншому нарощуванню нерезидентами заборгованості за торговельними кредитами та надходженням гарантованих позик енергетичному сектору.

З 24 лютого 2022 року до 1 березня 2023-го обсяг міжнародної допомоги Україні перевищив $38 млрд грн, а золотовалютні резерви Нацбанку на початок лютого досягли $29,9 млрд.

У лютому пропозиція іноземної валюти підживлювалася як сезонним збільшенням її продажів (переважно підприємствами АПК для підготовки до посівної кампанії), так і насиченням ринку готівковою іноземною валютою. У тому числі, за рахунок зменшення попиту населення через можливість купівлі безготівкового долара/євро з подальшим розміщенням на депозит.

Позитивно на валютному ринку відбилося згортання Нацбанком емісії гривні, яка у 2022 році через викуп Нацбанком ОВДП досягла 400 млрд грн.

Автор:
Фінансовий журналіст Лисенко Олена