Що там за поребриком

Надійшли дані щодо росії за минулий рік і початок цього. У них нічого особливо цікавого, але вони мені потрібні для того, щоб про цікаве поговорити, тож enjoy:

1. У розрахунках використовується 13%-ва інфляція. Велике питання — наскільки ця цифра є адекватною до споживчого кошика. «Інфляція, що спостерігається», тримається понад 20%.

2. Ритейл-продажі впали на 6,5% до грудня, на 7,3% до 1 лютого, у лютому були стабільними. У реальному вираженні ритейл повернувся на рівень 2011 року. Знову ж таки — рахуємо з 13%-вою інфляцією, інфляція в ритейлі, звичайно, є вищою і дуже близькою до 20%, тобто продажі впали щось на рівень 2009 року.

3. Непродовольчий роздріб упав на 11% за рік, на 16% — у листопаді-грудні. Це гарний індикатор зміни доходів середнього класу — але, звичайно, ті, хто виїхали, теж впливають.

4. Імпорт упав на 20% у доларах — із урахуванням падіння долара на 15%, зростання цін у доларах на 5% та ймовірної середньої додаткової націнки на імпорт у 10%, у зв'язку з тим, що везуть тепер криво, — це падіння у натуральних величин приблизно на 40%.

5. Придбання нових автомобілів. Тут падіння на 50%.

6. Депозити населення у банках протягом року впали на 1 трлн рублів (із 34,5 до 33,5);

7. Різке падіння приросту боргів — на 50%, порівнюючи з 2021 роком (нових лише на 2,4 трлн рублів, на 7%, тобто «не вибрано» 2,5 трлн, $40 млрд).

9. Оцінка «знизу» за тими, хто поїхав довгостроково (знайшли роботу, влаштувалися), — 1,1 млн осіб, із них 15 000 мільйонерів (приблизно 20% усіх мільйонерів Росії до 2022 року). Приблизно половина тих, хто «поїхали надовго», все ще працює на російські компанії і, отримуючи зарплату, виводить її за кордон — до питання про падіння непродовольчого ритейлу, насамперед.

10. Побічно це відбивається у падінні трудових ресурсів (мінус 423 тис. осіб). Ті, хто поїхав, але працюють, звичайно, в падінні не рахуються. На цьому фоні кількість зайнятих за рік збільшилась на 263 тис. Оскільки очевидно не проглядалося зростання штатів, збільшення, найімовірніше, повністю пояснюється мобілізацією.

11. Інвестиції у нові підприємства впали на 20%, але сумарні інвестиції — зросли на 6%. У всьому винні зміна обладнання, зміни логістики та ін. проблеми, що виникли через санкції, ембарго та війну. Це насправді інвестиції, врівноважені списаннями, тобто чисті втрати капіталу.

12. Падіння імпорту допомогло поточному рахунку — росія «заробила» у 2022 році $227,4 млрд; однак відтік капіталу звів кінцеву фінансову позицію до негативної (мінус $50 млрд без урахування заморожених коштів). Загалом, у росії «є» незаморожених десь $300 млрд — на 5 років такого сальдо.

13. У житловому будівництві намічається спад — із жовтня обсяги коштів на ескроу-рахунках упали на 6%, із грудня до лютого обсяги будівництва впали на 4,3%.

14. Падіння видач іпотеки посилюється, незважаючи на те, що реальна ставка за іпотекою вже майже мінус 3% (8% проти 11% ставки ОФЗ). У січні 2023 року видано на 14% менше сум та на 18% менше кредитів, ніж роком раніше.

15. Випуск сталі впав на 8% р/р, всього за чорними металами відвантаження впало на 11%. Де нові танки та гармати, а якщо вони є, то наскільки впав випуск цивільної продукції?

16. Виробництво легкових автомобілів впало на 67%, вантажних — на 24%. В Україні втрачено тисячі вантажних машин — де поповнення?

17. Виробництво деревини та виробів із дерева впало на 19%.

18. У січні промислове виробництво в рф скоротилося на 2,4% р/р (грудень — грудень — 4,7%, обробка — 5,7%). Це з урахуванням військової промисловості, про яку так багато говорять у Кремлі. Чи то в реальності там немає жодного розгону, чи провал у невійськовій частині дуже великий.

19. Відвантаження промислової сировини залізницею у лютому 2023 року на 24% менше р/р. Як обробка видала мінус 5,7% на ¾ сировини?

20. Внутрішнє споживання нафти впало на 10%. Виробництво нафти у 2023 році буде на 5% нижчим за 2022 рік за планом.

21. Відвантаження добрив залізницею — мінус 6,5%. Залізниця — це фактично внутрішні перевезення добрив. Що сталося у сільському господарстві?

22. ВВП за оцінкою світового банку впав на 3,5% — це за додаткового разового внеску у ВВП високих цін на нафту та газ у розмірі близько 2%, додаткових доходів логістики та фінансових компаній — близько 0,5%, додаткового ВВП, витраченого на війну (за розрахунками Форбс — близько 2,75% ВВП), — тобто падіння «системне» перевищує 8%.

23. Дефіцит бюджету-2022 — 2,5% ВВП, дефіцит бюджету-2023 буде, мабуть, близько 4% ВВП, за вирахуванням сировинної ренти — 12% ВВП.

24. До бюджету закладено витрати на оборону та безпеку у розмірі 6,5% ВВП — Ізраїль має 5,6%.

25. Планові доходи бюджету рф 2023 року без сировинної ренти дорівнюють сумі витрат на оборону та безпеку та соціальних витрат.

Читайте також: Доходи Росії від нафти і газу в лютому скоротилися майже вдвічі

26. Дуже цікавий показник — медіанний середньодушовий дохід, на який можна покладатися. У грудні 2013 року, за курсу долара 30, він був 9 000 рублів ($300); у лютому 2023 року, за курсу долара 72, він становить 17 000 рублів (або $236). Це рівень червня 2010 року — ось тільки з червня 2010 року долар подешевшав на 60%. У реальних доларах 2010 року це $147, рівень медіанного середньодушового доходу росіянина приблизно 2004 року. І це процес не безпосередньо пов'язаний із війною. У грудні 2021 року цей показник був близько $215 (тобто приблизно ті самі $140 2010 року).

27. 64% сімей у росії не вистачає грошей на купівлю побутової техніки; 32% — на купівлю одягу та взуття. У 59% сімей немає заощаджень.

Як росіяни ставляться до ситуації

Лютневе опитування інФОМ свідчить, що індекс оцінки поточної ситуації зріс до 88,4, тобто рівня 2018−2019 років (він провалювався до 63 влітку 2022 року). Щоправда, до анексії Криму він був трохи вищим за 100, але у 2015 та 2016 роках «пролежав» між 60 і 70. Виходить, тепер росіянам краще, ніж у 2019 році, до пандемії.

Індекс очікувань — тобто «яким вам бачиться майбутнє» — досяг 111, повторивши пік 2018: до «Криму» він не досягав навіть 110. Все вже добре, а буде взагалі чудово.

А ще росіяни багато знають про ціни, вартість валют та взагалі фінансові ринки.

У те, що ціни «зростали в останній рік дуже сильно» у серпні 21-го року вірили 63% росіян, а в лютому 23-го року — 55% росіян. Тобто здається росіянам, що ціни мало зростали — менше, ніж у 21-му році…

У те, що «найближчого року ціни зростатимуть дуже сильно», у січні 21-го року вірили 19% росіян, у січні 23-го року — 17% росіян. І тут все стало значно краще.

51% вірить у те, що за рік рубль коштуватиме до долара більше чи стільки ж, скільки зараз. 20% їх вірить у зростання курсу рубля. У січні 2022 року таких було лише 6% — мабуть, росіяни вважають, що з фінансами у країни стало різко краще.

Інфляція, що спостерігається у росії, завжди є значно вищою за очікувану. 30% росіян наразі вірять, що інфляція за 2023 рік не перевищить 4% (16% важко відповісти, 3% сказали, що вона буде навіть нижчою за 4%).

Зрештою, 62% росіян впевнено зробили прогноз щодо зростання цін через 5 років. Такий прогноз не наважуються робити навіть міжнародні фінансові інститути, та навіть для розвинених країн. Але росіяни можуть, чого там… Щоправда, розкид їхнього прогнозу від 3% до 25% приблизно, розподіл рівний.

Читайте також: США та ЄС готують санкції проти алмазної галузі РФ

Ось, живіть тепер із цим і не питайте, як санкції позначаться на політичних поглядах росіян. Вони не позначаються навіть на їхніх економічних відчуттях. Там нічого вже не відбивається ні на чому. Абсолютна поглинаюча поверхня.