► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Вихід іноземних компаній

Масовий вихід іноземних компаній, а також обмеження, що забороняють співпрацю з російськими компаніями, сприяли необхідності нарощувати власне виробництво, що викликало справжній бум внутрішніх інвестицій.

Агентство зазначає, що майже відразу після вторгнення експерти Bloomberg прогнозували обвал інвестицій на 20% за підсумками року, проте всупереч очікуванням вони зросли на 6%. Компанії вкладалися у власне виробництво, російські аналоги програмного забезпечення, логістичних рішень, обладнання.

Головним джерелом фінансування інвестицій у 2022 році стали внутрішні кошти компаній та підприємців — на них припало 56,3% усіх вкладень, на другому місці — державні інвестиції (17,8%), на третьому — банківське кредитування (11,4%). Близько 8,6% — інші джерела фінансування, а 5,4% — інші джерела кредитування.

Читайте також: ЦБ зафіксував обвальне падіння валютних доходів Росії

Проте економісти вважають, що в 2023 році розраховувати на подальше зростання інвестицій не варто. Bloomberg прогнозує зниження їхнього обсягу за підсумками року на 5%, що вважається дуже поганим показником для економіки, яка намагається вибратися з рецесії.

Зниження доходів і тиск з боку санкцій неминуче призведуть до скорочення інвестицій, вважають аналітики.

Bloomberg визнає, що позитивний ефект від інвестицій справді є. Так, наприклад, у Псковській області найближчим часом буде запущено виробництво промислових акумуляторів, в республіці Чувашія почнуть випускати перекис водню, який має повністю покрити внутрішній попит, а в Московській області налагодять виробництво гідравлічного обладнання та фармацевтики.

Читайте: Рекордні знижки на російську нафту скоротили доходи Кремля на $3 мільярди — МЕА

Значна частина нових виробництв запускається завдяки державному фінансуванню, проте якість продукції викликає питання, зазначає агентство.

Воно нагадує, що це визнавав навіть Банк Росії, який називав цей процес «зворотною індустріалізацією» — коли Росія значно переплачуватиме за створення товарів нижчої якості, ніж ті, до яких вже звикла економіка.