Наші люди почали порушувати цей ліміт мимоволі, а точніше — з вини фінустанов, які скасовують карткові операції з технічних причин.
«Мінфіну» підтвердили цю історію в одному з українських банків. Вона сталася на початку 2023 року з його клієнтом за кордоном. Все трапилося після того, як людина була змушена неодноразово провести платіж за проживання у готелі вартістю 20 тис. грн, — прикладала чипову картку до терміналу, а той з технічної причини видавав скасування операції. Грошей на рахунку було достатньо, тому користувач наполегливо декілька разів намагався зробити оплату. Транзакцію вдалося успішно здійснити лише з 5-ї спроби.
Власник карти промучився, але, загалом, залишився задоволений тим, що зміг провести купівлю карткою. Проте, вже наступного дня на нього чекав неприємний сюрприз, коли він спробував зробити невеликий платіж у кафе. Цього разу оплата карткою не проходила, а коли українець зв'язався зі своїм банком в Україні, йому заявили про блокування закордонних платежів через перевищення вищезгаданого ліміту в 100 тис. грн.
З'ясувалося: банк підсумовував за карткою не лише успішні транзакції за кордоном, тобто зафіксував проведення в 20 тис. грн, але також усі відмови, які відбулися з технічних причин у банку-еквайєра (який проводив операцію за кордоном). Усього було 5 спроб по 20 тис. грн кожна, що в сумі дало 100 тис. грн — усю суму ліміту для закордонних операцій на місяць.
Банк не відрізняв успішної проводки від спроб її провести (від скасування). Але навіть, коли вивчив скаргу клієнта і розібрався з цим конкретним випадком, відмовився відновити залишок місячного ліміту у розмірі 80 тис. грн. Причина — страх бути оштрафованим НБУ за недотримання його вимог. Користувачеві картки довелося обходитися без неї місяць.
Такий підхід до визначення ліміту — серйозна проблема для власників лише однієї картки за кордоном, де розміщені практично всі кошти. Тому «Мінфін» вирішив розібратися з цією проблемою та з'ясувати, як українцям підстрахуватися від подібних негараздів.
Чому виникла проблема з лімітом у 100 тис. грн.
Карткові фахівці не побачили нічого дивного у проблемі, що виникла.
«Не сталося нічого дивного, і український банк не винен у тому, що сталося з його клієнтом. Можливо, за кордоном виникли проблеми зі зв'язком або з платіжним терміналом у готелі. Чув про схожі ситуації в готелях та компаніях, які надають послуги з оренди автомобілів.
Річ у тім, що блокування карткових операцій можуть „висіти“, доки з конкретного POS-терміналу не відбудеться вивантаження даних за всіма транзакціями. На вивантаження потрібен час, і до його проведення ані банк, ані платіжна система (VISA, MasterCard) не можуть відрізнити відмови в операціях від фактично проведеної оплати», — пояснив «Мінфіну» директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександр Карпов.
Доки всі дані не будуть вивантажені і зведені докупи, банк не може бути впевненим, що зі 100 тис. грн ліміту фактично було сплачено лише 20 тис. грн. А на це можуть знадобитися тижні.
До отримання всієї підтверджуючої техінформації, український банк має два варіанти дій: повірити клієнту на слово і власноруч розблокувати йому ліміт на 80 тис. грн зі 100 тис. грн, що залишилися, або заблокувати всі подальші проплати за кордоном до з'ясування всіх обставин.
У більшості випадків банки йдуть другим шляхом — включають блокування. Ніхто не хоче ризикувати, та й у принципі витрачати час співробітників на розгляди за окремими випадками. Виняток можуть зробити хіба що для дуже важливого VIP-клієнта, або для працівника фінустанови (члена його сім'ї).
Як проблеми з лімітами пояснює Нацбанк
Щоб розібратися в проблемі, «Мінфін» описав її Національному банку та звернувся з офіційним запитом до його фахівців. Там нагадали, що наша банківська система зобов'язана під час воєнного стану виконувати обмеження щодо карткових операцій. Вони оформлені постановою НБУ № 18 відразу після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Водночас, регулятор вимагає виконання і раніше затвердженої ст. 11 закону «Про валюту та валютні операції», яка зобов'язує банки виконувати функції валютного контролю з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. А тут багато що віддається на відкуп самим фінустановам.
«Банк, як агент валютного нагляду та суб'єкт первинного фінансового моніторингу, самостійно приймає рішення про можливість проведення операцій клієнта, з урахуванням ретельного аналізу таких операцій та ризик-орієнтованих підходів, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов укладеного з клієнтом договору. Враховуючи це, банки мають забезпечити виконання вимог постанови № 18 та, виходячи зі своїх технологічних можливостей, самостійно вживають заходів щодо дотримання вимог постанови № 18», — йдеться у відповіді Національного банку «Мінфіну».
Мінфін також запитав у НБУ, чи розробляв він для банків детальну методологію розрахунку самого ліміту. Таку методологію, яка б дозволила банкам не допускати підсумовування відмов за картковими операціями до самого ліміту. Щоб люди мали змогу використати усі відведені державою 100 тис. грн для закордонних розрахунків. Однак, у НБУ не дали з цього приводу вичерпної відповіді.
Натомість, заявили «Мінфіну», що, у відповідь на запити окремих банків щодо дотримання постанови № 18, Нацбанк рекомендував таке:
- Надавати клієнту можливість здійснювати операції за межами України з використанням одного з відкритих рахунків (у національній та/або іноземній валюті), за яким дотримуватимуться зазначені обмеження. За іншими рахунками клієнта встановити заборону на здійснення операцій за межами України.
- Встановлювати ліміти на здійснення операцій нижче за ліміти, передбачені постановою № 18. Для запобігання перевищенню встановлених лімітів у разі конвертації валют, списання комісій тощо.
Посадовці вважають, що обмеження на користування лише однією карткою за кордоном у рамках одного банку та деяке заниження ліміту у 100 тис. грн має допомогти фінансистам та людям. Хоча, на яку саме суму банки можуть занижувати ліміт, у НБУ не уточнили.
У Нацбанку також запевнили, що люди нечасто стикаються з проблемами, пов'язаними із закордонними лімітами.
«Питання щодо щомісячного ліміту на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн не становить значної частки від загальної кількості звернень громадян до Національного банку. Так, за 2022 рік надійшло лише 4 звернення щодо цієї проблематики, на кожне було надано роз'яснення. У 2023 році отримано 2 звернення щодо застосування ліміту (питання ще розглядаються)», — йдеться в офіційній відповіді Нацбанку для «Мінфіну».
Окремо регулятор зазначив, що люди мають вирішувати карткові проблеми не з ним, а зі своїми банками.
Як людям вирішувати проблему з лімітом
У банках під час підсумовування відмов щодо карткових операцій та увімкнення блокування на ліміті в 100 тис. грн радять оперативно сповіщати їх контакт-центри. Хоча, навіть після цього, не гарантується вирішення проблеми.
«Варто спробувати звернутися до служби підтримки, пояснити ситуацію. Втім, шансів на успіх небагато, а якщо щось і вдасться зробити, наймовірніше, процедура триватиме щонайменше декілька днів», — сказав «Мінфіну» начальник управління електронної комерції Юнекс Банку Олександр Козаченко.
Людям наполегливо рекомендують робити паузи у розрахунках за кордоном, особливо на великі суми. А не наполегливо щоразу проводити одну і ту ж транзакцію, що може призвести до перевищення ліміту за карткою.
«Насамперед потрібно зайти у додаток банку та перевірити, які персональні обмеження встановлені за карткою. У разі потреби збільшити їх. Зрозуміло, цей алгоритм є справедливим лише для банків, мобільні додатки яких мають функцію управління лімітами за карткою. На жаль, POS-термінали не вказують причину відмови. Тому, якщо з лімітами все гаразд, потрібно зв'язатися з банком та попросити співробітника служби підтримки уточнити причину відмови. Можливо, він зможе допомогти чи порекомендувати якийсь альтернативний спосіб розплатитись», — порадив Козаченко.
Але ключова порада банкірів для поїздок за кордон — це додаткова картка.
«Краще завжди мати ще одну картку іншого банку під рукою. Якщо з однією карткою виникли проблеми, завжди можна скористатися іншою — таке підстрахування не буде зайвим у поїздках. Тим паче, що українець, підключений до нашої „Дії“, може за допомогою мобільного телефону/комп'ютера за 10 хвилин відкрити цифрову картку», — порадив Олександр Карпов.
Нагадаємо, що ліміт у 100 тис. грн поширюється на картку/картки (сума закордонних операцій на всіх рахунках підсумовується) в одному банку. Єдиної бази даних, де зводилися дані щодо транзакцій фізосіб у всіх банках, не існує. Кожен банк рахує лише свої 100 тис. грн для кожного клієнта.
Читайте також: Нові ставки за депозитами та ліміти за картками: що банки запропонують клієнтам у 2023 році
Умовно кажучи, якщо людина матиме 5 карток у 5-ти різних банках, вона зможе щомісяця користуватися лімітом у 500 тис. грн за наявності таких коштів. Мінус цього підходу — оплата за обслуговування відразу 5-ти карток, плюс — ширші можливості з використання грошей за кордоном.