► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Два сценарії НБУ

​НБУ розглянув два сценарії подальшого розвитку подій з дефіцитом е/е. Базовий — передбачає відносно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам обладнання.

Песимістичний — враховує суттєвіші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення е/е в дефіцитних областях України.

Дефіцит е/е призводить до зниження обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту. За реалізації базового сценарію від'ємний внесок у ВВП у 2023 році оцінено НБУ в 1,9 в. п., а у 2024 році — ще в 0,6 в. п. Натомість, якщо реалізується негативний сценарій, то внесок буде суттєвішим — 3,6 в. п. та 1,5 в. п. відповідно у 2023 та 2024 роках.

Дефіцит е/е також призводить до втрат зовнішньої торгівлі, передусім через збільшення імпорту нафтопродуктів та енерготоварів.

Читайте також: Світ переходить на міні-АЕС: як заробити на новому тренді

У базовому сценарії втрати у 2023 році оцінено у $2 млрд та ще в $0,5 млрд у 2024 році, в негативному — $4 млрд та $1,2 млрд відповідно.

Внаслідок зростання виробничих витрат бізнесу проінфляційний вплив енергетичного терору посилиться порівняно з попереднім роком та в ІІ-ІІІ кварталах 2023 року становитиме 3 в. п., а наприкінці року знизиться до 2 в. п. за реалізації як базового, так і песимістичного сценаріїв.

У другому сценарії вищий тиск з боку витрат компенсується слабшим сукупним попитом.

Нагадаємо

Енергосистема України вже пережила 13 ракетних атак ворога та 15 ударів БПЛА по енергооб'єктах.

Крім цього, понад 10 ГВт основних встановлених потужностей наразі недоступні українській енергосистемі та знаходяться під контролем ворога. Це найбільша в Україні та Європі Запорізька АЕС, Запорізька ТЕС, Луганська ТЕС, Вуглегірська ТЕС, Каховська ГЕС.