Запровадження SMART-ФОПів
Платник податків має бути клієнтом, а не особою, яка постійно щось винна. Ми маємо надати простий, зручний і прозорий сервіс за допомогою діджиталізації. Тобто спростити адміністрування не через нівелювання нюансів господарської діяльності, а за допомогою спрощення, автоматизації обліку та контролю.
Платнику має бути легко вести бухгалтерський та податковий облік завдяки оптимізації та діджиталізації всіх процесів.
Ми порахували, що, за результатами впровадження цих змін, вже на першому етапі витрати часу на ведення бухгалтерії зменшаться, щонайменше, вдвічі. А за окремими платниками це буде ще більше.
Але будуть платники, які взагалі не витрачатимуть час на заповнення декларацій. Це фізичні особи або фізичні особи-підприємці, малий бізнес. Це ті люди, за яких декларацію складатиме ДПС. Її надсилають в електронний кабінет. Якщо платник згоден із декларацією, то просто її підпише. Податкова зробить за них всю роботу із заповнення.
Якщо казати про SMART-ФОПів — це третя група, яка просто не подаватиме звітів, але податки будуть утримуватимуться банком у разі надходження коштів на рахунки. Якщо ФОП не хоче зводити видатки й доходи, і згодний з тим, що в нього вираховується податок із валового виторгу, то це робитиме замість нього банк. Тобто відбудеться мінімізація часових витрат на ведення бухгалтерії.
Терміни запровадження змін різні. Якщо говорити про проєкт декларації, яку готує податкова служба за фізичну особу або за ФОП, то вона буде доступною вже з березня.
Чи готова держава до скасування «зарплатних ФОПів»
Ми знаємо, що Ростислав Шурма (заступник Керівника Офісу Президента, — прим. «Мінфін»), коли презентував концепцію зниження податкових ставок, одним із компенсаторів назвав скасування зарплатних ФОПів. Наші партнери також на цьому наполягають. Але, з іншого боку, у воєнний час точно не кращий момент, щоб закручувати гайки «зарплатним ФОПам». Тому я категорично проти того, щоб це робити.
Читайте також: Які перші реформи Україна має провести після перемоги
Не буде і фіскального ефекту, не буде і розуміння підприємців. Ми маємо низько вклонитися підприємцям, які під час війни сплачують зарплати. Само собою, це великий внесок у нашу перемогу. Давайте відверто — порівнюючи з втратами на митниці, ФОПи точно не є першочерговою проблемою для макростабільності.
Про податкову реформу від ОП
Я б не назвав це реформою, доки немає тексту — це лише заяви. Моє враження від цього: йдеться про політичний піар декількох осіб із нашої команди. Мені дуже складно давати оцінки.
Якщо дійсно є концепт прекрасної реформи зі зниженням ставок і введенням додаткових податків: податок на зняття готівки, податок на експорт сировини, розкриття банківської таємниці, тоді треба розробити законопроєкт, до якого додаватиметься пояснювальна записка, в якій це все треба аргументувати на цифрах.
Ті люди, які є обличчям цієї ідеї, мають повноваження подавати законопроєкти. Тоді відразу буде висновок Мінфіну, буде позиція партнерів, буде експертна думка. А що ми бачимо? Вже пів року я вимушений коментувати якісь цитати з преси. Документа немає. Нам із Марченком (міністром фінансів, — прим. «Мінфін») дійсно є чим займатися, окрім постійних лікбезів дорослим високоповажним чоловікам.
Водночас, вражає рівень «аргументації» потоку ідей. Говорити про те, що у нас сплачується 51,5% із доходу, а в Європі — 30%, — це, щонайменше, не розуміти про що говориш, не володіти елементарними знаннями формул розрахунку навантаження на зарплату.
Це вже давно все пораховано. Є звіти OECD по кожній країні Європи. Ми з Мінфіном опрацьовуємо системні рішення, робимо концепції реформування, а тут деякі люди просто виходять у ЗМІ і роблять дуже дивні заяви, які викликають дуже сумну посмішку. Такі заяви дискредитують всю владу. І від цього дуже прикро. Тому я вважаю, що ми можемо з вами будь-який концепт розглядати, тільки якщо побачимо офіційний документ.
В Україні податкове навантаження на зарплати перебуває у межах 34%. Це цифри OECD. Ось по деяких інших країнах: Бельгія — 32%, Німеччина — 48,1%, Австрія — 47,8%, Франція — 47%, Італія — 46% Словенія — 43% Фінляндія — 42,7% Туреччина — 39,9% Естонія — 38,1% Польща — 34,9%. У США — 28%, це менше, ніж у нас, але ця країна не конкурує з нами на ринку праці.
Ці дані загальновідомі. Водночас, я не заперечую, що треба зменшувати оподаткування зарплати. До війни я подав відповідний законопроєкт. Є потенціал для зменшення, але з покращенням адміністрування. І тут, так, я згодний, що детінізація може стати компенсатором, але за умови обмеження ухилення від оподаткування. Якщо це робити одночасно, є сенс.
Але зменшувати ПДВ вдвічі? Для чого? В Угорщині — 27%, у Греції — 22%. В нас 20%. Навіщо зменшувати вдвічі? Чи скасовувати ЄСВ? Як? У якій країні Європи відсутній ЄСВ?
Читайте також: Правила оподаткування коштів, отриманих за кордоном: що повинен знати ФОП
Ми маємо розуміти, чиїм коштом ми це робимо. Пенсіонери? Військові? Медики? Вчителі? Хто заплатить за експеримент? Мають бути реальні компенсатори. Не просто підвищення акцизів від горілки. Горілка дає в бюджет близько 10 млрд на рік. Якщо вдвічі підвищити акциз і вони не підуть у тінь, все одно це буде 20 млрд. Це навіть не десята частина від 774 млрд втрат від «диво-реформи».
Рівень аргументації заяв у пресі мене шокує. Тому я і пропоную перейти на рівень офіційних документів. Можливо, в них колегам вдасться обґрунтувати свої ідеї більш вдало.