Суперечки про доцільність ставки 25%
Рішення НБУ про стрімке підвищення облікової ставки одразу на 15 в. п. в червні 2022 перевищило очікування абсолютної більшості учасників ринку. Водночас суперечки щодо доцільності такого кроку між окремими експертами точаться й досі.
Ключовими аргументами проти такого рішення є слабка монетарна трансмісія та суттєве здорожчання кредитних ресурсів для реального сектору економіки в умовах фактичної фіксації обмінного курсу.
Водночас слід зауважити, що послаблення монетарної трансмісії викликано рекордним зростанням ліквідності банківської системи через потребу у фінансуванні видатків в умовах війни, а вартість/доступність кредитів зумовлена в першу чергу зростанням кредитного ризику, спричиненого факторами війни.
Проте, за пів року ринок поступово адаптувався до зміни монетарних умов: загалом ставки зростають по всіх сегментах фінансового ринку (у т.ч. за ОВДП, які тривалий час демонстрували резестивність до підвищення ставок через позицію Мінфіну).
Каталог «Мінфіну» — найкращий спосіб підібрати оптимальний депозит та отримати БОНУС до ставки!
Незважаючи на турбулентність, Правління Національного банку залишалось послідовним в своїх рішеннях та комунікаціях: на початку грудня члени Правління вчетверте поспіль одностайно висловилися за збереження облікової ставки на рівні 25%, а прогноз щодо облікової ставки залишався незмінним (Національний банк прогнозує її зниження починаючи з ІІ кварталу 2024 року), як і комунікації з готовності «посилити монетарні умови для збереження керованості курсових та інфляційних процесів».
Водночас малопомітною (та швидше суперечливою) пройшла новина про те, що в підсумках дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки від 7 грудня 2022 року вперше було зазначено те, що «кілька членів КМП вважають, що цикл зниження облікової ставки може розпочатися раніше, ніж передбачав жовтневий прогноз». Така позиція окремих членів КМП не є непослідовною або суперечливою оскільки:
- прогнози облікової ставки не є зобов’язаннями центрального банку та регулярно переглядаються разом із зміною макроекономічних умов та припущень,
- така комунікація створює необхідний простір для зміни політики у разі нормалізації макроекономічної ситуації в 2023 р. Наявність такого простору необхідна з огляду на те, що в Україні макроекономічне середовище в умовах війни/її завершення може змінюватися дуже швидко.
Читайте також: До чого призвело підвищення облікової ставки до 25% і що буде далі
Пом'якшення монетарної політики не стане несподіванкою
На відміну від червневого рішення стрімко підвищити облікову ставку (що було зумовлено в першу чергу наслідками структурного шоку повномасштабної війни з рф) рішення про перехід до циклу пом’якшення монетарної політики потребуватиме чітких передумов та не стане несподіванкою. Серед ключових передумов її помякшення можна зазначити такі:
-
Не лише стабілізація фактичної інфляції та інфляційних очікувань (особливо домогосподарств), але й наявність ознак тренду на їхнє зниження. В січні 2023 року НБУ зробить оновлений макропрогноз на 2023 рік. Перший та другий квартал наступного року уже можуть показати, як буде зменшуватися інфляція. І вже потім можна буде говорити, на мою думку, чи зможе НБУ перейти швидше до циклу помякшення монетарної політики;
-
Відносна ясність перспектив економічного відновлення (зараз прогнози на 2023 р. коливаються від однознакового скорочення до двознакового зростання, переважно в залежності від тривалості та інтенсивності війни);
-
Зниження девальваційних очікувань та повернення валютного ринку до можливості самозбалансування (поступова відмова від фіксованого курсу).
Хоча Уряд та Національний банк продовжують докладати зусиль для забезпечення макроекономічної стабільності (МВФ нещодавно схвалив чотиримісячну Моніторингову програму для України) та очевидно покращили координацію монетарної та фіскальної політик, вирішальний внесок в наявність перелічених вище передумов мають зробити ЗСУ.