►Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Деталі
«З початку четвертого кварталу вже бачимо, що чітко простежуються ознаки фінансового стресу для російської економіки», — сказала вона.
За її словами, про це свідчать значні витрати, що розпочалися з жовтня, з Фонду національного добробуту — $4−5 млрд щомісяця, спецподаток на «Газпром» у $20 млрд і незаплановане залучення коштів на внутрішньому ринку.
Свириденко пояснила, що падіння російської економіки, що очікується за підсумками цього року, лише на 4,5% пов'язане з тимчасовим лагом, необхідним для появи реакції на санкції, а також доходами від високих цін, які були цього року на енергоресурси.
Читайте також: Росія відступилася від намірів не продавати нафту за граничною ціною
«Для нас найбільш очікуваним буде обвал прибутку від експорту нафти та газу. Вважаємо, що наступного року він може статися на мінус 50% - через ембарго ЄС на сиру нафту та нафтопродукти та прайс-кепи на нафту. І ми очікуємо, що доходи Росії впадуть нижче критичного рівня $40 млрд за квартал, і в результаті Росія зіткнеться з суттєвими труднощами, що зробить важкою можливість ведення агресії проти України», — наголосила перша віцепрем'єрка.
Вона додала, що Україна наполягає і працює над тим, щоб граничну ціну на російську нафту було знижено з $60 до $35 за барель.
Нагадаємо
3 грудня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про встановлення граничної ціни на нафту та нафтопродукти, які походять або експортуються з Росії, на рівні $60 за барель.
Це рішення застосовується вже з 5 грудня 2022 року. Очікується, що воно обмежить стрибки цін, спричинені надзвичайними ринковими умовами, та різко зменшить надходження нафти від Росії.
Рівень у $60 за барель не буде незмінним. Його періодично переглядатимуть для адаптації до ринкової ситуації. Тож ЄС встановлює перехідний період у 90 днів після кожної зміни обмеження ціни, щоб його узгоджено застосовували всі оператори.