Про брак газу
Найближчі три місяці маємо забезпечити достатні обсяги газу для виробництва тепла й електроенергії, щоб пройти зиму.
Наявних у сховищах на початку опалювального сезону 14,5 млрд кубометрів газу було достатньо для проходження цьогорічної зими, однак агресор почав атакувати об'єкти електроенергетики.
Газ для виробництва електроенергії — це новий виклик у цьому опалювальному сезоні.
ТЕС і ТЕЦ постраждали від ракетних ударів. Це автоматично призводить до збільшення споживання газу, оскільки треба швидко запускати газові енергоблоки.
Тому зараз головне — зберегти рівень видобутку газу та збільшити імпорт. Ми вже маємо підтримку ЄБРР ($300 млн), уряду Канади ($350 млн) та Норвегії ($200 млн).
За ці кошти ми закуповуємо газ на січень-лютий. Саме в січні-березні нам буде потрібен цей додатковий газ як у сховищах, так і в газотранспортній системі на випадок різкого зменшення добової температури.
Чи достатньо цих $850 млн? — Ні, недостатньо. Це дасть нам змогу закупити близько 500 млн кубометрів газу. Додатково до цього, до кінця опалювального періоду, нам необхідно ще майже 2 млрд кубометрів. Причина — масовані ракетні удари по енергосистемі.
Не весь газ у сховищах належить державному «Нафтогазу». В сховищах є частина газу приватних видобувників та іноземних компаній.
Стосовно того, з якими запасами завершимо опалювальний сезон без додаткових 2 млрд кубометрів імпорту, то поки що важко оцінити. Це залежить від ударів по енергосистемі. Орієнтовно, вийдемо із запасами 6−8 млрд кубометрів. Але моє завдання — вийти з опалювального сезону із суттєво більшими запасами.
Читайте також: Чи можуть статися блекаути в Європі і як вона до них готується
Про підготовку до наступного опалювального сезону та власний видобуток
Зараз у «Нафтогазі» плануємо відразу наступний опалювальний сезон, який буде не менш тяжким.
Наше завдання — на 15 жовтня 2023-го, тобто на початок наступного опалювального сезону, накопичити у сховищах не менш ніж 15 млрд кубометрів.
Крім завдання вийти з опалювального сезону з достатніми запасами протягом наступного року, ми також збільшуватимемо видобуток.
«Нафтогаз» планує збільшити видобуток наступного року на 1 млрд кубометрів — до 13,5 млрд кубометрів. Цей рік ми маємо завершити з видобутком близько 12,5 млрд кубометрів.
Але в нас були втрати через обстріли, тому показник 2022-го може бути скоригованим. Оцінюємо загальні збитки в $700 млн. Це те, що ми не змогли видобути через обстріли, плюс пошкодження інфраструктури. Левова частина цієї суми — це збитки за жовтень-грудень 2023-го.
Також ми маємо стимулювати видобуток приватників. Сподіваюсь, що приватні видобувники наступного року добудуть понад 5 млрд кубометрів. Зараз я, на жаль, не бачу, щоб вони збільшували видобуток. Їм це не вигідно.
Податки й рента мають бути такими, щоб приватникам було вигідно збільшувати видобуток. Наразі видобуток збитковий через діючу ренту.
Ми маємо суттєво збільшити мотивацію приватників, щоб зростав видобуток. Це вигідно для держави. Так ми зможемо відмовитись від імпорту газу за тими космічними цінами, які є зараз. Плюс ці гроші залишаться в Україні. «Нафтогаз» закуповуватиме газ приватників за ціною, яка складеться на нашому внутрішньому ринку. Вона точно буде меншою, ніж в ЄС.
Ми точно знаємо, що необхідний нам обсяг є в надрах. Його просто треба видобути.
Якщо наступного року загальний видобуток складе понад 18,5 млрд кубометрів, ми зможемо обійтись без імпорту або з мінімальним імпортом.
Щодо експорту — то під час війни експорт газу неможливий. Будь-які надлишки потрібні країні. Але після війни, протягом декількох років, Україна може стати країною-експортером газу.
Читайте також: Чому експорт електрики у часи дефіциту — це фейк
Про ринкові тарифи на газ для населення
Галузь страждає від того, що багато років тарифи не ринкові, немає компенсації цих тарифів, немає дисципліни розрахунків.
Безумовно, ми не підвищуватимемо тарифи під час війни. Це абсолютно правильно, бо ми маємо підтримувати людей. Після перемоги у нас єдиний шлях — ринок.
Ба більше, треба розуміти, що наші іноземні партнери, МВФ також очікують від нас цих дій. Вони не можуть нам диктувати умови. Але я думаю, що терміни в один-три роки є реалістичними. Поступовий перехід із обовʼязковою підтримкою тих, хто цього потребує, через адресну монетизацію субсидій.
Це буде ціна, яка сформується на українському ринку. У нас є власний видобуток, ми не маємо залежати в тарифоутворенні від імпорту.
Коли ми повністю забезпечимо себе власним видобутком газу, ціна всередині країни буде справедливою і доступною.
Читайте також: Платіжки за комуналку у зруйнованому житлі: як бути, якщо вони досі приходять
Про фінансові показники та дефолт Нафтогазу
Щодо фінансового результату «Нафтогазу» на кінець року — наразі ми прогнозуємо збиток. Проте моя мета — завершити рік із прибутком. Як? Покращуватимемо дисципліну платежів плюс очікуємо на компенсацію з держбюджету за ПСО.
Те, що «Нафтогаз» досі в стані дефолту, ускладнює залучення коштів. Одним із перших моїх рішень після призначення було укладання угоди з компанією Lazard, яка допомагає нам у реструктуризації двох випусків єврооблігацій. Це випуск на $350 млн 2022-го і $500 млн 2026-го. Щодо випуску 2024-го — ми вже домовились про реструктуризацію.
Очікую, що на початку наступного року ми досягнемо угоди з власниками бондів про реструктуризацію.