Про повернення інтересу у владних колах до цієї концепції пише і Forbes. «Мінфін» публікує ключові тези статті.

Друга спроба

Масштабна податкова реформа, яку в серпні презентував заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, не зникла з радарів посадовців з ОП та президентської політсили «Слуга народу».

Новий етап дискусій щодо неї може стартувати вже в лютому, причому одразу на найвищому рівні. Українська сторона сподівається вмовити МВФ на такі кардинальні зміни під час перемовин про нову програму розширеного фінансування (EFF), розповіли три співрозмовники Forbes серед топпосадовців ОП, керівництва «Слуги народу» та економічного комітету Верховної Ради.

Влітку дискусія стосовно концепту «10−10−10» була не надто тривалою та не вийшла навіть за межі обговорень у соцмережах. Тоді автори так і не представили чітких розрахунків стосовно втрат бюджету від настільки радикального зниження податків та не деталізували компенсатори.

Зрештою комунікацію вирішили зупинити через початок перемовин із МВФ, каже на правах анонімності співрозмовник у ОП. У жовтні та листопаді Україна та Фонд домовилися про короткострокову моніторингову програму, яка не передбачає надання коштів, але створює умови для довгострокового фінансування. Одна з традиційних вимог МВФ — збалансований бюджет.

Досягти порозуміння з Фондом прихильники реформи хочуть до кінця першого кварталу 2023 року, тобто під час перемовин щодо наступної програми, додає співрозмовник. «Експерти МВФ мислять дещо академічно, але наше завдання — довести їм, що українська податкова система є фікцією, тому механічне зниження податків не означає такого ж падіння доходів», — пояснює він.

Ймовірно, податки будуть знижені не так кардинально, як за концепту «10−10−10», вважає нардеп від «Слуги народу» Марʼян Заблоцький, який бере участь у розробці проєкту та займатиметься просуванням його серед парламентарів.

Щоб сформувати фінальну концепцію, автори проводять опитування серед бізнесменів. Мета — зʼясувати, які податкові ставки реально готовий платити бізнес у разі відмови від «податкових схем» та пільг, пояснює Заблоцький. Час реформи (під час війни чи після) поки що також не визначено.

Нове бачення реформи

Повна ліквідація усіх пільг та диференційованих ставок — одна з ключових підвалин майбутньої реформи, додає один з авторів із команди Шурми, який попросив не згадувати його імені в цій статті.

Інший елемент — підвищення низки інших податків. Серед компенсаторів, які розглядають в ОП, запровадження прогресивної ставки на ренту на видобуток корисних копалин (руди, газу, нафти, вугілля), вищі акцизи на пальне та алкоголь, а також податки на забруднення, зокрема металургійний пил. Ще одна ідея — обкласти додатковим оподаткуванням експорт сировини (наприклад, руди, зерна чи деревини), на що припадає 73% усього українського експорту.

Паралельно відповідальність за порушення податкового законодавства для бізнесу стане суворішою. Також Податкова служба отримає доступ до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків.

Натомість підприємцям гарантуватимуть вчасне відшкодування ПДВ та відсутність проблем із податковою. «Податок на додану вартість буде розподілятися на дві частини: одна буде йти до спецфонду, з якого буде відшкодовуватись ПДВ, а інша до бюджету», — каже Заблоцький.

Читайте також: Індекс інвестиційної привабливості України відновився до ковідного значення

Паралельно необхідно реформувати і саму податкову за аналогією до реформи НБУ 2014−2015 років, додає нардеп, не уточнивши, в чому конкретно полягатимуть зміни до ДПС.