►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Як зазначає Пишний, профіцит ліквідності в банківській системі наприкінці року сягнув рекордних значень, що сповільнює монетарну трансмісію від червневого підвищення ключової ставки.
«Зокрема, темпи зростання банківських ставок за гривневими вкладами не відповідали очікуванням з огляду на збереження значної різниці між вартістю банківських зобов’язань та дохідністю активів», — зазначив голова НБУ.
Так, умовах підвищених інфляційних і курсових очікувань нестача привабливих інструментів для гривневих заощаджень населення посилює чутливість фінансової системи до ситуативних чинників.
«Це створює ризики для макрофінансової стабільності, а отже, така ситуація вимагає додаткових кроків НБУ зі стерилізації надлишкової гривневої маси. Ураховуючи це, НБУ підвищує нормативи обов'язкового резервування за поточними рахунками в гривні та в іноземній валюті на 5 в. п», — зазначив Пишний.
Читайте: НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25%
Водночас НБУ дасть змогу банкам покривати до 50% від загального обсягу обов'язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.
Перелік відповідних цінних паперів, що включатимуться у покриття обов'язкових резервів, визначатиметься окремим рішенням Національного банку на основі пропозицій Міністерства фінансів.
З огляду на діючий порядок банки почнуть формувати обов'язкові резерви в новому обсязі з урахуванням можливості їх часткового покриття ОВДП з 11 січня 2023 року.
Що це дасть
Такий механізм стимулюватиме банки до розширення портфеля внутрішніх державних облігацій, що зменшить ризик повернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету в наступному році.
Після оцінки дієвості запроваджених заходів та динаміки ліквідності банківської системи Національний банк розгляне доцільність додаткового підвищення нормативів обов’язкового резервування.
Нагадаємо
На сьогодні за гривневими рахунками норма резервування 5%, а за валютними — 10%. Тепер буде відповідно 10 та 15%. Таким чином, регулятор сковує цей ресурс і бореться з інфляцією.