►Подписывайтесь на телеграм-канал «Минфина»: главные финансовые новости

На думку авторів дослідження, такий високий відсоток респондентів, які бажають продовжити своє перебування в країнах ЄС, може бути пов’язаний з тим, що вони обрали Польщу та Німеччину як країни, де є можливості знайти стабільну роботу.

Біженці з України хочуть працювати в ЄС — вони освічені, вивчають мови та мають високу професійну кваліфікацію. Більш ніж половина респондентів мають вищу та незакінчену вищу освіту, а майже кожен п'ятий декларує досвід роботи за кордоном, отриманий до початку повномасштабного вторгнення.

Крім того, близько 1/5 респондентів в обох країнах визнають, що підвищують свою професійну кваліфікацію через курси та навчання, а понад 40% респондентів заявляють про готовність підвищувати рівень своїх навичок у майбутньому.

Читайте також: Українські біженці в Чехії: скільки знайшли роботу і де є вакансії

На думку авторів дослідження, це свідчить про високий професійний потенціал біженців, які готові скористатися різними формами професійного розвитку.

Де працюють

Дослідження показало, що більшість українських біженців після прибуття до країн ЄС влаштувалися на роботу у готельному та ресторанному бізнесі, торгівлі, а також простій фізичній роботі.

До початку повномасштабної війни в Україні вони найчастіше працювали висококваліфікованими спеціалістами, у сфері обслуговування та торгівлі, вчителями, а також менеджерами.

Читайте також: Українські біженці в Польщі з березня 2023 року платитимуть за проживання

Зарплати

Працевлаштовані біженці в Німеччині заробляють в середньому 1467 євро нетто на місяць, а в Польщі — 541 євро нетто.

Згідно з аналізом Міграційної платформи EWL, працевлаштовані біженці в Німеччині отримують найбільші зарплати в логістиці та транспортній сфері, адміністративно-офісній роботі та освітній галузі, а в Польщі - у торгівлі та промисловому виробництві.

За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 22 листопада 2022 року понад 4,7 млн біженців з України були зареєстровані як отримувачі тимчасового захисту в Європі. З них більша частина (2,5 млн) — у двох сусідніх країнах: Польщі та Німеччині.